Е-квиток та порушення законодавства: досвід Миколаєва

У травні 2017 року набув чинності закон про впровадження єдиного електронного квитка. Він дозволив українським містам за бажанням відмовитися від готівки в громадському транспорті на користь електронної системи. Як цю систему намагалися впроваджувати в Миколаєві – читайте в матеріалі.

У Миколаєві давно говорять про провадження електронного квитка, але далі розмов справа не йде. На сайті міської ради в новинах за листопад 2016 року міський голова Олександр Сєнкевич розповідав раднику з політичних питань відділу політики Представництва ЄС в Україні Мортену Ларсену Нонбое про успіхи міста та активну роботу щодо розробки е-квитка. Поважний представник давно поїхав, на дворі вже майже середина 2019 року, а безготівкова оплата проїзду – лише тільки проект. І досі новини на сайті мерії починаються словами «міська влада активно веде роботу з впровадження в Миколаєві системи електронного квитка».

Перше «сватання» компаній-інвесторів, які мали б запропонувати свої ідеї щодо запровадження транспортного рішення, відбулось в серпні 2017 року. В миколаївській мерії пройшла презентація систем електронного квитка від компаній: ТОВ «ЛОТ», ТОВ «КС - Мехатронікс», ТОВ «Герц», «Ріданго - ELKO Україна», ТОВ «Сімбол - систем», ТОВ «Екстравест», Benish GPS. На гостей подивились, зважили що вигідніше, та нічого з цього не обрали.

Друга спроба була через рік. На початку червня 2018 року  міський голова Олександр Сєнкевич, комунальне підприємство «Миколаївелектротранс» і компанія ««Visa» Україна» підписали меморандум про співробітництво щодо впровадження системи електронного квитка в громадському транспорті. На сайті міської ради йдеться, що в рамках інвестиційного проекту Миколаїв безкоштовно надається 100 валідаторів, їх встановлять на 40 трамваях і 45 тролейбусах. Крім того, ще 10 одиниць такого обладнання буде надано підприємствам-перевізникам для їх установки в пасажирських автобусах.

Але нічого безкоштовного, як відомо, не буває. Згодом з’ясувалося, що компанія VISA запросила 5% від суми доходу від продажу квитків. Керівництво КП «Миколаївелектротранс» відмовилося від таких умов, та додало, що місто запропонувало свої умови. Але крапку у відносинах з ««Visa» Україна» поставив Антимонопольний комітет України (АМКУ). Миколаївське обласне територіальне відділення вирішило, що міськрада порушила законодавство, коли домовлялося з «Visa» Україна» про електронний квиток.

У міста був шанс запустити безготівкову оплату проїзду швидше та не порушуючи законодавство. У квітні минулого року керівник КП «Миколаївелектротранс» Віталій Матвєєв уклав угоду з ПриватБанком на встановлення терміналів. Їх встановлення не зайняло б багато часу, а сама система електронного квитка була б зручна як для пасажирів, так і для перевізників. Пасажир з е-квитком обирає як саме він хоче платити за проїзд: готівкою чи безконтактно. Та у транспорті не потрібно шукати кондуктора, а водії автобуса можуть спокійно слідкувати за дорогою і не працювати паралельно кондуктором.

Згідно з законом про електронний квиток, безготівкова оплата проїзду мала б максимально перевести дохідну частину підприємства у відкриту форму. З цим завданням як раз справлялася система від ПриватБанку. Але нове керівництво комунального підприємства, мабуть, не зацікавлено в  прозорих схемах та й досі бажає жити за відкатами. Саме з цих причин договір з банком не виконувався з боку міськради, і всю провину поклали на колишнього керівника, який підписував угоду згідно статуту та не порушуючи закон.

Зараз нове керівництво оголосило про проведення нового конкурсу на визначення оператору електронного квитка. Перше, що кидається в очі – інвестор повинен все зробити за свій рахунок. В Україні відома лише одна компанія, яка працює за схожою схемою і саме вона запроваджувала електронний квиток у Білій Церкві. Але потрібно розуміти, що ніяка компанія не буде працювати собі у збиток, тому, чим менше міськрада вкладає в е-квиток грошей зараз, тим більше буде віддавати потім.

Також, питання є і до технічних умов конкурсу, які суттєво обмежують конкурсантів.  Наприклад, конкретні вимоги до ваги стаціонарного пристрою, або стандарту антивандального корпусу, чи друку паперового документу… Дивно, що місто без практики чи досвіду впровадження оперує настільки чіткими умовами до майбутнього обладнання.

Це все наштовхує на думку, що переможець конкурсу вже відомий і схема роботи за відкатами продовжується. Залишаються сумніви щодо того, чи не будуть умови конкурсу визнані недійсними, якщо вже зараз видно порушення законодавства і чи не залишиться електронний квиток лише мрією для мешканців Миколаєва?

Юлія Зворська

View full version