Постфукусімські заходи на ЮУАЕС: мастхев для безпеки
-
8:59, 09 December, 2020
Аварія на АЕС «Фукусіма Даічі» стала уроком для міжнародного суспільства і вплинула на філософію безпеки, державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки в усіх країнах світу, які експлуатують атомні електростанції.
ДП «НАЕК «Енергоатом» з метою доведення безпеки енергоблоків України до рівня, що відповідає міжнародно визнаним вимогам з ядерної безпеки та охорони довкілля, з 2011 року реалізує Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КзПБ). Одним з її важливих пунктів є впровадження коригуючих заходів для попередження аварій, аналогічних тій, що сталась на японській АЕС «Фукусіма Даічі».
Щодо стану реалізації КзПБ щорічно звітують у містах-супутниках атомних електростанцій. У 2020-му публічне обговорення в Южноукраїнську проходило 12 листопада. З матеріалами заходу та відповідями на запитання, якими цікавилась громадськість, можна ознайомитись на сайті НАЕК «Енергоатом».
Про результати реалізації постфукусімських заходів на Южно-Українській АЕС погодився розповісти начальник служби аналізу безпеки Павло Малік.
Павле Юрійовичу, розкажіть, через що сталась аварія на «Фукусіма Даічі» і які її наслідки?
- 11 березня 2011 року на АЕС «Фукусіма-Даічі», що в Японії, сталася важка аварія з пошкодженням ядерного палива як в активних зонах реакторних установок енергоблоків, так і в приреакторних басейнах витримки палива (БВ). За офіційною інформацією причиною важкої аварії був землетрус магнітудою більш ніж 9 за шкалою Ріхтера та спричинене землетрусом цунамі, з висотою хвилі більше 10 метрів, що майже вдвічі перевищувала проєктне значення. Внаслідок цих природних катаклізмів АЕС була повністю знеструмлена: втрачене зовнішнє та аварійне електропостачання. Це призвело до втрати таких основних функцій безпеки як аварійне відведення тепла та запобігання або обмеження поширення радіоактивних речовин, що виділяються при аваріях за передбачені проєктом межі.
На які кроки довелося піти міжнародному суспільству, аби не допустити аналогічних аварій в подальшому?
- 24 березня 2011 року Радою Європейського союзу була зроблена заява щодо необхідності невідкладної переоцінки безпеки європейських АЕС на основі всебічної та відкритої оцінки ризику. Під егідою Західноєвропейської асоціації органів регулювання ядерної безпеки (WENRA), за участі українських експертів було розроблено технічні умови до проведення «стрес-тестів». Згідно підходів WENRA «стрес–тести» - це цільова переоцінка запасів безпеки атомних станцій в світлі подій на АЕС «Фукусіма-Даічі», під час якої детально проаналізували екстремальні природні події та їх комбінації, які впливають на безпеку та можуть призвести до важкої аварії.
Який план дій розробили в Україні?
Питання підвищення безпеки експлуатації атомних електростанцій України у контексті аварії на АЕС «Фукусіма-Даічі» було розглянуте на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 8 квітня 2011 р. Відповідне Рішення РНБО введено в дію Указом Президента України № 585/2011 від 12 травня 2011 року. Цим рішенням було передбачено проведення поглибленої позачергової оцінки стану безпеки енергоблоків АЕС України, включаючи оцінку їх сейсмостійкості, прийняття урядом програми з підвищення безпеки та створення Єдиної автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки.
На засіданні Колегії Держатомрегулювання України від 19 травня 2011 року був схвалений План дій щодо виконання цільової позачергової оцінки стану безпеки та подальшого підвищення безпеки енергоблоків АЕС з урахуванням подій на «Фукусіма-Даічі», розроблений у співпраці з Держтехногенбезпеки та ДП НАЕК «Енергоатом».
План дій складався з короткострокових та довгострокових заходів. Короткострокові заходи передбачали цільову позачергову оцінку стану безпеки енергоблоків АЕС (стрес-тести), цільову перевірку стану аварійної готовності та перегляд/доповнення «Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України» і Плану–графіка реалізації заходів на 2011 рік. На довгостроковій фазі реагування на події, що стались на АЕС «Фукусіма-1» мали бути реалізовані заходи з підвищення безпеки атомних енергоблоків України, які визначені за результатами цільової позачергової оцінки. Постфукусімські заходи впроваджуються в рамках Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України (КзПБ).
Чи змінила аварія на АЕС Фукусіма ставлення до безпеки на Южно-Українській атомній станції?
- Погляди та підходи до вимог безпеки, звичайно ж, змінилися. На всіх вітчизняних атомних станціях, у тому числі і у нас, безумовно, постфукусімським заходам встановлено вищий пріоритет. Аналіз причин аварії змінив філософію ставлення атомників до безпеки, посилив увагу до культури безпеки та ролі людського чинника.
