Перша антикорупційна: що відбувається між старими та новими правоохоронними органами

Цього тижня вся країна дізналась те, про що раніше журналістам розповідали лише в неофіційних розмовах. Між новоствореними антикорупційними органами вже не перший місяць триває конфлікт.

Наразі в Україні діють три таких органи: Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) слідкує за тим, щоб чиновники декларували всі доходи та майно, а також не піддавалися корупційним ризикам. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розслідує злочини, пов’язані з корупцією топ-чиновників та хабарництвом в особливо великих розмірах. Нарешті, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснює процесуальне керівництво НАБУ та представляє державне обвинувачення в суді проти топ-корупціонерів та хабарників.

За два роки від початку роботи НАБУ підлеглі Артема Ситника розслідували діяльність не тільки народних депутатів, топ-чиновників та керівників держпідприємств, а й співробітників інших правоохоронних органів – зокрема, прокурора Дмитра Суса, першого заступника голови СБУ Павла Демчини. Цього тижня з’ясувалось, що окрім «старих» правоохоронних органів НАБУ веде слідство у справі про незаконне збагачення ще й проти голови НАЗК Наталії Корчак. Примітно, що викликати Корчак на допит детективи Бюро вирішили вже після того, як НАЗК зайнялось перевіркою можливого конфлікту інтересів Артема Ситника.

10 листопада детективи Бюро спробували викликати на допит свекруху Наталі Корчак після чого розслідування НАБУ та НАЗК переросло у відкритий медійний конфлікт. Їхні прес-служби робили гучні заяви, в ЗМІ почали з’являтись матеріали розслідувань та «компромат».

До кінця тижня до медійної війни між «антикорупціонерами» долучились і «старі» правоохоронні органи. Тепер МВС та ГПУ розслідують справу про незаконне проникнення детектива НАБУ до житла свекрухи голови НАЗК. Не залишився у стороні й САП – відомство розкритикувало дії детективів у «справі Корчак».

Відтак Артем Ситник «оголосив війну», чи то із його відомством фактично «воюють» усі правоохоронні органи країни.

Про те, чому так сталось, чи не дискредитує конфлікт саму ідею антикорупційних органів, підриваючи до них довіру – в матеріалі Громадського.

СВЕКРУХА І ДЕТЕКТИВ

Увечері 10 листопада свекруха голови Нацагентства із запобігання корупції Надія Тімер-Булатова заблокувала у своїй квартирі детектива антикорупційного бюро. Він хотів вручити їй повістку на допит.

«Після допиту у момент підписання протоколу вона зателефонувала своєму синові (чоловікові голови НАЗК – ред.), після чого відмовилася підписувати протокол та замкнула детектива НАБУ в квартирі зсередини та сховала ключа. Поки він знаходився у квартирі на місце прибула голова НАЗК разом із чоловіком та повідомила працівників НАБУ ззовні, що викликатиме на місце події ЗМІ», – повідомила прес-служба НАБУ, додавши відео з квартири свекрухи Корчак.

За версією Наталії Корчак, її свекруха заблокувала детектива у квартирі, бо «сприйняла його за шахрая».

У НАБУ пояснюють – Надію Тімер-Булатову хотіли допитати щодо автомобіля Skoda Octavia A7, що офіційно на неї зареєстрований. Однак, за інформацією детективів, насправді користується ним саме Наталія Корчак, хоч офіційно і не задекларувала його. На підтвердження в НАБУ згадують сюжет програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», де журналісти зафільмували як Корчак пересувається на цьому авто. Сама голова НАЗК зізналася, що авто купували «спільними зусиллями», хоча в її декларації витрат на нього немає.

ТРЕТІЙ У ГРІ

Тут у публічну гру вступила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Саме прокурори САП повинні наглядати за тим, як детективи НАБУ розслідують справи про корупцію. Відомство Назара Холодницького розкритикувало дії Національного антикорупційного бюро.

Згідно заяви САП, антикорупційні прокурори витребували в НАБУ матеріали справи щодо декларації Корчак. Також вони запропонували підлеглим Ситника проводити усі процесуальні та слідчі дії у цій справі «лише за участю процесуальних керівників в приміщенні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Та це не зупинило детективів НАБУ, вони все ж допитали Корчак та намагались викликати на допит її свекруху. Що й перевело прихований конфлікт антикорупціонерів у публічну площину.

Між керівництвом НАБУ та САП давно точаться серйозні протиріччя. У НАБУ неофіційно звинувачують САП у закритті кримінальних справ проти окремих чиновників. Натомість САП закидає детективам непрофесійність у підготовці матеріалів слідства. Співрозмовники Громадського в НАБУ та САП стверджують: навесні Артем Ситник та очільник САП Назар Холодницький навіть підписали так званий «меморандум про співпрацю» за посередництва посольства США, проте нормалізувати стосунки їм так і не вдалося.

НОВІ ПОДРОБИЦІ

Усі три антикорупційні органи активно ділились з пресою подробицями розслідувань проти Корчак та Ситника. В результаті з’ясувалось, що НАЗК ще в липні розпочало перевірку можливого конфлікту інтересів Ситника, а з вересня двічі намагалось витребувати у НАБУ необхідні документи, натомість Артем Ситник надати їх відмовлявся.

За версією НАЗК, у директора НАБУ може бути конфлікт інтересів, адже його, як фізичну особу, в суді представляв не приватний адвокат, а начальник юридичного управління НАБУ Ігор Ярчак.

