«Путіна зустріли озброєні українці» – Яценюк про війну з Росією та зустріч із Меркель
-
13:30, 07 October, 2018
Берлін – Лідер партії «Народний фронт» та екс-прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк п’ятого жовтня зустрівся з канцлером ФРН Анґелою Меркель. Темами розмови українського політика з главою німецького уряду стали економічна та політична ситуація в Україні, збройний конфлікт на Донбасі, перебіг переговорів у Мінську та «нормандському форматі», події останнього часу на Азовському морі, а також проблема, котру створило спорудження газогону «Північний потік-2».
Також Арсеній Яценюк, інформуючи про зустріч з канцлером, котра тривала понад годину, повідомив журналістам, що вона відбулася ще й тому, що Анґела Меркель 1 листопада здійснить візит до Києва, тож потребувала об’єктивної інформації.
– Пане Яценюк, будь-ласка, окресліть – наскільки це можливо – теми вашого діалогу з канцлером Меркель.
– Після більш як годинної зустрічі з канцлером у мене склалося враження, що вона знає про все, що відбувається в Україні, знає все до дрібних деталей, і повністю володіє інформацією. Звичайно, було багато запитань, щоб з’ясувати і уточнити позиції.
Передусім ішлося про безпекову ситуацію. Зокрема ту, що була представлена рішенням парламенту про продовження дії Закону про спеціальний статус Донбасу. Із політичної точки зору це було непросто, але, з огляду на боротьбу за збереження санкцій і тиску на Росію, щоб змусити її виконувати Мінські домовленості, це було єдино правильне рішення. Скажу, що позиція канцлера щодо цього, особливо в рамках «нормандського формату» є визначальною..
По-друге, звичайно, обговорювалося питання економіки. Тут ситуація контрольована, але непроста. Слід остаточно вирішити програму щодо поновлення співпраці з МВФ, що має як економічні, так і політичні наслідки.
Ішлося також про про незаконно утримуваних Росією українських заручників. Звісно, що спорудження «Північного потоку-2» теж обговорювалося. Тут я окремо хочу зауважити, що канцлер чітко та однозначно заявила, що будівництво цього газогону – не тільки економічний проект, що він має і політичні наслідки. Ця позиція відрізняється від позиції німецького уряду, задекларованої кілька років тому. Пані Меркель заявила, що Україна має зберегти транзитний потенціал.
– Переговори щодо мирного врегулювання на Донбасі заблоковані Російською Федерацією. Починаючи з того, що Росія не виконала перший і основний пункт угоди, підписаною нею самою уже майже чотири роки тому щодо припинення вогню. Не кажучи про те, що російські війська на Донбасі, Росія і її поплічники вбивають українських громадян. Я вже не кажу про такі технічні деталі, що негідники в Донецьку та Луганську вирішили себе призначити чи «переобрати» на якихось там фейкових «виборах».
Тобто Росія не має жодного бажання та інтересу до виконання Мінських угод. Росія має лише один інтерес – далі продовжувати дестабілізувати Україну.
Також Путін не змінив своєї кінцевої мети – захоплення всієї України так само, як Сирії, і повернення її під повний і беззаперечний контроль Росії, та відірвати її від ЄС. Як переломити ситуацію? Рішення, звичайно є, бо те, як український народ бореться за свою незалежність – і це єдиний народ, і це єдина армія, яка бореться проти російської армії – це є найкраща відповідь для президента Путіна.
Але чи достатньо цього? Звичайно, ні, тому що весь цивілізований світ, ЄС і НАТО може ще пару років тому не усвідомлювали, а тепер вони чітко розуміють, що російська агресія проти України має наслідки для них, для їхньої безпеки. І те, що сталося кілька днів тому, коли в Нідерландах були заарештовані російські агенти, які втрутилися у систему безпеки цілої низки міжнародних організацій, те, що відбувається у Великобританії, де російські ГРУшники отруюють на британській землі британських громадян, те, що сталося чотири роки тому, коли росіянами був збитий MH17, це змінило розуміння світом, що це не просто конфлікт між Україною і Росією, що він має стосунок і до нього…
– Ваше бачення розв’язання цього збройного конфлікту? Хто, і як саме спроможний це зробити, зокрема йдеться також про переговори у Мінську та «нормандському форматі»?
