Убивство «іранського Оппенгеймера»: штучний інтелект, «рука Ізраїлю» і чи з'явиться тепер в Ірану ядерна зброя

До 27 листопада ім’я Мохсена Фахрізаде знали хіба фахівці з ядерної безпеки. А тепер убивство людини, яку називають одним з архітекторів ядерної програми Ірану, вкотре загострило ситуацію на Близькому Сході.

Тегеран говорить про причетність до вбивства Ізраїлю, заявляє, що буде мститися за «мученика» Фахрізаде, і натякає, що готовий відновити ядерну програму — до рівня, який дозволить створювати ядерну зброю. Усе це — на тлі обіцянки майбутнього президента США Джо Байдена повернутися до «Іранської ядерної угоди», з якої вийшов нинішній американський лідер Дональд Трамп.

Розповідаємо, що відомо про вбивство Фахрізаде і що воно може означати для ядерних амбіцій Ірану та ситуації на Близькому Сході.

Що відомо про вбивство Мохсена Фахрізаде?

Фахрізаде вбили вдень 27 листопада, коли разом із дружиною він їхав у броньованому автомобілі в невеликому місті Абсард (80 кілометрів на схід від Тегерана). Супроводжував науковця конвой із трьох машин, у яких перебували 11 охоронців. Авто, де сидів Фахрізаде, обстріляли; його доправили в лікарню на гвинтокрилі, де він і помер. Поховали Фахрізаде з усіма почестями й уже проголосили «мучеником».

Протягом перших днів іранські посадовці та ЗМІ називали різні обставини нападу. Спершу йшлося про групу озброєних людей, які під’їхали до конвою на ваговозі. Кількох із них начебто ліквідували. Також казали, що неподалік підірвали автомобіль — нібито для ліквідації охорони ядерника. Усе це — без фото- чи відеодоказів, хіба що з посиланням на очевидців, зокрема й на сина вбитого науковця.

Утім 7 грудня Тегеран оголосив про нові обставини розслідування: Фахрізаде начебто застрелили з припаркованого неподалік дороги автомобіля Nissan із кулемета, яким керували через супутник. Ба більше, обладнаний кулемет був технологією розпізнавання облич на основі штучного інтелекту. Nissan після виконання спецоперації начебто самознищився. За словами контрадмірала Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Сардара Алі Фадаві, у Фахрізаде випустили 13 куль, чотири з яких влучили в одного з охоронців. І це ще не все: кулемет, кажуть іранські посадовці, належить НАТО.

9 грудня радник іранського парламенту Хосейн Амір Абдолаг’ян оголосив, що затримали вже низку людей, начебто причетних до вбивства. Він не уточнив, кого, скількох саме і як ці люди можуть бути причетні до вбивства, але наголосив, що їх «змусять шкодувати про свої дії». Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї закликав знайти винних і покарати їх за вбивство «мученика» Фахрізаде.

Утім обставини загибелі Фахрізаде й досі оповиті таємницею. Версію про «дистанційне вбивство» експерти сприймають доволі скептично, хоча подібні технології на Близькому Сході застосовують як регулярні армії, так і бойовики. Тим часом представники уряду й безпекових структур натякають, що попереджали КВІР про можливий напад на фізика, але до їхніх порад не дослухалися.

Хто такий Мохсен Фахрізаде і чому його хотіли вбити?

Офіційно Фахрізаде був керівником департаменту досліджень та інновацій при міністерстві оборони Ірану. Життя його було досить таємничим, публічно про нього Тегеран не згадував. Перебував Фахрізаде під украй пильною охороною. Імовірно, він також був членом Корпусу вартових Ісламської революції.

Відомо, що саме Фахрізаде був головним науковим координатором іранської програми боротьби з коронавірусом. За його керівництва в Ірані розробили першу власну тест-систему, збільшили кількість ліжок у лікарнях для ковід-пацієнтів, а також підготували потужності місцевих компаній для виробництва вакцин — передусім російської.

Неофіційно 62-річного Мохсена Фахрізаде називають «іранським Оппенгеймером» — за аналогією з одним із винахідників ядерної бомби, американським науковцем Робертом Оппенгеймером. За даними ізраїльської та західної розвідки, Фахрізаде курував проєкт «Амад» — таємну розробку Тегераном ядерної зброї, а також розробляв мирну ядерну та ракетну програми країни.

Іран заперечував залученість Фахрізаде до ядерної та ракетної програм, а також існування проєкту «Амад». Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у 2015 році заявило, що «Амад» закрили ще у 2003-му. До речі, Фахрізаде став єдиним чиновником, якого МАГАТЕ згадало у звіті на ім’я та неодноразово хотіло допитати (цього так і не сталося).

Фахрізаде намагалися вбити щонайменше один раз кілька років тому. А протягом 2007-2012 років було вбито п’ятеро іранських науковців, які займалися ядерною програмою країни. Офіційно Іран повідомляв про виявлення лише одного причетного до цих убивств.

Хто може стояти за вбивством?

Від самого початку Іран стверджував, що за вбивством Фахрізаде, як і за попередніми замахами, стоять спецслужби Ізраїлю та Сполучені Штати.

Про причетність Тель-Авіва говорять і джерела The New York Times в американському уряді та спецслужбах. Хоча невідомо, чи знав про ймовірну операцію Вашингтон і чи брав у ній участь. Але точно відомо, що американські та ізраїльські спецслужби роками співпрацювали й вивчали іранську ядерну загрозу.

Ядерна програма Ірану й справді перебувала у фокусі ізраїльської розвідки — «Моссаду». Ще 2018 року прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу показував копії документів, які нібито доводили, що в Ірані розробляють ядерну зброю (згаданий уже проєкт «Амад»). Але цікаво тут те, що Нетаньягу вже тоді згадав Фахрізаде й сказав: «Запам’ятайте його ім’я».

Після 27 листопада фото прем’єра Ізраїлю з тієї пресконференції з недвозначним натяком показували провідні іранські медіа. Хмизу до вогнища докинули й слова Нетаньягу, сказані ним через кілька годин після вбивства Фахрізаде: «Не можу поділитися з вами дечим, що я зробив цього тижня, але на Близькому Сході дещо зрушується». Утім, можливо, він мав на увазі таємну зустріч із кронпринцем Саудівської Аравії, з якою Ізраїль офіційно ворогує. У будь-якому разі, офіційно Тель-Авів звинувачення Ірану не коментував.