Поїзд зрушив. Як Дубневич став першим доторканним депутатом нової Ради

31 жовтня народні депутати дозволили арештувати Ярослава Дубневича. Він став першим обранцем 9 скликання, якого позбавили недоторканності.

Нова рада з першої спроби підтримала всі 3 подання слідства: за зняття недоторканності з Дубневича проголосували 332 нардепи, за затримання – 241, за арешт – 229.

Примітно, що 11 "слуг народу" утримались, а ще 24 взагалі не голосували за його арешт, а фракції "ЄС", "Батьківщина" і групи самого депутата "За майбутнє" голосували лише за оголошення підозри.

За даними екснардепа Сергія Лещенка група пов'язаних з олігархом Коломойським "слуг народу" намагалась врятувати Дубневича від СІЗО. Зокрема, арешт не підтримали Олександр Дубінський, Максим Бужанський, Ольга Василевська-Смаглюк та інші.

А депутати від "Європейської солідарності" навіть намагались вплинути на партійців "Голосу" та відмовити їх голосувати. Зрештою саме голоси соратників Святослава Вакарчука стали визначальними.

За півгодини після голосування, просто у будівлі парламенту нардепу вручили підозру у привласненні майна. 

"Українська правда" розповідає, чим відомий Ярослав Дубневич і у чому його підозрюють.

Ярослав Дубневич, його брат та шалені статки

Ярослав Дубневич – депутат з великим послужним списком, народний обранець трьох скликань Верховної Ради. Мав відношення щонайменше до 4 політичних сил, що характеризує його ідеологічну всеядність.

Розпочав свою політичну кар'єру з депутатства у Львівській облраді. Обирався туди двічі: у 2006 році за списком БЮТ, був заступником голови фракції. У 2010 потрапив до облради вдруге як мажоритарник "Відродження", яке тоді називали партією залізничників. 

Першим головою "Відродження" був ексміністр транспорту та зв'язку України Георгій Кірпа. Після його смерті місце зайняв Василь Гладких, який з 2005 по 2006 рік керував "Укрзалізницею".

Депутатом Верховної Ради Дубневич вперше став у 2012 році як безпартійний самовисуванець. У парламенті долучився до фракції "Удар".

Після Революції Гідності потрапляє до парламенту 8 скликання як мажоритарник "Блоку Петра Порошенка" за округом на Львівщині. Голова комітету Верховної Ради з питань транспорту. Разом з Ярославом Дубневичем до Ради проходитьйого брат Богдан. 

У 2019 році знову був обраний до Верховної Ради 9 скликання як безпартійний самовисуванець. Член депутатської групи "За майбутнє". 

До депутатства разом з братом займався бізнесом, був засновником корпорації "Колійні ремонтні технології", що виробляє деталі для залізниці. Дубневичі також займались аграрним бізнесом, шили взуття. 

Восени 2016 року декларації Богдана та Ярослава Дубневичів викликали фурор у ЗМІ та серед експертів. 

Згідно з документами, брати Дубневичі виявилися лідерами серед українських політиків за кількістю задекларованої готівки. Ярослав Дубневич зберігав 8,2 млн доларів США, 2,78 млн євро та 5 млн гривень. І все це – готівкою. 

Дубневич-старший задекларував 11,5 млн доларів США, його дружина Тетяна має 137,1 млн гривень.

Тоді стало відомо, що Ярослав Дубневич володіє 273 об'єктами нерухомості та 51 об'єктом незавершеного будівництва. Брати Дубневичі є власниками колекції дорогих швейцарських годинників, а Ярослав Дубневич – ще й збірки творів українського живопису.

На початку 2019 року НАЗК виявило, що Дубневич-старший не вказав декілька об'єктів нерухомості у декларації за 2016 рік. Таким чином екснардеп "нахімічив" на 2,8 млн гривень. 

У чому підозрюють Дубневича

Розслідування щодо Дубневича веде Національне антикорупційне бюро. Воно стосується привласнення грошей залізниці.

За даними слідства, депутату допомогло те, що він знався на фінансовому стані "Укрзалізниці", зокрема, її потребах при проведенні держзакупівель. 

Водночас народний обранець мав вплив на керівництво компанії, яка виробляє необхідні залізниці деталі.

Дубневич разом зі спільниками нібито вирішив заволодіти коштами "Укрзалізниці". Вони вивчили та проаналізували ринок стрілочних переводів і організували постачання деталей за завищеними цінами. 

Використовуючи свій статус нардепа та голови транспортного комітету, Дубневич "надавав учасникам схеми незаконні вказівки".

На цій схемі заробили фірми, контрольовані депутатом та його спільниками. Слідство вважає, що схема нанесла "Укрзалізниці" збитків на 93 мільйони 277 тисяч гривень.

Крім Дубневича, у січні 2019 року підозри у справі вручили ще 7 особам: 3 співробітникам залізниці, двом працівникам фірми-виробника деталей, керівнику фіктивної компанії-переможця тендера та посереднику.

