«Прощатись буде боляче, але ми готові». Що чекає на розбомблену будівлю палацу культури «Корабельний» в Миколаєві

Влітку 2022 року російська крилата ракета розбомбила сцену Палацу культури «Корабельний» у Миколаєві. Дивом, але центральна частина будівлі не зазнала жодного пошкодження ні від самого удару, ні від вибухової хвилі. І у вересні 2023 року заклад відкрив свої двері для відвідувачів, пропрацювавши всього 5 місяців до пожежі. 

Кореспонденти «НикВести» поспілкувались з керівником палацу культури, щоб дізнатись, чи є у влади плани на відновлення, і хто у цьому готовий допомагати Миколаєву.

До початку повномасштабного вторгнення палац культури був однією з головних перлин Корабельного району — фактично, це єдиний заклад культури на великий район міста. Його відвідували понад 500 людей від 4 до 80 років. 

Директор Олексій Чебан каже, що в цьому році будівля святкує ювілей — палацу культури виповниться 65 або 70 років. 

— За документами, що ми маємо, будівля була побудована у 1954 році. Жодної документації, вона згоріла багато років тому на заводі «Океан», аби перевірити цей факт достовірно. Але у літературі заводу мова йшла про 1959 рік, нібито у 1954 будівництво лише розпочалось. Тобто в цьому році або 65 років, або 70 — ювілей у будь-якому випадку, — жартує Олексій Чебан.

Інформації у відкритих джерелах також небагато. Відомо, що будівля палацу була спроєктована московським архітектором Костянтином Бартошевичем. Будівництво в тоді ще селищі Жовтневе почалося в 1955 році і підпорядковувалось молодому суднобудівному заводу «Океан». Це була типова будівля, характерна для стилістики того часу.

В 1959 році обʼєкт здали в експлуатацію. З того часу у закладі пройшли тисячі концертів, туди приїздили виступати радянські виконавці і проводились змагання.

Після розпаду Радянського Союзу Жовтневе опинилося в стані економічної депресії, тоді ж роботу припинив і завод «Океан». Хоча і сам будинок культури продовжував працювати, у 2002-му його передали територіальній громаді і перейменували в «Жовтневий районний будинок культури».

У 2015-му місто Миколаїв прийняло обʼєкт в комунальну власність, і він став палацем культури «Корабельний».

Ракета прилетіла чітко на сцену

Олексій Чебан згадує, коли він приїхав на місце після атаки, не міг зрозуміти, де стався приліт, адже будівля здавалась абсолютно цілою.

Удар, що стався 5 липня 2022 року, прийшовся чітко по великій сцені актової зали у задній частині будівлі. 

— Слава богові, що без жертв. Так, шкода стіни дуже. Через цей палац пройшло дуже багато поколінь. Це перлина Корабельного району. Зі слів старожилів, його будували самі працівники заводу «Океан». Серце кровʼю обливається, а що робити?, — каже директор закладу.

Зараз задня територія повністю розчищена від будівельного сміття, але деякі частини зруйнованих стін лежать на вцілілому фасаді. За словами керівника, початок розбору аварійних конструкцій ймовірно може зачепити вцілілий фасад та пошкодити його.

— Це як конструктор. Поки ти його не чіпаєш, все лежить на своїх місцях. Візуально воно усе ціле. Але ніхто не може подивитись всередину. Першочергова задача — це експертиза для розуміння, наскільки стан палацу аварійний, — каже Олексій Чебан.

У вересні 2023 року палац відкрили для відвідувачів

Після атаки більше року будівля палацу культури була на простої. Хоча батьки вихованців закладу і учасники колективів часто звертались з проханням відновити роботу палацу, але керівництво переживало за безпеку людей. Проте після довгих вагань у вересні 2023 року Олексій Чебан вирішив запустити заклад у роботу.

— Я дуже хотів відкрити палац, але до останнього мені було страшно. Хоча ми прочекали рік, будівля була пуста, ми спостерігали за станом. Зробили мітки на будівлі, але нічого не посипалось. Це дало нам зрозуміти, що будівля ціла. У цій частині навіть вікна не вилетіли. Після багатьох звернень батьків і керівників колективів ми вирішили відновити роботу з вересня 2023 року, — розповів директор закладу.

На сьогодні в палаці культури безкоштовно займаються 10 колективів.

Однією з тих, хто відвідує заклад вже декілька років підряд є учасниця народного ансамблю «Океаночка» та поетеса Наталя Простякова. Раніше колектив нараховував більше 30 виконавців, зараз їх всього 9, але навіть в такому складі у 2022 році вони їздили по Миколаївській області з концертами на підтримку ЗСУ.

