Чи переживе Верховна Рада осінь. Погляд зсередини

Свято наближається. Уже 5 вересня стартує нова сесія Верховної Ради – і разом з нею новий "політичний сезон". 

Політичні експерти й аналітики різних мастей пророкують парламенту кардинально різні сценарії: від спокійної роботи і тотальної перемоги до краху, розпаду і перевиборів.

Власне, така ситуація не є несподіваною, адже всередині самої Ради ситуація не менш поляризована. Різні табори зайшли у настільки гострий клінч, що сподіватися від них можна справді всього.

Тому "Українська правда" вирішила з'ясувати думку ключових дійових осіб Ради і поставила кілька питань усім лідерам парламентських фракцій і груп: чим займатиметься ВР, якою буде доля урядових реформ, чи можливі зміни в уряді та чи чекати на перевибори.

Які теми будуть головними у Раді цієї осені

Ігор Кононенко, заступник глави фракції БПП:

Одним з ключових пріоритетів має стати продовження роботи над освітньою, медичною, пенсійною та судовою реформами. На необхідності ухвалення відповідних законів постійно наголошують урядовці, і серед депутатів від коаліції є розуміння, наскільки ці реформи важливі для України.

Наскільки мені відомо, наразі готується до подання законопроект про реінтеграцію Донбасу, підготовлений і погоджений РНБО. Пріоритетним є пакет законопроектів щодо реформування парламенту та законопроект про скасування депутатської недоторканності.

Крім цього, є низка важливих євроінтеграційних законопроектів, в тому числі й законопроект про бухгалтерський облік, ухвалення якого спростить життя бухгалтерам, та законопроект про електронні довірчі послуги, що дозволить громадянам отримувати від органів влади адміністративні послуги через електронні засоби комунікацій.

Також хочу нагадати, що з 15 вересня ми повинні запустити бюджетний процес.

Цієї осені маємо вирішити і важливі кадрові питання: призначення нових голів Нацбанку та Фонду держмайна, обрання омбудсмена, зміна складу ЦВК та Рахункової палати. Також Рада має призначити двох своїх представників для вибору членів НКРЕ (Національної комісії держрегулювання енергетики та комунальних послуг).

І, нарешті, Рада повинна визначитися з кандидатом на посаду аудитора НАБУ".

Максим Бурбак, голова фракції "Народний фронт":

Головне завдання парламенту – зміцнювати обороноздатність України, ухвалюючи необхідні закони. Йдеться, з одного боку, про уточнення важливих правових аспектів оборони, боротьби з тероризмом та ворожою пропагандою, деокупації. З іншого боку, про ритмічне збільшення фінансування війська та оборонної промисловості. Уряд Яценюка підвищив зарплати військовим втричі – але цей результат треба повторювати регулярно. Аж поки військова кар'єра не стане престижною для більшості українців, насамперед для освічених, як це є в США.

Цієї сесії необхідно дозавершити судову реформу. Новостворені органи по боротьбі з корупцією все частіше нарікають вже не на Верховну Раду, яка нібито чинить якийсь спротив – а саме на суди. Справи надходять до судів, а суди їх не пропускають. Можливо, тут також є питання до кваліфікації слідчих, якщо підготовлені ними справи розвалюються у судах.

Фракція "Народного фронту" також підтримує необхідність реформування діяльності самої Верховної Ради. Надто багато радянських пережитків у діяльності парламенту.

Бюджетний процес – це теж один із пріоритетів осінньої сесії парламенту. Пріоритети "НФ" – це фінансування національної безпеки і оборони на рівні не менше 5% ВВП, збільшення видатків на освіту, охорону здоров'я, ремонт доріг.

Крім того, необхідно в достатньому обсязі фінансувати життєво важливі антикризові механізми, створені Яценюком: програму житлових субсидій і програму "теплих кредитів" на енергомодернізацію житла. Цього року були перебої з фінансуванням цих видатків. Збалансований бюджет розвитку країни парламент має ухвалити до кінця грудня.

Можемо прогнозувати, що вже наступної весни в Україні розпочнеться президентська кампанія. Так традиційно склалося. Тому найближча осіння сесія парламенту – це фактично останній шанс продовжити вкрай необхідні для країни реформи.

Юрій Бойко, співголова фракції "Опозиційний блок"

Пріоритетні питання – мир на сході країни, виконання Мінських угод, повернення наших людей і територій, вихід з соціально-економічної кризи, запуск реального сектору економіки, вирішення соціальних проблем…

Але в першу чергу, уряду необхідно нарешті представити свою програмувиходу з кризи, яка продовжує поглиблюватися у всіх сферах.

А завдання парламенту – розглянути і прийняти пакет законів, які забезпечать виконання цієї програми. В іншому випадку криза в країні буде тільки поглиблюватися.