– Що можна зробити? Повертаючись до ролі Німеччини щодо цієї проблеми, скажу, що вона наступного року отримає статус непостійного члена Ради безпеки ООН. І дискусія про миротворчу місію на Донбасі, яку свого часу розпочав Петро Порошенко, і яка була підтримана нашими західними партнерами, для німецького уряду і для німецької участі у Раді безпеки ООН стане одним із пріоритетів. Чи піде Путін на поступки? Я ніколи не вірив і ніколи не повірю в те, що з Путіним можна домовитись. А як змусити Путіна не ігнорувати міжнародне право – тут є тільки один механізм: єдність усіх і постійний тиск.
– Але єдності немає, приміром, зважаючи на те, що головний переговірник Леонід Кучма вийшов з процесу…
– Я вважаю, що Леонід Данилович виконував свою місію у Мінському форматі найкраще, як міг виконувати справжній патріот і громадянин України. Це було рішення президента Кучми вийти з Мінського процесу, і я не можу його коментувати. Але я вважаю, що ми втратили від того, що він вийшов з переговорів. Але це також є свідченням того, що сам процес у Мінську неефективний. Річ не в тім, щоб змінити місце зустрічі, а річ у тім, щоб змінити порядок денний на ній. Тому Рада безпеки ООН, миротворча місія, продовження санкцій – це не просте завдання у новому ЄС після низки виборів у спільноті. Це те, що має бути на порядку денному, це – реальна підтримка України, оскільки в деяких країнах, ЄС можуть шукати привід, що от Україна не так швидко робить реформи, робить не такі реформи, не так виконує Мінські угоди. Це – спосіб, як знайти привід, аби не посваритися з росіянами, тобто звинуватити в агресії не агресора а жертву. І тут роль канцлера визначальна.
– Тим часом нагнітається ситуація у зв’язку з конфліктами на Азові. Який ви бачите вихід із неї?
— Це – частина плану агресії Росії проти України. Тобто анексія Криму, далі Донецьк Луганськ, далі Путін сподівався, що він захопить Маріуполь, Херсон, дійде до Одеси, дотягне повністю ланцюг до Придністров’я. Це був початковий план Путіна. Він думав, що його там з короваями будуть зустрічати, а зустріли озброєні українці, які б’ються за свою країну. План цілком зрозумілий: ізолювати Маріуполь, дестабілізувати його, спробувати реалізувати план захоплення подальших територій України.
Що робиться (українською стороною – ред)? Українські Військово-морські сили збільшують свою присутність, але вона недостатня у нас, незважаючи на те, що ми відбудували армію і воюємо з ядерною державою, яка витрачає десятки мільярдів доларів на свої збройні сили. Я вважаю, що країни-члени НАТО, а не лише США, мають ухвалити рішення щодо постачання військових суден для охорони Азовського моря. Щодо політичних аспектів, то, звичайно, ми не хочемо ескалації. Але ми не допустимо, щоб Росія заблокувала Азов і заблокувала Маріуполь. Тому я вважаю, що слід терміново запровадити постійну міжнародну моніторингову місію на Азовському морі.
– Чи вдалося вам переконати канцлера Меркель у тому, що спорудження «Північного потоку-2» становить геополітичну загрозу для Європи?
– Ще раз нагадаю, що позиція змінилася відносно цього будівництва ще раніше, коли проект вважався суто економічним. Нині вона вважає його також політичним. Ми ж стоїмо чітко на позиції, що цей проект – антиукраїнський, антиєвропейський. Канцлер чітко заявила, що зробить усе, аби Україна була, є, і залишалася транзитною державою.
Наталія Писанська, Радіо Свобода
.