Рівень Олександрівського водосховища 20,7 метра: про головне
-
12:47, 23 April, 2020
Тема підняття рівня Олександрівського водосховища не нова. В Інтернет-просторі та на газетних шпальтах періодично розгортаються гострі дискусії між прибічниками передбаченого проєктом добудови Ташлицької ГАЕС дозаповнення найнижчої за географічним розташуванням водойми на Південному Бузі та їхніми категоричними опонентами. Зазвичай, це інформаційне протистояння має високу емоційну амплітуду.
Нині ми спробуємо максимально зменшити її, свідомо відмовившись від будь-яких припущень, передбачень і категоричних заяв. Вашій увазі пропонуються офіційні відповіді управління капітального будівництва Южно-Українського енергокомплексу на найпоширеніші запитання стосовно підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м.
Питання перше.
Чи не посилить підняття рівня Олександрівського водосховища зарегульованість Південного Бугу? Чи не несе цей процес загрози санітарному стану річки?
У статті 82 Водного кодексу України щодо регулювання стоку річок і створення окремих водойм встановлено таку вимогу: «З метою збереження екологічного та хімічного стану річок забороняється споруджувати в їх басейнах водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років». Це об’єм стоку 95 % забезпеченості.
Згідно з даними Басейнового управління, повний об’єм ставків і водосховищ в басейні р. Південний Буг у створі Олександрівського гідровузла дорівнює 1,51 км3, а корисний -1,18 км3 (без р. Інгул, яка впадає безпосередньо в Бузький лиман і не впливає на водогосподарську обстановку в нижній течії Південного Бугу. Цей об'єм можна не враховувати). При цьому корисний об’єм існуючих 190 водосховищ становить 0,56 км3, а наявних в басейні 8000 ставків - 0,62 км3.
Враховуючи те, що для існуючих в басейні Південного Бугу водосховищ і ставків, їх щорічне (включаючи і маловодні роки) заповнення можливо лише вище позначки РМО*, слід вважати, що тільки корисний об’єм (1,18 км3) може шляхом регулювання стоку впливати на екологічний та хімічний стан річки. Після підвищення нормального підпірного рівня (НПР) Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м корисна ємність водосховищ і ставків у басейні Південного Бугу складе 1,18 + 0,052 = 1,23 км3. Це менше об’єму річкового стоку 95 % забезпеченості, який становить 1,31 км3.
Слід зазначити, що більшість наявних ставків протягом тривалої експлуатації замулилась, тому використовувати їх для регулювання стоку в маловодних умовах практично неможливо. За даними Басейнового управління регулюючий об’єм водосховищ значно менший від корисного обсягу. В зв'язку з цим фактичні об’єми стоку водопілля р. Південний Буг за 15 маловодних років (з останніх 16 років) не показують наявності в басейні річки будь-яких значних корисних ємностей, заповнених у водопілля.
У листі Держводгоспу України № КА 121-91 від 06.04.97 з цього приводу зазначено наступне: «Держводгосп розглянув висновки Укргідропроєкту та Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту щодо впливу Олександрівського водосховища на стік р. Південний Буг і вважає за можливе погодитися з тим, що стаття 82 Водного кодексу України в цьому випадку не порушується. Правильним є врахування не загального, а корисного обсягу зарегульованого стоку, щорічне спрацювання та поповнення якого впливає на гідрологічний, гідробіологічний і санітарний стани річки Південний Буг».
Таким чином, щоб позитивно вирішити проблему завершення будівництва Ташлицької ГАЕС і не порушувати статтю 82 Водного кодексу України необхідно:
- побудувати Олександрівське водосховище з позначкою нормального підпірного рівня 20,7 м і заповнювати його лише в середній чи значний за водністю рік у період проходження весняного водопілля;
- у маловодні роки обов'язково погоджувати режим роботи водосховища з Державним агентством водних ресурсів України.
* РМО (рівень мертвого об’єму) - рівень поверхні води, що зверху обмежує мертвий об'єм водосховища (постійну частину повного об'єму водойми, що у нормальних умовах експлуатації не спрацьовується й у регулюванні стоку участі не бере).
Наступного разу читайте про збереження популяцій ендемічних червонокнижних видів рослин і тварин.
Галина Медвінська