Олег Березюк, лідер фракції "Самопоміч":

Безперечно, основним завданням була й залишається оборона країни і захист її від воєнної агресії.

Але на порядку денному постійно стоять ще два питання: розбудова держави та руйнація олігархічного режиму управління. Без цих двох кардинально протилежних процесів державі не вижити.

Сьогодні хребтом олігархату є корупція. Прийняття закону про Антикорупційний суд має стати ультимативною умовою роботи парламенту. Без цього закону діяльність НАБУ, якою б вона не була, втрачає сенс і знецінюється.

Серйозною загрозою для олігархічної кліки є і сильне місцеве самоврядування. Саме тому воно постійно під ударом, адже набагато простіше управляти залежними – роздавати привілеї "угодним" і карати занадто самостійних.

Ставлення центральної влади до місцевого самоврядування, думаю, проявиться в бюджеті на 2018 рік, коли ми можемо побачити спробу ще більше закабалити міста і села.

Олег Ляшко, лідер фракції Радикальної партії:

Основне завдання таке ж, як і раніше – забезпечити українців роботою і зарплатою, на яку можна нормально жити, а не виживати.

Для цього наша команда ініціює прийняття законів на відновлення вітчизняної економіки, підтримку промисловості та науки, медицини і освіти, культури і сучасних технологій, фермерів та шахтарів, молоді та підприємців, а також соціально незахищених верств населення. Підтримку законів, які допоможуть підняти економіку, забезпечити людям гідне життя і соціальну справедливість.

Це те, заради чого нас обирали до парламенту. Розробкою і впровадженням у життя цих законів і займається Радикальна партія. До речі, я та мій заступник з економіки Віктор Галасюк є рекордсменами за внесеними та прийнятими законопроектами. Будемо тримати цю високу планку й надалі.

Сергій Власенко, фракція "Батьківщини":

Ми уже третій рік живемо в державі, де все перекручено з ніг на голову. Тренди, які задає нова влада, знаходяться всередині їхнього бачення світу. Але у нас із ними світоглядний конфлікт. Коли вони запроваджували податок на пенсії, то ми вважали, що це світоглядно неправильно. Точно так, як і коли вони Радою і Кабміном піднімали тарифи.

І цієї осені влада продовжуватиме робити такі світоглядно неприйнятні для нас речі.

Думаю, вони продовжать процес "приватизації" Порошенком Верховного суду. Вони спробують пропхати знущання над пенсійною сферою, над медициною, які вони називають реформами.

Ярослав Москаленко, глава групи "Воля народу":

Нинішня осінь буде доволі напруженою у роботі парламенту. По-перше, ми маємо ухвалити у другому читанні та в цілому освітню, пенсійну і медичну реформи. Це дуже кропіткий процес, адже основне завдання – на фініші не вихолостити саму суть реформ, а навпаки – максимально доопрацювати ухвалені за основу законопроекти.

По-друге, осінь – традиційний сезон для прийняття державного бюджету на наступний рік. Минулого року Кабмін вперше в історії вчасно подав проект кошторису до парламенту. Хотілося б вірити, що цього року це стане традицією.

По-третє, ми маємо активніше працювати над реалізацією дорожньої карти з реформи парламенту, напрацьованою місією Кокса. Враження, що ця тема стала розмінною монетою у кулуарних переговорах між різними політичними силами. Так не має бути, адже на кону – ефективність роботи найвищого законодавчого органу держави.

І звичайно – кадрові питання, зокрема оновлення складу уряду, призначення Голови НБУ, омбудсмена.

Віталій Хомутиннік, лідер групи "Відродження":

Серед першочергових завдань, на мою думку, це – законодавче врегулювання питання щодо реінтеграції Донбасу, доопрацювання або відхилення розпочатих реформ, робота над проектом Державного бюджету на 2018 рік, в якому мають бути забезпечені усі соціальні гарантії для громадян.

За останні три роки уряд намагався економити і значно урізав фінансування соціальної сфери, а інфляція та девальвація гривні призвели до того, що соціальні виплати сьогодні є просто мізерними.

Також парламент має розглянути кадрові питання щодо міністрів, які написали заяви на звільнення, голови Нацбанку, складу ЦВК, голови та членів Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Яка доля ініційованих урядом реформ, пенсійної, медичної, земельної, освітньої?

Ігор Кононенко, заступник глави фракції БПП:

На мою думку, серед колег по коаліції є усвідомлення важливості цих реформ для подальшого соціального та гуманітарного розвитку України. Тож я маю підстави сподіватися на те, що в першу чергу освітня, медична та пенсійна реформи будуть винесені в сесійну залу та проголосовані.

Щодо земельної реформи, навколо якої точиться найбільше суперечок серед депутатів різних фракцій та груп, наразі складно спрогнозувати. Результати голосування залежатимуть у тому числі й від того, наскільки сильними будуть аргументи уряду, і чи вдасться міністрам переконати депутатів.