Тоді ж в офіційному повідомленні НАБУ зазначалось, що детективи підготували проект подання на зняття недоторканності з нардепа, який організував корупційну схему.

Крім того, подання на зняття на Дубневича намагались довести до Ради ще наприкінці 2018 року. 

31 грудня "Українській правді" стало відомо, що Холодницький передав документ тодішньому генпрокурору Юрію Луценку. Однак очільник ГПУ подання завернувнібито через недоліки у доказах.

Що каже Дубневич

Виступаючи у Верховній Раді з поясненнями, Дубневич назвав подання "політичним популізмом, який не робить честі генеральному прокурору, САП і НАБУ":

"На моє переконання, звинувачення звучить абсурдно, особливо коли ці твердження містяться в юридичному документі, погодженому генеральним прокурором, а не в журналістській статті, для якої головне – сенсація".

Підозрюваний депутат заперечує причетність до злочинів, які йому закидають. Дубневич, серед іншого звернув увагу, що проект подання відносно нього подавали генпрокурору вже 5 разів, і 4 рази він був повернутий: тричі Юрієм Луценком і один раз, у вересні цього року, Русланом Рябошапкою: 

"Зазначене в поданні є припущеннями, з чим погоджувався і діючий генпрокурор Рябошапка, повертаючи в САП попередній проект подання, який є абсолютно ідентичним тексту теперішнього подання".

Дубневич наполягає, що слідство не надало достатньо доказів злочину, і на це, за словами нардепа, звернув увагу і регламентний комітет:

"Крім змонтованого НАБУ відеоролику, який був показаний на комітеті, САП нічого не було надано".

Голова комітету Сергій Кальченко оголосив, що подання законне, але повністю висновок комітет не зачитав, зазначивши, що в документі справді містяться зауваження щодо обґрунтованості та законності отримання доказів.

Водночас Дубневич стверджує, що у нібито сфальшованій закупівлі УЗ брали участь фірми-дилери іншого виробника деталей, ціна переможця була ринковою, що підтверджує експертиза. А підтверджень порушення процедури закупівлі немає ані від Антимонопольного комітету, ані від суду:

"Я не вів ті розмови, які мені приписують… Я не маю наміру переховуватись. Я доведу свою невинуватість у встановленому законом порядку".

Як Дубневичі заробляли на залізниці

Про залізничний бізнес Дубневичів ЗМІ писали задовго до офіційних прес-релізів слідства. Компанії народних обранців неодноразово вигравали мільйонні тендери"Укрзалізниці", а ексдепутат Сергій Лещенко називав братів Дубневичів "смотрящими" за транспортною галуззю.

Так, у 2016 "Українська залізниця" замовила у пов'язаних з нардепами фірм рейкові скріплення за 13,55 млн гривень.

Тоді журналісти зазначали, що з червня 2016 року деталі купують лише в однієї компанії. За рік вона отримала на тендерах 293,85 мільйона гривень.

При цьому раніше залізниця замовляла дешевший тип скріплень, тому порівняти ціни було неможливо.

Журналісти звертали увагу, що поки Дубневичі заробляли на "Укрзалізниці", там працювала низка пов'язаних з ними людей: помічники нардепів, колеги їхніх бізнес-партнерів тощо.

У лютому вже цього року стало відомо, що черговий тендер, який залізниця віддала Дубневичам, був фактично написаний під їхню фірму, адже замовлені деталі запатентовані депутатами.

В яких ще справах фігурують брати Дубневичі

За даними громадського руху "Чесно", Ярослав Дубневич фігурує у 37 корупційних схемах, його брат Богдан – у 42.

Інша відома справа, яку пов'язують із Дубневичами, стосується заволодіння державним газом через Новояворівську і Новороздільську ТЕЦ. 

За даними слідства, компанії, бенефіціарами яких є Дубневичі, протягом 2013-2015 купували у Нафтогаза газ для виробництва теплової енергії для населення. 

Договори укладались на пільгових умовах – "Нафтогаз" продавав газ дешевше, щоб знизити ціну для населення.

Однак фірми Дубневичів використовували дешевий газ у власній господарській діяльності, а вироблену електрику продавали потім за ринковою ціною.

Правоохоронці стверджують, що Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ отримали незаконно більше 300 млн кубів "пільгового" газу, завдавши "Нафтогазу" збитків на суму 1,43 мільярда гривень.

У січні 2018 року детективи НАБУ затримали та повідомили про підозру 5 особам: 4 посадовцям компаній-власниць ТЕЦ та "куратору", якого слідство називало наближеною до народних депутатів особою. А самі теплові електростанції арештували і передали в тимчасове управління.

*** 

Правоохоронці не стали затримувати Дубневича, оскільки він не ховався.Однак слідство проситиме суд арештувати депутата з альтернативою застави у 93 мільйони гривень.

Соня Лукашова, Українська правда