У самому ж НАБУ стверджують, що конфлікту інтересів у діях Ситника нема, тому що справа в якій співробітник НАБУ представляв його інтереси не приватна а відомча. Крім того в Бюро запевняють – необхідні документи вони надали НАЗК вчасно й «під розписку».

Аж раптом 30 жовтня НАБУ повідомило Корчак, що 7 листопада вона має прийти до них на допит. Саме тоді в справу і втрутилось САП.

«Цим він (Ситник – ред.) просто вчергове продемонстрував відверте нехтування вимогами Кримінального процесуального кодексу України, що межує з правовим нігілізмом. На жаль, такі дії яскраво засвідчують дійсну наявність реального конфлікту інтересів та небажання вирішувати його у спосіб, визначений законом», — заявили у САП.

Поки підлеглі Ситника намагались допитати свекруху Корчак. НАЗК подало до суду протокол про адміністративне порушення щодо Артема Ситника.

МЕДІА-ВІЙНА

Цього тижня до суто юридичного протистояння трьох органів додалась медійний компонент. 14 листопада екс-директорка департаменту фінансового контролю НАЗК Ганна Соломатіна на прес-конференції повідомила, що Наталія Корчак підробляє результати електронних декларацій чиновників. Саме департамент Соломатіної мав би перевіряти достовірність цих декларацій.

«Насправді електронне декларування використовується для покривання чиновників, лояльних до влади, розправи над неугодними та з метою особистого збагачення голови НАЗК та членів НАЗК. Результати перевірок фальсифікуються так, як це потрібно керівництву НАЗК», – заявила Соломатіна.

Також Соломатіна напряму звинуватила Адміністрацію президента у впливі на роботу НАЗК. «Мене особисто викликали до Адміністрації президента з двома колегами. І пропонували, щоб усі результати перевірок спочатку розглядалися в АП, а потім у НАЗК», — стверджувала вона.

Наступного дня Соломатіна назвала прізвище «куратора» НАЗК – перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення Адміністрації президента Олексій Горащенков. Громадське запитало у нього про причетність до діяльності НАЗК, але Горащенков сказав, що не має стосунку до НАЗК, а заяви Соломатіної назвав «інформаційними атаками».

Соломатіна стверджує: озвучені факти вона передала Генеральній прокуратурі наприкінці серпня, але документи «повернули їй без розгляду». Тому в жовтні вона передала свою заяву, а також заяви ще кількох співробітників НАЗК до Національного антикорупційного бюро. У НАБУ підтвердили: від жовтня розслідують кримінальну справу щодо корупції в НАЗК.

У відомстві Корчак офіційно звинувачення екс-співробітниці спростували та назвали «особистою атакою на голову, членів та колектив Національного агентства», а також «спробою дискредитації успішно розпочатої антикорупційної реформи в Україні».

В адміністрації президента також відкинули звинувачення на свою адресу. А прес-секретар президента Святослав Цеголко закликав НАБУ та НАЗК «припинити інформаційну війну».  

СТАРІ ЗНАЙОМІ

Доки НАБУ та НАЗК з’ясовували стосунки до конфлікту долучились представники МВС та ГПУ, керівництво яких має свої претензії до Артема Ситника та його детективів.

13 жовтня детективи НАБУ затримали сина Олександра Авакова – сина голови МВС. Арсен Аваков назвав справу проти сина «політичною».

Крім того, Артем Ситник давно конфліктує із Юрієм Луценком, у тому числі, через розбіжність в поглядах щодо необхідності створення в Україні Антикорупційного суду.

11 листопада поліція Києва відкрила кримінальне провадження щодо детектива НАБУ за заявою свекрухи голови, вона звинуватила детектива у незаконному проникненні до її помешкання.

13 листопада на сайті «Обозреватель» з’явився аудіозапис, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам «деталі деяких резонансних справ». Зокрема, мова йде про дані «прослушки» у справі екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика.

За два дні радник голови МВС, Антон Геращенко продемонстрував цей запис на засіданні парламентського комітету з питань запобігання корупції, звинувативши Ситника у порушенні трьох статей Кримінального кодексу: розголошенні державної таємниці, таємниці слідства та перевищенні службових повноважень.

Наступного дня Генеральна прокуратура починає розслідування щодо директора НАБУ за статтею «розголошення держтаємниці». Але генпрокурор Юрій Луценко запевняє, що розслідування «буде об’єктивним».

«На плівках особа, схожа на пана Ситника, перед рядом журналістів демонструє матеріали, здобуті в ході санкціонованого судом прослуховування однієї жінки. Мене найбільше вразило не це, а підленький сміх журналісток, які реагували на озвучену «клубнічку», — сказав Луценко на брифінгу 17 листопада.

НАБУ із відповіддю не забарилося. Того ж дня, 16 листопада, прес-служба Антикорупційного бюро заявила, що з кінця жовтня НАБУ розслідує справу про незаконне збагачення Луценка.

Сам генпрокурор звинувачення детективів спростовує. «Нелогічно говорити про склад злочину. Луценко Юрій Віталійович та його дружина не повинні показувати в декларації два паркомісця, які придбав мій син, який має 28 років і проживає окремо від нашої сім’ї», — сказав Луценко.

На цій «оптимістичній» ноті учасники конфлікту взяли паузу на вихідні.

Дмитро Реплянчук, Максим Каменєв, «Громадське»