Також хочу нагадати, що вже давно на часі завершення судової реформи.

Максим Бурбак, голова фракції "Народний фронт":

"На цій сесії буде розглядатися реформа освіти, яку започаткувала і втілює представниця "Народного фронту", міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Стандарти вітчизняної освіти повинні відповідати європейським.

Пенсійна реформа. Важливим її елементом має стати відміна так званої зрівнялівки. Під час зустрічей з громадянами на своєму окрузі часто чую нарікання від людей на зрівнялівку в пенсіях. Це коли ті, хто пропрацював по сорок років, і ті, хто не працював жодного дня, отримують майже однакові пенсійні виплати. Реформа має покласти край такому стану речей. Будемо ретельно обговорювати законопроект перед голосуванням у другому читанні, аналізувати всі урядові розрахунки й поправки депутатів.

Щодо земельної реформи. Уряд відклав її, але її не знято з порядку денного. Позиція НФ полягає у тому, що зміст реформи необхідно ґрунтовно пояснити громадянам.

Деякі політичні партії на демагогічній критиці земельної реформи будують ледь не всю свою діяльність. Як депутат-мажоритарник, який постійно спілкується на цю тему з виборцями, можу стверджувати: люди готові до змін. Але необхідно пояснити їм зміст пропонованих змін, розповісти про запобіжники.

Медична реформа. Сподіваюся, що МОЗ добре попрацював над поправками, врахував пропозиції народних депутатів – і ми, врешті-решт, зможемо знайти консенсус і ухвалити закони єдиним пакетом, щоб запустити медичну реформу.

Юрій Бойко, співголова фракції "Опозиційний блок"

Якщо запитати у вчителів, чи бачив хтось з них освітню реформу, то практично ніхто її не бачив, крім керівників міністерства, які її придумали. Реформа повинна пройти широке обговорення в суспільстві, адже вона торкнеться 4 мільйонів учнів. Ми не підтримуємо її в такому вигляді, в якому вона подається. Вона погіршує умови учнів.

Якщо приймуть цю реформу, дитина буде закінчувати школу в 19 років. А відмова від поглибленого вивчення основних базових предметів призведе до зниження рівня знань і скорочення кількості вчителів. Тож за такі "зміни" голосувати не можна.

Медична реформа – це ще більш проблемна реформа. Вона суперечить двом нормам прямої дії: статті 49 Конституції (це гарантована державою безоплатна медицина) і заборона на закриття медзакладів. Незрозуміло, як депутати, які готові за неї голосувати, будуть роз'яснювати її своїм виборцям. Вся медична реформа звелася до двох речей – введення платної медицини та створення організації в рамках міністерства, яка в ручному режимі розподілятиме 90 мільярдів бюджету медицини.

Так звана "пенсійна реформа" – це зменшення кількості пенсіонерів і завуальоване збільшення пенсійного віку. Це черговий обман людей, тому що є намагання зменшити кількість пенсіонерів за рахунок страхового стажу.

Уряд повинен починати пенсійну реформу з проблеми дефіциту Пенсійного фонду і пошуку шляхів його наповнення. Цей дефіцит потрібно зменшувати не за рахунок зменшення виплат пенсіонерам. Потрібно відновити робочі місця, повернути в Україну більшість з 5 мільйонів трудових мігрантів, збільшити зарплату в промисловості і за рахунок цього зменшити дефіцит ПФ.

Тож позиція нашої фракції незмінна – ця так звана "пенсійна реформа" шкідлива для країни і вона збурить дуже багато людей.

Також люди категорично проти відкриття ринку землі, і тому ми будемо наполягати на продовженні мораторію на її продаж. Інакше це призведе до великої катастрофи.

Тому, звичайно, ми не будемо підтримувати в такому вигляді ані медичну, ані пенсійну, ані реформу освіти. 

Олег Березюк, лідер фракції "Самопоміч":

Пенсійної реформи уряд поки не підготував. Українці кажуть про неї з гіркою іронією: "Хочеш допомогти державі – помри до пенсії"... Але Кабмін потрібно змусити осучаснити пенсії і відмінити 15% оподаткування (яке, нагадаю, запроваджувалося попереднім урядом як тимчасова необхідність на рік!)

Не треба дурити людей, треба спільно з ними розробити пенсійну реформу, у якій би ПФ наповнювався не з людських кишень, а з митниці і прозорої економіки.

Беззаперечно важливим є прийняття закону про освіту. В ньому добре прописана концепція нової школи. Але вона має великий шанс залишитись на папері, якщо не буде чіткого розуміння щоденних освітянських проблем. Я знаю, що діти через віддаленість школи в селі досі йдуть пішки до неї годинами, що немає нових або відремонтованих шкільних автобусів, немає доріг, натомість традиція показово, як за радянських часів, відкривати школи – так і залишилася.