— Ми виступали для волонтерів, для військових у Первомайському, в Українці, їздили, підтримували, збирали гроші. Це для нас була дуже важлива на той період місія. Сьогоднішні реалії нашого життя показали, які ми один з одним цілісні. Підтримка це дуже важливий фактор. Якось і в думках ні разу не було думки поїхати з міста, навіть коли прильоти були. Колектив у нас був з 30 людей, сьогодні нас всього 9 людей. В квітні 2023 року ми почали знову займатись, обрали нового керівника, бо нам не хотілось втратити ті досягнення, які ми мали. Цей Будинок культури для дуже великої кількості жителів нашого району ціле життя. Ми маленькими бачили, скільки тут проходило заходів, концертів. Ми мріяли потрапити на виступ і вийти на сцену у ролі будь-кого. А тепер це вже невідʼємна частина моєї долі, — розповідає Наталя.

До розмови з нами приєднались і вихованки танцювального колективу Владислава і Анастасія, які 12 років займають у палаці культури. Дівчата жартома додають, що готові ночувати у закладі, якщо їм дозволять.

— Колектив у нас дуже великий, нас більше 50 людей. Ми танцюємо все: і народні, і сучасні, і різні стилізації. Ми без танців не уявляємо життя. Коли закрили БК, я не знала, чим зайнятися вдома. Ми тут ночувати готові, можете нам покласти матраси сюди, і щоб не вилазити звідси. З цим закладом у нас повʼязано багато спогадів. В основному всі наші концерти проходили на великій сцені, і ми дуже за цим сумуємо, — діляться дівчата.

Танці і велике скупчення однолітків дає дітям можливість забути про те, що триває війна, каже тренерка дівчат. 

— Війна на дітей впливає, але коли вони збираються у колектив, вони забувають усе. Є вони, є їх друзі, подружки, є спілкування і немає війни. Коли діти приходять на тренування і починається тривога, то старші не звертають навіть увагу, хочуть продовжувати заняття, а от молодші деякі раніше лякалися. Але абсолютно усі начі загартовані. Вони впевнені, що скоро все закінчиться, у них є свої прогнози, міркування. І дивлячись на світ, який наче зійшов з глузду, і моїх дітей хочеться просто жити, — розповідає Світлана.

Пожежа поставила крапку в роботі палацу культури 

Радість дітей від відновленої роботи закладу тривала недовго. Увечері 22 січня в палаці культури сталася масштабна пожежа. Всіх дітей вивели на вулицю, доки пожежники ліквідовували загоряння і намагались виявити його причину.

— Експертиза фахівців дала два висновки: або проводка горіла, або підпал. Але суть в тому, що згорілу проводку ніхто не знайшов. Для всіх це просто загадка, як і чому сталась пожежа. Ми розкопали усе, що було, але проводку не знайшли, тому підпал ми не виключаємо. Навіщо і кому це треба, незрозуміло. Дуже багато питань і мало відповідей. У грудні ми тут навіть встигли провести новорічний захід, планували виступ оркестру, але, на жаль, не встигли. Для цього ми навіть підготували малу залу, щоб у дітей був стимул для виступу, бажання, — розповідає Олексій Чебан.

В управлінні культури заявили, що це випадок був вирішальною краплею у питанні роботи закладу. Тепер експлуатація будівлі неможлива.

— Я там був разом з Олексієм вже наступного ранку. Ніяких зовнішніх факторів ми не бачили. І ніхто не пише, що це був підпал, пишуть необережне поводження з вогнем. Тобто це могло трапитись випадково, або поряд хтось курив, хоча це дивно дуже. Навіть якщо хтось захоче покурити, так далеко лізти їм не треба. Шкода, звісно, але це була остання крапля, після якої ми вирішили, що залишати там дітей небезпечно, — заявив Юрій Любаров.

Станом на сьогодні будинок культури закритий у цілях безпеки для відвідувачів і в найближчий час не відкриється. Усі колективи тепер працюють на базі дитячої школи мистецтв, а у палаці функціонує лише укриття та пункт незламності.

Багато років тому, коли не існувало ніяких гаджетів, палац культури «Корабельний» був найбільшою розвагою дітей, які жили у районі. Саме тому для більшості місцевих питання можливого зносу будівлі — болюче. Але директор закладу впевнений, що після завершення військових дій необхідно починати нову історію для дітей, які прийдуть до закладу вперше.

— Якщо мені запропонують зберегти нинішню будівлю або побудувати більш сучасний палац, я оберу другий варіант. І почнемо нову історію для нового покоління дітей. Прощатися буде боляче і шкода, але це не страшно, почнемо з початку. Мені це дасться легше, ніж старшому поколінню, для яких цей Будинок культури дуже багато означає. Будемо вирішувати разом з громадськістю, шукатимемо баланс разом, — пропонує Олексій Чебан.

Архітектори пропонують знести палац культури

У червні 2023 року українська архітекторка Олена Гординська в співпраці з італійським бюро Altereco презентувала проєкт міської регенерації «Korabel cultural park», в якому представила ескіз майбутнього палацу культури.

Ідея передбачає розширення концепції будинку культури, включаючи створення цілого парку з розвагами для дозвілля місцевих.

