Британський музей визнав римського імператора Геліогабала трансгендером

Музей Північного Хартфордшира, що у Великій Британії, визнав римського імператора Геліогабала трансгендером. Заклад ставитиметься до нього як до трансгендерної жінки та вживатиме відповідний займенник «вона» на виставках.

Про це пише hromadske з посиланням на британські ЗМІ.

Марк Аврелій Антонін Геліогабал (або Елагабал) — римський імператор із династії Северів, який правив у 218-220 роках. Музей дав Геліогабалу жіночі займенники, спираючись на класичні тексти, у яких стверджується, що імператор просив, щоб його називали «леді».

Історики зазначають, що коротке правління Геліогабала було відоме сексуальними скандалами та релігійними суперечками. Вважалося, що він мав низку коханців серед чоловіків-придворних. Є згадки, що він нібито робив макіяж, носив перуки та видаляв волосся на тілі. Римський історик Діон Кассій писав, що Геліогабала «називали дружиною, володаркою та царицею» і той сказав одному зі своїх коханців: «Не називай мене паном, бо я леді».

Утім, деякі історики вважають, що ці розповіді могли бути просто спробою завдати шкоди репутації непопулярного імператора. Діон Кассій служив імператору Александру Северу, двоюрідному брату Геліогабала, який зайняв трон після вбивства родича, тож ці описи могли використовувати як виправдання скоєного.

У музеї зазначили, що консультуються з ЛГБТ-організаціями та будуть використовувати в експозиціях займенники, які людина використовувала щодо себе сама, або будь-який інший займенник «який підходить у ретроспективі». У музеї є одна монета Геліогабала, яка часто виставляється серед інших предметів ЛГБТК+ у його колекції.

Дискусія щодо гендерної ідентичності Елагабала триває давно і часто розколює науковців. Професор із Кембриджу Ендрю Воллес-Гедрил розповів Telegraph, що римляни не мали сучасного уявлення про транслюдей, але використовували звинувачення у «жіночій поведінці» як образу проти чоловіків.

Професор із Манчестерського університету Крістіан Лаес, сказав, що стародавні розповіді про життя імператора слід сприймати критично.

«Більшість із них пов’язана з презирством до східного походження і вірувань імператора. Що стосується трансгендерності, то, звичайно, римляни ніколи не розглядали це як категорію. Але залишається фактом, що в часи бід і криз так звані порушники сексуальних норм ставали цапом-відбувайлом», — сказав він.

Нагадаємо, у 2021 році у ході парламентських виборів у Німеччині вперше членом Бундестагу обралася жінка-трансгендер.