Чи є сенс говорити про важливість медичної реформи? Ні. Але якщо олігархат зруйнує спроби реформування медицини – вона остаточно зникне. Медична послуга тримається на грошах пацієнтів, іноді місцевої влади, зовсім іноді підприємців та ентузіазмі лікарів і медсестер. До речі, останні все більше і частіше їдуть на заробітки.

Олег Ляшко, лідер фракції Радикальна партія:

Сподіваюсь, що усі ці "реформи" кануть у Лету.

Адже "пенсійна реформа" замість збільшення пенсій призведе до збільшення пенсійного стажу і віку. "Медична реформа" замість підвищення якості та доступності громадянам медичних послуг призведе до переведення їх на платну основу, до закриття лікарень і масштабного скорочення лікарів. "Земельна реформа" влади – це обезземелення селян в інтересах агрохолдингів-монополістів і транснаціональних корпорацій.

Натомість ми пропонуємо дати селянам можливість стати успішними фермерами – справжніми господарями на українській землі. Саме тому ми категорично проти продажу землі – і зареєстрували зміни до Конституції, якими пропонуємо зробити основою аграрного устрою держави фермерські господарства. 

Сергій Власенко,фракція "Батьківщина":

"Всі ці "реформи" неприйнятні за визначенням. Давайте ми зруйнуємо будинок і скажемо, що це "реформа будинку". Це абсурд. У нас уже дійшло до того, що уряд Яценюка – це реформатори.

Продаж сільгоспземлі в нинішніх умовах – це оборудка, а не реформа. Вони спробують це протягнути, бо в цих "реформах" зацікавлений особисто президент Порошенко.

Тому будуть спроби пропхати і знищення медичної сфери, і зміни в законодавстві про освіту, які взагалі неприйнятні. Бо скажімо, здобуття середньо-спеціальної освіти мовами меншин не може бути припустимим. Їм слід дати можливість розвиватися – але навчання має бути лише українською. 

Ярослав Москаленко, глава групи "Воля народу":

Моя особиста позиція – парламент мусить ухвалити озвучені реформи на цій сесії, окрім хіба що земельної. Поки що група "Воля народу" не бачить шляхів її прийняття в нинішній візії без завдання шкоди Україні – тому ми виступаємо за збереження мораторію на продаж сільськогосподарської землі.

Якщо дивитися реалістично на шанси ухвалення реформ восени – то поки що все залежатиме від того, до чого парламент прийде у питанні складу уряду, а також від консенсусу окремих груп впливу по конкретним реформам.

Не завжди позиція керівництва фракції, яку ми чуємо на нарадах, має підтримку абсолютної більшості. Це факт. На сьогодні найбільші шанси на проходження має освітня реформа. За нею вже йдуть пенсійна і медична. 

Віталій Хомутиннік, лідер групи "Відродження":

Проведення реформ можливе тільки за умови, що уряд почне повноцінно працювати з парламентом і враховувати ідеї та пропозиції депутатів.

Взяти медичну реформу, яку депутатська група "Партія "Відродження" не буде підтримувати і в другому читанні. Сьогодні чимало депутатів з інших фракцій, які голосували за медреформу в першому читанні, не будуть її вже підтримувати – бо розуміють, що уряд фактично вводить платну медицину в країні.

Свої пропозиції до пенсійної реформи ми вже підготували і будемо наполягати на їх врахуванні під час її розгляду у другому читанні. На мою думку, пенсійна реформа, за умови її доопрацювання, має шанси бути ухваленою.

На відміну від земельної та освітньої реформ. Голосів для проведення земельної реформи, як бачимо, в парламенті немає.

Проблема освітньої реформи – неготовність уряду фінансувати її проведення.

Які перспективи президентського закону про реінтеграцію Донбасу?

Ігор Кононенко, заступник глави фракції БПП:

Автори проекту закону про реінтеграцію Донбасу кажуть, що він повністю готовий до розгляду в парламенті. Втім, чимало депутатів ще не бачили повний текст – і тому не визначилися, чи готові вони його підтримати.

Думаю, вже після першого читання ми побачимо, хто з нардепів підтримує територіальну цілісність країни, офіційне визнання окупованих територій окупованими, а також Росії як країни-агресора по відношенню до України.

Питання тимчасово окупованих територій Донбасу вкрай складне і важливе, адже мова йде про мільйони українських громадян, а не лише про повернення територій.

Реінтеграція – це не військове повернення Донбасу до складу України, а мирний процес задля безпеки українців.

Крім того, визнання агресії РФ буде додатковим аргументом для розглядів в міжнародних інстанціях, зокрема в Міжнародному кримінальному суді, аби довести факт фінансування Росією тероризму на сході України. Тому проект закону повинен бути узгоджений з нашими міжнародними партнерами – Німеччиною, Францією, США.

