Як повернути кошти, якщо ви дали в борг без застави?
-
13:16, 31 жовтня, 2023
Типова ситуація склалась для громадянина, який надав в борг близько 80 000 долларов США але не взяв заставу. В кредитора залишились лише розписки про отримання коштів в борг. Коли настав час повернення першого траншу боргу, боржник не повернув його і через судовий процес ми стягнули кошти з боржника в примусовому порядку. В судовому процесі, як зазвичай, боржник з початку намагався довести, що кошти в борг не брав, потім доводив що це був удаваний правочин і в реальності була не передача коштів а якась інша господарська операція але все одне суд програв.
Коли наближався час повернення другої частки боргу, ми звернулись до суду про розторгнення договору позички та повернення боргу у зв'язку з невиконанням умов боргу, а саме не здійсненням вчасно повернення першої частки боргу. Суд наклав арешт на будинок боржника, але вартість будинку не була співмірною з сумою боргу. Ми дізнались про те, що в боржника є орендовані земельні ділянки, які він, перед датою коли він повинен був повернути борг, передав по договорам суборенди фермерському господарству, в якому сам особисто був засновником. На земельних ділянках був засіян соняшник, врожай якого боржник намагався заховати від майбутнього арешту.
Суд першої інстанції наклав арешт, за нашим клопотанням, на майбутній врожай соняшнику та надав повноваження приватному виконавцю зібрати та зберегти врожай. Не погодившись з арештом, боржник подав апеляційну скаргу. В скарзі він стверджував, що соняшник належить не йому особисто а фермерському господарству, якому він передав ділянки в суборенду і накладення арешту заважає господарській діяльності фермерського господарства. Миколаївський апеляційний суд не повірив доводам боржника та залишив арешт майбутнього врожаю соняшника в силі лише конкретизував вартість майна на який накладено арешт. Рішення по справі №490/5954/23 міститься в реєстрі судових рішень.
Захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.
Отже як заходи забезпечення в судовій справі можно використовувати не тільки арешт наявного в боржника майна але і арешт майна, яке з'явиться в боржника в майбутньому.