Спершу провели так звані стрес-тести, тобто цільову оцінку стану безпеки. Результати відображені в Постанові Колегії Держатомрегулювання України від 24-25.11.2011, де встановлено, що послідовність подій, які відбулися на АЕС «Фукусіма-Даічі», практично неможлива для АЕС України. В процесі стрес-тестів не були виявлені нові критичні зовнішні природні чинники впливу або комбінації впливів в рамках обґрунтування безпеки АЕС.
Діюча на той момент Комплексна програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС була доопрацьована і доповнена комплексом заходів, спрямованих на попередження та зменшення можливих наслідків «важких аварій». В першу чергу – це заходи із забезпечення відводу тепла від ядерного палива під час важких аварій (заходи, які направлено на підживлення парогенераторів, басейну витримки відпрацьованого ядерного палива, забезпечення працеспроможності споживачів системи техводи відповідальних споживачів під час обезводнення бризкальних басейнів) та забезпечення аварійного електроживлення в умовах тривалого повного знеструмлення АЕС за допомогою мобільних дизель-генераторів, а також мобільних насосних станцій.
За чий рахунок здійснюється КзПБ, в рамках якої реалізують постфукусімські заходи?
- Витрати на реалізацію КзПБ здійснюються за рахунок тарифів на електричну та теплову енергію ДП «НАЕК «Енергоатом», а також за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку і Євратому.
Кредитні та гарантійні угоди з ЄБРР та Євратомом на загальну суму 600 млн євро підписані 25 березня 2013 року та 7 серпня 2013 року відповідно. Кредит надається під державні гарантії. Обсяг витрат, необхідних для виконання КзПБ, уточняються щороку під час затвердження тарифу на відпуск електричної та теплової енергії, що виробляється атомними електростанціями.
Зокрема, на ЮУАЕС усього було заплановано 47 постфукусімських заходів в рамках КзПБ, з них 5 виконували за рахунок отриманих кредитів ЄБРР та Євратому. Це заміна автономних кондиціонерів на кондиціонери, що кваліфіковані на «жорсткі» умови та сейсмічні впливи, впровадження заходів щодо зниження концентрації водню в гермооболонці для запроєктних аварій, приладове забезпечення під час та після аварій (ПАМС), монтаж системи контролю концентрації водню в гермооболонці для запроєктних аварій, а також системи примусового скидання тиску з CГО.
Енергоблок №1 став першим, де у повному обсязі вдалося реалізувати всі постфукусімські заходи, передбачені КзПБ. Скільки часу на це пішло?
- На енергоблоці №1 ми реалізували всі пункти Національного плану дій, який було введено 2011 року за результатами стрес-тестів після аварії на АЕС «Фукусіма-Даічі».
Це велика перемога в покращенні показників безпеки енергоблока, зокрема, імовірної частоти ушкодження активної зони та граничного аварійного радіоактивного викиду, що вказує на загальне підвищення безпеки. За 7 років загалом було реалізовано 15 постфукусімських заходів на першому енергоблоці.
Які постфукусімські заходи виконувались у 2020 році?
- Що стосується реалізації всіх постфукусімських заходів у ВП ЮУАЕС, то на теперішній час із 47 заходів виконано в повному обсязі 46, серед них в 2020 році реалізовано 2 заходи: «Приладове забезпечення під час та після аварій» на енергоблоці №2 та «Впровадження системи примусового скидання тиску з CГО» на енергоблоці №3. Останній постфукусімський захід «Проведення детального аналізу необхідності підживлення 1-го контуру у разі аварії з втратою електропостачання та/або кінцевого поглинача тепла» має аналітичний характер та виконується на рівні ДП «НАЕК «Енергоатом».
Як громадськість може дізнатись про стан виконання КзПБ в цілому і постфукусімських заходів, зокрема?
- Згідно з Планом екологічних та соціальних заходів КзПБ та Планом залучення зацікавлених сторін Енергоатом щорічно проводить публічні обговорення в містах-супутниках АЕС з метою підтримання конструктивних відносин з громадськістю, яка зазнає або потенційно може зазнати впливу від реалізації КзПБ. Люди мають бути в курсі того, що робиться для підвищення рівня безпеки українських енергоблоків. Усі звіти з публічних обговорень, а також книга питань-відповідей є на сайті НАЕК «Енергоатом».
Аварії на АЕС вчать суспільство більш відповідальному ставленню до атомної енергетики. Так, після чорнобильської катастрофи в атомній енергетиці було приділено більшу увагу людському чиннику, уведено поняття «культури безпеки». У свою чергу події на АЕС «Фукусіма-Даічі» поставили перед ядерним співтовариством новий виклик – необхідність переоцінки і забезпечення безпеки АЕС під час зовнішніх екстремальних природних впливів. Виконання постфукусімських заходів є превентивними для виключення можливості виникнення аварій та водночас їх реалізація підвищує безпеку енергоблоків Южно-Української АЕС.
Анастасія Чабанюк