Максим Бурбак, голова фракції "Народний фронт":

Закон про відновлення територіальної цілісності Української Держави необхідно ухвалити цієї сесії. Це буде не лише констатацією факту окупації, а й визначенням послідовних кроків та умов звільнення окупованих територій, встановленням там повного контролю України.

Сьогодні основна проблема стосунків з окупованими територіями – правова невизначеність статусу цих територій. Уточнений законопроект має бути представлений на розгляд Ради найближчим часом. Його повинен внести президент, і лише він знає, коли це станеться.

Юрій Бойко, співголова фракції "Опозиційний блок"

Ніякими окремими законами питання реінтеграції Донбасу не вирішити.Необхідно рухатися в рамках Нормандського і Мінського форматів, узгодити "дорожню карту", забезпечити безпеку, прийняти пакет політичних рішень.

Ці закони повинні створити основи вирішення політичних, економічних, соціокультурних, гуманітарних проблем, що виникли в ході конфлікту.

Ми вимагаємо негайного припинення блокади Донбасу і поетапного відновлення порушених господарських і гуманітарних зв'язків з регіоном країни, який перебуває в складному становищі. Держава повинна реалізувати свої обов'язки щодо соціального захисту та забезпечення гуманітарних прав громадян України – а не втягувати народ провокаціями в новий виток кризи.

Опоблок наполягає, по-перше, на обов'язковій попередній презентації та публічному експертному розгляді тексту законопроекту. Припинення конфлікту – це не тема для політичних інтриг і піару окремих політиків.

По-друге – до розгляду закону провести парламентські слухання щодо виконання Україною своєї частини Мінських угод. Ми вважаємо, що в результаті слухань повинна бути створена міжфракційна депутатська група, яка буде працювати над пакетом з політичного врегулювання.

По-третє – створити міжфракційну депутатську групу для участі в переговорах і консультаціях в рамках Мінського формату.

По-четверте, перед тим, як визначитися щодо будь-якого закону, ми будемо враховувати публічну позицію наших європейських партнерів по даній ініціативі. Тільки в цьому випадку наші кроки будуть вести до миру – а не відводити від нього.

Олег Березюк, лідер фракції "Самопомочі":

Влада повинна негайно і першочергово юридично визнати війну із Росією, її агресію та окупацію частини території України. Будь-які інші "гібридні" рішення збільшують загрозу втрати державного суверенітету і повзучої реколонізації України.

Окрім того, потрібно запровадити цивільний парламентський контроль за оборонними витратами: державні витрати на оборону постійно зростають, а воїн на передовій і далі залишається зі зброєю 70-80 років минулого століття та без санітарного транспорту. 

Олег Ляшко, лідер фракції Радикальної партії:

Якщо під "реінтеграцією" Донбасу приховується чергова спроба влади втілити антиукраїнські "мінські домовленості" – закон не має шансів бути прийнятий парламентом! Ми одразу заявили: політика умиротворення агресора на умовах Кремля не вирішує проблему звільнення нашого Донбасу і Криму.

Єдино вірний шлях до перемоги – це не торгівля національним суверенітетом, Конституцією і майбутнім України, а посилення міжнародного антипутінського фронту опору новітнім варварам, посилення санкційної політики, виконання гарантій нашої безпеки від підписантів Будапештського меморандуму, укладення прямої військової угоди з США та визнання України основним військовим союзником Штатів поза НАТО.

Ми показали всьому світу, що можемо зупинити третю за величиною армію світу. Звільнення Донбасу і Криму – питання недалекого майбутнього за умови проведення жорсткої політики протидії агресору, яку ми пропонуємо. 

Сергій Власенко, фракція "Батьківщини":

На жаль, все, що робить Порошенко з Турчиновим, вони роблять в наступний спосіб: самі щось пишуть, в останню ніч щось правлять, хоч ніхто не бачить, ані що вони пишуть, ані що вони правлять. Після цього продукт цього писання вкидається у сесійну залу – і вони роблять спробу ламати всіх через коліно.

Поки що, ми цей закон не бачили. Але якщо вони пропонують базуватися на "мінському договорняку", то це – глухий кут.

За три роки не вдалось досягнути навіть першого пункту тих угод – повної зупинки вогню. То про що можна говорити? Це непрацюючий механізм.

Тому базувати все на "Мінських угодах" немає сенсу – треба змінювати формат тиску на Росію, формат дипломатичної роботи і домовленостей. Бо мантри про "Мінськ" не працюють. 

Ярослав Москаленко, глава групи "Воля народу":

Перспективи цього законопроекту будуть залежати від того, в якому саме вигляді ми побачимо його після внесення у Верховну Раду. Представник президента вже пообіцяла швидку його реєстрацію.

