Чи можливо в умовах пандемії врятувати малий бізнес, що робить для цього держава і чи достатні ці заходи?

Недавно в Києві, Львові, Запоріжжі та інших містах відбулися акції протесту малого бізнесу. Через карантинні обмеження українські підприємства зазнають великих збитків. Найбільш уразливим виявився малий бізнес, який не має достатньої "подушки безпеки".

Дрібні підприємці зіткнулися з низкою проблем. Зрив закупок і поставок, зменшення обсягів продажів, нестача коштів для оплати оренди та зарплати персоналу, нерівне положення з великими корпораціями, які попри заборони продовжують працювати – це лише деякі з проблем.

Більшість підприємств малого бізнесу, а це близько 4 млн робочих місць, втратили до 75% доходів.
За даними Європейської бізнес-асоціації, кожен п'ятий малий бізнес може закритися, що призведе до скорочення надходжень в місцеві бюджети та зростання безробіття, зокрема серед вразливих верств населення.

Чи можливо в умовах пандемії врятувати малий бізнес, не зашкодивши громадському здоров'ю? Чи достатні "антикризові" заходи держави?

Малий бізнес на карантині

З 17 березня через загрозу швидкого поширення Covid-19 уряд призупинив роботу всіх закладів громадського харчування, побутового обслуговування, ТРЦ, більшості магазинів, спортивних клубів, кінотеатрів, театрів та інших розважальних закладів.

На всій території країни кілька тижнів не працювали ринки.

Повністю або частково була паралізована робота багатьох комерційних компаній, послуги яких виявилися непотрібними в умовах карантину. Серед них – івент-агенції, туристичні компанії, перевізники, готелі, хостели.

Наслідки блокування економічного життя відчули на собі мільйони українців. Через обмеження роботу втратили близько 1,3 млн осіб, включаючи 277 тис ФОП.

Бізнеси, які продовжують працювати, звільняють співробітників та скорочують зарплати: лише половина підприємців не планує скорочувати штат і лише чверть упевнена, що не буде зменшувати оплату праці співробітникам.

У таких умовах особливо вразливими є неформально зайняті українці, які не захищені юридично і не можуть претендувати на соціальну допомогу в рамках державних антикризових програм.

Тим, хто залишився без роботи, нині складно знайти нові можливості працевлаштування.

Так, сервіс Opendatabot повідомив, що до кінця квітня кількість нових вакансій скоротилася більш ніж удвічі, а темпи реєстрації нових ФОП та компаній зменшилися втричі.

Чи достатньо державної підтримки

Малий бізнес дає роботу близько 4 млн людей. Кожен десятий українець має роботу завдяки підприємствам та закладам цього сектору.

Часто там працюють представники вразливих груп населення: пенсіонери, люди з інвалідністю, малозабезпечені особи. Через це підтримка малого бізнесу повинна бути одним з пріоритетів влади.
"Потрібно створити програми підтримки та переосмислити наявні, тобто розширити підтримку тих, хто працює в різних сферах. Зберегти бізнес зараз – це як дозволити країні дихати й жити в майбутньому", – заявив президент Володимир Зеленський.

Верховна Рада та Кабмін ухвалили пакет підтримки підприємців в умовах карантину, який передбачає низку тимчасових заходів. Вони стосуються податкових послаблень, звітності бізнесу, скасування деяких платежів та кредитування.

Серед податкових заходів – скасування штрафів та пені за порушення податкового законодавства, скасування ЄСВ на два місяці для ФОП, фермерів та громадян, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, релігійні служителі, вчені), мораторій на податкові перевірки, відстрочка подання декларацій, відтермінування вимоги застосування касових апаратів.

Також тимчасово не буде стягуватися орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності, та пеня за несвоєчасну сплату житлово-комунальних послуг.

У квітні уряд запустив антикризову програму кредитування для мікро- та малого бізнесу, яка пропонує позики під 0% для погашення боргів підприємств та кредити із ставкою 3% для виплати оренди, податків, комунальних платежів та зарплат.

Проте, як показують опитування, скористатися програмою непросто. Більшість підприємців, які потребують таких кредитів, не зверталися за ними через встановлені обмеження, а половина тих, хто звернувся, отримала відмову.

За словами заступниці виконавчої директорки Спілки українських підприємців (СУП) Тетяни Паламарчук, у програмі кредитування "5-7-9%", як є частиною відповідної ініціативи, необхідно доопрацювати певні механізми.

"Критерій "прибутковість" слід замінити показником "операційний дохід". Половина підприємців, опитаних спілкою, не відповідають саме цьому критерію", – наголошує вона.

Також серед державних заходів підтримки – віднесення юридичного факту введення карантину до форсмажорних обставин, розширення доступу фермерів до державних програм, допомога з часткового безробіття для застрахованих працівників, з якими оформлені офіційні трудові відносини.

