Двадцять мільярдів за транзит: від чого відмовилась Україна заради угоди з Газпромом

Україна та Росія домовилися продовжити транзит російського газу через територію України. Вони підписали відповідні договори після більш ніж 4-денного майже цілодобового марафону перемовин, що тривали у Відні, Києві, Москві та Брюсселі. Контракт уклали на 5 років.

Натомість Нафтогаз відмовився від своїх позовів проти Газпрому на 12,25 мільярда доларів, а уряд скасував Газпрому штраф на 7,4 мільярда доларів за порушення антимонопольного законодавства.

Хоча Газпром і погодився виплатити ще 2,9 мільярда доларів за рішенням арбітражу, Нафтогаз все одно стягнув би ці кошти у 2020 році. hromadske порахувало, від чого відмовилася Україна заради продовження транзиту російського газу.

Для розрахунків ми уявили ситуацію, за якої Нафтогаз та Україна виграють 100% позовних вимог проти Газпрому та стягують з російської компанії сумарно 22,56 мільярда доларів за рішеннями арбітражів та в якості штрафів Антимонопольного комітету. Розрахунки проведено за офіційним курсом Нацбанку, встановленим на 28 грудня 2019 року — 7 січня 2020 року.

Вимоги України до Газпрому в арбітражах та антимонопольній справі — це 2,91 мільярда доларів (які Нафтогаз вже отримав від Газпрому), 12,25 мільярда доларів, за які Нафтогаз планував судитися, та 7,4 мільярда доларів штрафу Антимонопольного комітету. Разом це 22,56 мільярда доларів.

Ця сума складає 17,25%економіки України або 2 економіки Молдови.

Цього виграшу вистачило б, щоб роздати по 534 долари або 12 653 гривні кожному громадянину України — це на 2 тисячі більше середньої зарплати в Україні.

Коштів, від яких Україна відмовилася, потенційно вистачило б, щоб виплатити трохи більше чверті державного боргу України (він наразі складає 82,83 мільярда доларів) або щоб подвоїти золотовалютні запаси.

22,56 мільярда доларів — це 4,1 програми Міжнародного валютного фонду, яку ще має погодити рада директорів МВФ. Або ж за ці кошти Україна могла б придбати 1,7% акцій Apple чи 2,4% акцій Google.

Отримавши виграші за всіма арбітражами та стягнувши всі штрафи з Газпрому, скажімо, 1 січня 2020 року, Україна могла б майже повністю відмовитися від ПДВ та акцизів на всі товари, що виробляються всередині країни (водночас з імпортних товарів ці податки продовжували б стягуватися).

За ці кошти держава могла б профінансувати половину бюджету на 2020 рік (або повністю профінансувати видатки на оборону, освіту, охорону здоров’я, поліцію, Національну гвардію, при цьому залишився б чималий залишок).

Також цієї суми вистачило б, щоб виплатити середню пенсію (близько 3 тисяч гривень) понад 7 мільйонам пенсіонерів.

Для чого Україні транзит?

В обмін на відмову від позовів Україна матиме транзит російського газу з 1 січня 2020 року та вже отримала 2,9 мільярда доларів від Газпрому. Щороку транзит може приносити понад 1 мільярд доларів доходів. За 5 років транзиту Україна отримає щонайменше 7,2 мільярда доларів.

Крім цього, завдяки транзиту газу роботу не втратять тисячі українців, які працюють на підприємствах, що обслуговують газотранспортну систему.

Транзит газу здешевлює його вартість для українських споживачів: Україна купує газ у європейських країн, однак постачається він переважно з території Росії. Це називається «віртуальний транзит».

У разі відсутності транзиту Україні доведеться закуповувати газ не віртуальним, а реальним реверсом, переплачуючи за транспортування газу Польщі, Словаччині та Угорщині.

Разом з тим, укладання домовленостей з Росією про транзит зберегло за Україною статус надійного транзитера та партнера. Якщо б домовленостей не було, то Україну та Росію звинуватили б у тому, що Європа залишилася без постачання газу посеред зими. Це мало б відповідні наслідки для репутації та політичної підтримки.

Ярослав Вінокуров, hromadske