Парламент, розглядаючи цей законопроект, має зважати на зовнішній фактор. Нині є очевидним, що формат "Мінську-2" недієздатний. Шляхом консультацій на міжнародному рівні триває пошук якщо не повністю нового формату, то точно тієї формули, яка дозволить виконувати раніше взяті на себе зобов'язання, направлені на вирішення конфлікту.

Віталій Хомутиннік, лідер групи "Відродження":

Законопроект щодо реінтеграції Донбасу приймати необхідно, це додало б аргументів владі у проведенні дипломатичної роботи з повернення тимчасово окупованих територій, і, що важливо, дало б українським громадянам розуміння, що у влади є план з вирішення цього питання.

Але поки що ми чуємо тільки про наміри влади внести такий законопроект. Офіційного тексту ще немає.

Чи можливі зміни в уряді чи позачергові вибори цієї осені 

Ігор Кононенко, заступник глави фракції БПП:

Я підтримуватиму будь-які зміни в уряді, якщо вони будуть на краще для України. Щодо можливої ротації в уряді, то я спираюся не на чутки у ЗМІ, а на слова Володимира Гройсмана. Він заявив, що уряд повинен працювати в штатному режимі та в чинному складі. Тож у мене немає підстав не довіряти чинному прем'єр-міністру.

В інформаційному просторі помітна активність деяких політичних гравців, які прагнуть перевиборів, але говорити про це передчасно. За законом, лише президент має повноваження оголошувати дочасні вибори, і Петро Порошенко однозначно заявив, що не підтримує ідею дострокових парламентських виборів.

Будь-які інші заяви – не більше ніж спекуляції деяких гравців, які готові дестабілізувати ситуацію в України лише задля реалізації своїх політичних амбіцій. 

Максим Бурбак, голова фракції "Народний фронт":

НФ не підтримує ініціатив про відставку уряду Володимира Гройсмана. Ми не бачимо для цього підстав, і не голосуватимемо за подібні проекти постанов. Голосів за відставку не було, немає і не буде. 

Зараз внутрішня боротьба в українській владі є неприпустимою. Для успіху ми маємо працювати разом.

Щодо наступних виборів парламенту: вони однозначно повинні бути черговими.І "Народний Фронт" братиме участь у цих виборах. 

Юрій Бойко, співголова фракції "Опозиційний блок"

Крісла хитаються під всім складом уряду. Дійшло до того, що вони просто бояться вийти до трибуни ВР і прозвітувати про свою роботу. Я не розумію, хто, окрім двох правлячих фракцій, сьогодні може підтримувати нинішню економічну політику уряду.

Цей уряд не просто боїться звітувати про свою роботу – у них немає ніякої конкретної програми по виведенню країни із кризи. Немає чіткої програми дій уряду. А проведення цих так званих "реформ" – це імітація роботи і відведення уваги суспільства від тотального зубожіння громадян. Цей уряд є недієздатнимі неспроможним швидко та ефективно вивести країну з кризи.

Сьогодні правляча коаліція і влада як ніколи бояться позачергових виборів Верховної Ради. При нинішньому рівні довіри до їхніх політичних сил не всі потраплять до парламенту. І тому вони тримаються за свої посади, за нинішнє скликання парламенту, хоча воно має довіру суспільства 4%.

Парламент із настільки низьким рівнем довіри людей, який відокремився від реальних потреб громадян, має бути переобраний. Нічого в цьому страшного немає, і розмови про перевибори – це не "розхитування ситуації в країні", як вигадують представники влади. Усі розуміють, що нинішнє скликання парламенту не дає відповіді суспільству на ключові питання, які його турбують. Майбутнього у цієї Верховної Ради немає.

Більшість громадян Україні в опитуваннях засвідчують підтримку дострокових виборів. І якби провести їх у жовтні, то можна отримати відповідальну владу вже у грудні. На жаль, сьогодні ми бачимо, що ця влада триматиметься за свої крісла до останнього.

Але якщо влада проігнорує наші вимоги щодо врегулювання конфлікту на Сході і ухвалить провокаційне рішення по Донбасу – то ОБ зробить все, щоб вже цієї осені відбулися дострокові парламентські вибори. 

Олег Березюк, лідер фракції "Самопомочі":

Якщо дострокові вибори відбудуться за нині діючим законом, це буде перемога олігархів, які отримають на черговий строк країну на пограбування. Тому, знову ж таки, ультимативним рішенням має стати ухвалення закону про вибори до Верховної Ради на пропорційній основі за відкритими списками.

Якщо цього не станеться, а чинна кліка піде на розвал парламенту і дострокові вибори – сенсу жити у цій державі буде мало. Це також гібридна форма реколонізації.

Олег Ляшко, лідер фракції Радикальної партії:

Наше завдання – змусити всю владу – і уряд, і президента – працювати в інтересах України і кожного українця. Якщо вони цього не робитимуть, зміна влади – очевидність, якої вони не уникнуть. Ми будемо першими, хто виноситиме цю владу на вилах.

