Зовнішній борг України становить 60% ВВП - що далі?

Зовнішній борг становить 116 млрд дол або майже 45.000 грн на одного українця. Це призводить до значного навантаження на держбюджет адже на його обслуговування щороку витрачається 130 млрд грн

За 18 годинним не запланованим очікуванням "повернення до дому" в терміналі аеропорту Анталії передивлявся минулотижневі новини. Побачив, що за відпусткою пропустив "холівар," повязаний із залученням МінФіном кредиту у розмірі 725 млн $ терміном на пів року під 9,1% з метою перекриття боргів по поточних патежам. Як тонко відмітив Сергій Фурса - своєрідна позичка до авансу.

Думки в експертноу середовищі щодо цього кредиту розділилися. Екс міністрів фінансів Олександр Данилюк вважає це «своєрідною перемогою,» Тимофій Мілованов з КШЕ "своєрідною зрадою."

Як на мене, це не зрада і не перемога, а процес вирішення поточних проблем у сфері публічних фінансів, який досить ефективно реалізує МінФін.

Чому потрібно було позичати ці кошти? Тут якраз все просто - у нас жахлива ситуацію із зовнішнім боргом країни. Нині він становить 116 млрд дол або майже 45.000 грн на одного українця. Такий великий борг призводить до надзвичайного навантаження на держбюджет оскільки на його обслуговування ми щороку витрачаємо 130 млрд грн, залучаючи для цього або внутрішні кошти, або запозичення з МВФ.

Оскільки транш МВФ ми отримаємо в кращому випадку наприкінці жовтня, а отже цілком очевидно, що зараз ми були вимушені позичити кошти на приватних зовнішніх ринках.

Тепер давайте розглянемо цей кредит. По-перше, кошти ми взяли всього на пів-року, а отже і відсоток по них виплатимо не великий (менше 1 млрд грн). 

Нагадаю, що у 2019 ми маємо віддати міжнародним кредиторам майже 150 млрд грн. Погодьтесь, на цьому фоні 1 млрд грн суттєво не впливає на фінансовых стан виплат. 

По-друге, якщо кошти МВФ підуть фактично на списання старих боргів ( на інші потреби ми їх не маємо право тратити) то ці кошти дозволять нам перекрити нагальні бюджетні потреби не допустивши зриву соціальних платежів.

Якщо дивитися на вирішення проблеми зовнішнього боргу стратегічно, то тут варто згадати ще одну минулотижневу подію - схвалення Урядом середньострокової стратегії управління державним боргом. 

Стратегія передачає:

1) поступова відмова від зовнішніх боргових запозичень підміняючи їх запозиченнями на внутрішньому ринку. 

2) зниження у 2020 розміру держборгу до 49% ВВП з 60% в 2018 р

3) посилення співпраці з міжнародними фінансовими інститутами, що дасть змогу залучати дешеві кредити в т.ч на інфраструктурні проекти і підсилювати економічне зростання

4) мінімізувати дефіцит бюджету до 2% ВВП 

5) дефіцит бюджету впершу чергу покривати внутрнішнім боргом 

6) залучали більш широко коло інвесторів по роботі з державними ціннми паперами 

Також ухвалення цієї стратегії дуже важлива для створення макроекономічної стабільності в країні. Однак, одна макроекономічна стабільність не дозволить повноцінно залучасти іноземні інвестиції до країни . Для цього потрібно робити наводити порядок в інших сферах. 

Парламент має ухвалити земельну реформу і новий податковий кодекс, активізувати боротьбу з корупцією, зокрема на митниці, де за оцінками експертів щороку втрачається 100 млрд грн, поступово і далі підвищувати тарифи на газ для населення.

Без цих змін замість замість різкого зростання ВВП та економічного добробуту Україна й надалі перебуватимемо у напів дефолтному стані, а українці на межі соціальної бідності.

Виктор Таран