Крім того, уряд планує забезпечити виплати на дітей для деяких категорій ФОП. У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який пропонує звільнити від сплати єдиного податку ФОП першої та другої груп. Наразі питання зниження ставки єдиного податку є компетенцією місцевих органів влади.

За оцінкою Торгово-промислової палати України, ці антикризові заходи будуть коштувати державі 9,3 млрд грн. Найбільший ефект відчують на собі місцеві бюджети, втрати яких сягнуть 6,3 млрд грн.
За підрахунками Асоціації міст України, через карантинні обмеження місцеві бюджети можуть втратити 15,6 млрд грн.

Це означає, що може не вистачити коштів на оплату праці працівникам бюджетних сфер (лікарям, освітянам, комунальникам), на субсидії, соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, підтримку інфраструктури.

У нерівних умовах

Щоб зрозуміти, чи робиться все можливе для підтримки малого бізнесу, можна порівняти позицію держави щодо роботи дрібних підприємців та великих корпорацій в умовах карантину.

Відразу стають очевидними відмінність в підході до санітарних вимог та вибіркове ставлення до порушень.

"Мені пишуть численні листи з проханням пришвидшити процес виходу України з карантину. Цілком розумію причини звернень, але я також усвідомлюю відповідальність влади за життя та здоров'я українців". Саме так прем'єр-міністр Денис Шмигаль аргументував відмову послабити обмеження, внаслідок яких потерпає малий бізнес.

Проте з початку карантину Кабмін дозволив працювати торговій мережі "Епіцентр". Офіційна причина для такого винятку – магазини продають захисні маски та антисептики. А ще – будівельні матеріали, побутову техніку, меблі.

Відвідувачі магазину з різних частин України, наприклад, Житомира та Кривого Рогу, повідомляли про масове скупчення людей та недотримання правил дистанціювання.

Уряд "дозрів" відкрити ринки лише після масових протестів. Цікаво, що санітарні вимоги та відповідальність за їх порушення на ринках значно жорсткіші, ніж в супермаркетах.

Так, допускається не більше одного покупця на 10 кв м торгової площі. Для супермаркетів введення таких вимог віддано на розсуд місцевої влади. Наприклад, у Києві діє аналогічне обмеження, а в Житомирській області допускається один покупець на 1 кв м, тобто там "пропускна здатність" супермаркетів у десять разів вища.

Крім того, необхідною умовою роботи ринків буде отримання щоденного дозволу контрольних органів, а в разі виявлення порушень ринки будуть простоювати не менше семи днів після усунення цих порушень.

Схожа ситуація і в інших сферах. Наприклад, у кінці березня КМДА заборонила роботу МАФ, які продають фастфуд та напої. Водночас, у столиці, як і в інших містах, через "віконце" для водіїв продовжує працювати "Макдональдс".

Порятунок малого бізнесу: пошук рішення

Як не допустити економічного колапсу і при цьому захистити здоров'я та життя українців?

Представники бізнес-спільноти закликають ввести "гнучкий" режим карантину. За точкове послаблення обмежень виступили Спілка українських підприємців та Європейська бізнес-асоціація.
Вони пропонують дозволити працювати тим закладам та підприємствам, які можуть робити це з дотриманням вимог карантину. Якщо в країні працюють магазини з продажу насіння, а "Макдональдс" продає каву через "віконце", то з дотриманням санітарних норм так само могли б працювати кіоски та непродовольчі магазини.

Заклади громадського харчування могли б приймати відвідувачів з дотриманням вимоги "одна людина на 10 кв м", які застосовується до ринків та деяких супермаркетів.

Безумовно, такий карантинний режим вимагає додаткових заходів контролю, постійного відстеження епідеміологічної ситуації та оперативного реагування на найменші зміни кількості нових випадків захворювання.

Цей варіант виходу з кризи не виключає повністю, але скорочує потребу в прямій фінансовій підтримці з боку держави. Разом з тим, під час ухвалення рішень щодо такої підтримки важливо враховувати, на які сектори бізнесу вони впливають.

Зокрема, найбільший обсяг підтримки доцільно виділяти тим, хто постраждав найбільше: мікро- та малому бізнесу.

Не всі підприємці цієї групи зможуть швидко запустити роботу після карантину. Декому можуть знадобитися три-шість місяців, тому особливо актуальною є фінансова підтримка в перші місяці після зняття обмежень.

Компроміс між захистом громадського здоров'я та економічним добробутом можна знайти, і бізнес-спільнота пропонує владі конкретні рішення. Для їх ухвалення необхідні лише політична воля та бажання вести ефективну державну політику.

Марія Квіцінська, аналітикиня Центру спільних дій для Економічної правди