Але дострокові вибори без зміни виборчої системи, ЦВК – це даремно викинуті на вітер народні мільярди гривень, бо ми отримаємо в підсумку те саме. Тому найбільше за дострокові вибори без зміни виборчої системи ратують ті політичні сили, які, скориставшись моментом, хочуть просто дорватися до влади, а не реальних змін в Україні.

Крім того, у дострокових виборах і політичній дестабілізації в Україні понад усе зацікавлені проросійські сили в Україні. Попри те, що згідно опитувань, рейтинг нашої партії зростає і зараз ми б провели до парламенту набагато більше депутатів, ніж маємо сьогодні – ми чітко усвідомлюємо, що політична дестабілізація потягне за собою дестабілізацію на фронті. Саме з цих причин дострокові вибори ми ініціювати не будемо.

Якщо ж вони таки відбудуться, ми, безумовно, візьмемо в них участь – і переможемо. 

Сергій Власенко, фракція "Батьківщини":

І парламент, і прем'єр, і вся країна поділена між двома людьми – Петром Порошенком і Арсенієм Яценюком. Вони, як сіамські близнюки: з одного боку, ненавидять один одного, а з іншого боку, якщо хтось із них відійде, то доведеться іти на перевибори.

Якщо так станеться, то це катастрофа для "Народного фронту", у якого 0% підтримки. У БПП підтримка теж постійно падає. Тому вони будуть триматися один за одного, шукати компроміси і таке інше.

Але це, знову ж, не розмова про країну – а лише про їхнє особисте збагачення. 

Ярослав Москаленко, глава групи "Воля народу":

Сьогодні більш імовірним є "перезавантаження" уряду заміною окремих міністрів, робота яких не задовольняє. Плюс на сьогодні вже є міністри, які по півроку чекають задоволення своїх заяв про відставку, а МОЗ взагалі півтора роки без міністра. Очільник уряду, скоріше за все, збереже свою посаду в короткостроковій перспективі.

Фактично, ми йдемо на повторення сценарію з двома урядами Яценюка".

Віталій Хомутиннік, лідер групи "Відродження":

Переформатування уряду цілком можливе, як мінімум, від 5 до 8 міністерств можуть отримати нових керівників. Не виключаю і призначення нового прем'єр-міністра, якщо діючий голова Кабінету міністрів не зможе виконати заявлені плани з ухвалення реформ, що є важливим критерієм роботи не тільки всередині країни, але й для міжнародних партнерів.

А от дострокових виборів парламенту восени не буде. Швидше за все, варто чекати чергових виборів у 2019 році. Здебільшого це питання залежить від позиції президента, який має право розпуску парламенту, і на сьогодні має найбільшу фракцію у Верховній Раді.

Чи зможе Рада ефективно працювати? Яка доля коаліції? Чи можливе об‘єднання опозиції?

Ігор Кононенко, заступник глави фракції БПП:

Я переконаний, що коаліція і далі працюватиме над ухваленням важливих законів, адже це питання персональної відповідальності кожного з її членів.

Наразі я не бачу об'єктивних причин сумніватися в ефективності роботи Верховної Ради під час нової сесії. Тож, як і ви, сподіваюся, що вона буде результативнішою за попередню.

Щодо об'єднання опозиційних фракцій, найкраще запитати у самих лідерів цих політсил – хто з них і заради чого готовий об'єднатися. Якщо лише заради проведення дочасних парламентських виборів, то цілком можливо. Я не бачу інших причин для їхнього об'єднання у найближчій перспективі.

Максим Бурбак, голова фракції "Народний фронт":

Коаліція існує юридично і фактично. Сьогодні розмови про переформатування коаліції – фантазії і вигадки. Коаліція вважається неіснуючою, якщо про припинення її існування заявив Голова ВР – а він такої заяви не робив.

Розмови про неіснування коаліції ведуться не для покращення роботи, а для дискредитації української держави.

Верховна Рада показала, що працює. Закони ухвалюються, втілюються важливі реформи. Впевнений, цієї сесії парламент також буде ефективно працювати.

Не знаю, про яке об'єднання опозиційних фракцій йдеться. Сподіваюся, формального об'єднання "Батьківщини" і "Опоблоку" все ж не буде.

Юрій Бойко, співголова фракції "Опозиційний блок"

Парламент цього скликання за два роки довів, що є непрацездатним. Політична криза посилюється, ВР живе окремим від реальних потреб людей життям і не відповідає викликам сьогодення.

Позиція керівництва Верховної Ради також не конструктивна. Вони відстоюють вузькі інтереси коаліції і не відповідають на питання, які турбують все суспільство.