Пошкоджену будівлю палацу культури, згідно дизайну, планують знести, а на її місці побудувати нову, частково занурену у землю. Це рішення було натхнене історичною спадщиною Миколаєва з часів заснування міста, а також враховує міркування безпеки.

У новому палаці культури пропонують побудувати театральну залу площею 1,5 тисячі квадратних метрів, приміщення для репетицій, спортивний зал, та укриття площею 4,3 тисячі квадратних метрів, яке зможуть використовувати жителі сусідніх будинків.

Директор палацу культури вважає ідею італійських архітекторів непоганою, але для її реалізації необхідно провести геодезію та розробити відповідний проєкт.

— Ідея класна, але під неї треба хороший проєкт. Вони показали, як бачать використання території. Наявність проєкту дасть розуміння вартості реконструкції, бо зараз це пальцем в небо. Сподіваюсь, що може і вийде щось. Зрозуміло, що як директор, я хочу, щоб і сцена була більша, і роздягальні зручні були для дітей. Сама будівля зовні здається величезною, але по факту нам завжди катастрофічно бракувало приміщень, — прокоментував Олексій Чебан.

При цьому, він додає, коли справа дійде до будівництва, то заклад буде не просто палацом культури, а великим центром з надання культурних послуг.

Таку думку розділяє і начальник управління культури Миколаївської міської ради Юрій Любаров, кажучи про те, що у Корабельному районі потрібен великий оновлений комплекс, який пропонують будувати італійські архітектори. 

— Є спірні моменти, є деталі, які потребують вивчення. Наприклад, архітектори хочуть поглибити будівлю у землю, таким чином вона буде вищою. Але нам принципово подобається те, що вони не просто пропонують будувати новий палац культури, але й задіяти всю територію. Вона велика, її можна використати з користю не лише під палац культури, але і як зону для відпочинку, занять спортом, — каже Юрій Любаров. 

При цьому, обираючи між будівництвом з нуля та реконструкцією нинішньої будівлі, Юрій Любаров схиляється до першого варіанту, який архітектурно, технічно та фінансово, на його думку, може бути більш вигідним.

— Якщо справа дійде до будівництва, я б на місці будівельників навіть не проводив би експертизу стану самої будівлі. Навряд чи хтось з архітекторів скаже добудовувати новий хвіст. Тут знесено 70% будівлі. Залишок це передній фасад і колони, які вже дуже давно потребували реконструкції. Я думаю, що і будівельники скажуть, що мови про реконструкції не буде йти. Добудувати до старої будівлі щось нове технічно буде набагато дорожче, — додав посадовець.

Бюджет Миколаєва не потягне таке будівництво

На сьогодні міська влада шукає донорів, які б могли дати грошей на відновлення закладу. Але під час великої війни культура стоїть далеко не на першому місці, тому залучати допомогу для подібних потреб складно, кажуть в управлінні культури.

— Міський бюджет навряд чи потягне один таке будівництво. Є потреби, які зараз набагато важливіші для бюджетів усіх рівнів, зокрема і Миколаєва. Вода, наприклад. Звісно, і область нас підтримує, і Мінкульт. Цей заклад міністерство приймає, як один з першочергових і глобальних. Тобто якщо в моменті знайдеться донор або кошти з держбюджету вільні, наприклад, репарації, які можна використати на культуру, то ми їх зможемо задіяти на палац культури, — стверджує Юрій Любаров.

Палац культури «Корабельний» до війни був практично основною муніципальною культурною установою в Корабельному районі, куди щодня приходили діти на безліч гуртків і секцій.

Раніше аналогічну діяльність також проводив приватний будинок культури «Металург Півдня». На даний момент у зв'язку з наслідками війни, а також руйнуванням ПК «Корабельний», питання організації якісного дозвілля та позашкільної освіти стає справжньою проблемою Корабельного району. Більш того, найближчий великий палац культури, що знаходиться в Інгульському районі, — палац культури «Молодіжний», також потребує реконструкції, оскільки будівельні роботи не були завершені ще до вторгнення РФ.

Вирішенням проблеми дитячого дозвілля у Корабельному районі є відновлення ПК «Корабельний». Але яким воно буде, залежить від того, який варіант вибере керівництво міста: спроба відбудувати наявний об'єкт згідно старого проекту або знесення будівлі з подальшим будівництвом нового. На даний момент ні управління культури, ні управління капітального будівництва жодних конкретних заяв із цього приводу не робило. У бюджеті Миколаєва на поточний рік також грошей на реконструкцію палацу не передбачено. Фактичним єдиним можливим варіантом відновлення палацу культури можуть бути гроші міжнародних партнерів, які підтримують відбудову Миколаєва. Тим більше, що в проекті генплану міста, який розробляють італійські архітектори, цей об'єкт вказаний як опорний культурний центр Корабельного району.

Аліса Мелік-Адамян, НикВести