Наприклад, людей непокоїть питання тарифів. В цій ситуації парламент повинен ухвалити закони, які дозволили би людям вижити з цими грабіжницькими тарифами. Але Верховна Рада цим не займається, вони голосують за якійсь декларації або намагаються протягнути чергову псевдореформу уряду після кулуарних домовленостей.

Крім того, треба врешті-решт провести реформу парламенту. Торік місія Європарламенту на чолі з Петом Коксом дійшла висновку, що реформа українського парламенту практично заблокована.

З того часу нічого по суті не змінилося. 

Олег Ляшко, лідер фракції Радикальної партії:

Я можу відповідати за свою фракцію. Тільки у нас – порядок і залізна дисципліна. У інших – бардак! Ми налаштовані на серйозну, конструктивну та результативну роботу. Нашу дисциплінованість чітко видно по відвідуванню засідань, особливо п'ятничних, коли в рядах інших фракцій порожньо.

Ми закликаємо всі патріотично налаштовані сили об'єднуватися навколо запропонованого нами Антикризового плану, і готові голосувати за всі закони, які реально покращать життя українців.

Надзвичайно важливим для нашої команди є максимальне зміцнення обороноздатності і безпеки держави. А що на умі в інших – це до них питання. 

Сергій Власенко, фракція "Батьківщини":

Скажімо чесно – ніякої коаліції не існує. Вони розповідають мантру, що коаліція потрібна лише для обрання прем'єра. Але я хочу запитати, для чого тоді в Конституції є норма, що Рада має бути розпущена, якщо коаліції немає 30 днів?

Зрозуміло, що БПП і НФ зараз докупляють собі голоси – або "Волі народу" і "Відродження", або "Опозиційного блоку". Тобто зараз не існує якоїсь ідеологічної коаліції – а є лише група людей, яка за різні корупційні інтереси готова голосувати за певні закони.

І найгірше, що парламент перестав бути парламентом, бо рішення приймаються не там, а на зустрічах Яценюка і Порошенка. Чи вдасться їм далі контролювати Раду – насправді питання.

А щодо об'єднання опозиції, треба розуміти, що є різні форми. Крім об'єднання партій, є ж ще й, скажімо, спільна координація дій тощо. 

Ярослав Москаленко, глава групи "Воля народу":

Ефективність роботи Верховної Ради залежить, по суті, від одного-єдиного чинника – існування фактичної коаліції. Не на папері. Що ми маємо на сьогодні? Домовленість двох фракцій, які "на двох" визначають курс всієї держави. Але самостійно реалізувати цей курс вони не можуть – бо реальних голосів не мають. І український народ стає заручником цього всього.

Звичайно, депутатська група "Воля народу", як єдина група, яка складається виключно з мажоритарників, не може не реагувати на це. І ті питання розвитку країни, особливо що стосується реформ в соціальній сфері – ми за них голосуємо. Але той формат роботи, який був до цього моменту, вичерпав себе.

Через таку невизначеність роботи Ради зриваються урядові реформи, зриваються ініціативи президента. Хоча саме інституту президента люди показали найбільший рівень довіри в 2014 році.

Який маємо результат на сьогодні? Ніхто не несе відповідальності за ухвалені рішення, країною керує колективна безвідповідальність. Але що сьогодні для України важливіше – дієздатний парламент чи повний хаос? Ми переконані, що дієздатна Рада.

Зрозумійте правильно. Тут проблема не в персоналіях. Я активно спілкуюсь і з керівництвом БПП, і прем'єром Гройсманом, міністрами, і з лідерами "Народного Фронту", з Арсенієм Яценюком. Наші погляди дуже часто збігаються – тому на рівні ідеології ми не маємо жодного конфлікту.

Наша позиція однозначна – необхідне повне перезавантаження коаліції. Але ми не будемо виконувати роль парламентських офіціантів, які за клацанням пальців приноситимуть тарілку голосів, якщо коаліція в своїй стратегії потребує наших голосів. Ми розглядаємо лише реальну участь в процесі. Ми готові брати на себе відповідальність за хід реформ. І реформ реальних, а не на папері, якими б болючими вони не були. Це і медична, і освітня і пенсійна реформи, це і децентралізація.

Воля народу" – це мажоритарники, які знають, чим живе країна від найменших сіл до великих міст. Ми люди, які створили себе самі. Ми маємо серйозний кадровий потенціал висококваліфікованих фахівців – і готові запропонувати коаліції людей на визначальні державні посади, нести за цих людей публічну відповідальність перед українським народом. 

Віталій Хомутиннік, лідер групи "Відродження":

Діюча коаліція сьогодні існує тільки на папері, де-факто коаліції немає. Можуть бути ситуативні голосування.

Щодо об'єднання опозиційних фракцій – це ще менш можливо ніж створення нормальної коаліції. Адже кожна опозиційна фракція вважає, що вона особлива. 

Роман Романюк, УП