Навіщо Путіну кістки коханця Катерини II: NYT розкрила деталі викрадення останків Потьомкіна з Херсона

Путін нещодавно згадував ім'я Потьомкіна в одній зі своїх псевдоісторичних промов. 30 вересня, під час фарсової спроби анексувати території України, диктатор у своїй промові в Кремлі повторив міф про «історичну єдність» українців та росіян, заявивши: «Тут, у Новоросії, боролися Рум’янцев, Суворов та Ушаков, засновували нові міста Катерина II та Потьомкін».

Детальніше про крадіжку рештків Потьомкіна з окупованого Херсона розповідає американська The New York Times, нагадуючи також про справжню роль Потьомкіна і причину важливості його персони для Кремля: «Полководець 18-го століття та коханець Катерини II допоміг завоювати Україну і посідає особливе місце у тій версії історії, яку Кремль використовує для виправдання війни».

НВ переказує основні факти цього матеріалу.

***

NYT розповідає, що в міру просування ЗСУ на півдні України маріонеткові призначенці Кремля в Херсоні відправили до місцевого Катерининського собору «команду зі спеціальною місією — вкрасти кістки князя Григорія Олександровича Потьомкіна».

Для цього викрадачам довелося спуститися в склеп собору. «Щоб дістатися останків Потьомкіна, вони мали відкрити люк у підлозі та спуститися вузьким проходом. Там перед ними мала постати проста дерев’яна труна на підвищенні, позначена одним хрестом», — пише американське видання. Під кришкою труни «у невеликому чорному мішечку» лежали ретельно пронумеровані череп і кістки Потьомкіна.

Щоб зібрати до купи ймовірні деталі викрадення, журналісти NYT поговорили з Саймоном Себагом-Монтефіоре, британським істориком та біографом Потьомкіна, який у 2000 році видав свою книгу про російського князя під назвою Potemkin: Catherine the Great’s Imperial Partner (Потьомкін: компаньйон імператриці Катерини II). Монтефіоре особисто відвідував Херсон раніше, щоб ознайомитися з рештками Потьомкіна. За словами історика, невдовзі після публікації його книги у 2000 році з ним зв’язалися з Кремля: щоб передати, «наскільки Путін захоплюється його роботою».

Однак, як заявив Монтефіоре New York Times на тлі вторгнення РФ в Україну та звістки про крадіжку останків Потьомкіна, Путін глибоко помиляється у своєму розумінні історії. «Потьомкін зневажав би Путіна і все, за що він виступає», — сказав історик. Путінська війна перетворила на руїни такі українські міста, як Маріуполь та частково Миколаїв, «у розвитку будівництва яких брали участь Потьомкін та інші російські імперіалісти». Знищення міст, збудованих за часів Потьомкіна, залишає Путіну лише роль руйнівника «цих більш ранніх тріумфів», констатує видання.

Коли ж у лютому 2022 року Путін «вторгся в Україну з метою відновити частину давно втраченої імперії, він звернувся до бачення Потьомкіна», пише NYT. Однак тепер, коли путінська армія не змогла завоювати Одесу та Миколаїв і опинилася за крок від вигнання з Херсона, «його грандіозні плани опинилися під загрозою».

Нещодавнє пограбування усипальниці Потьомкіна є частиною «зусиль Росії щодо знищення української ідентичності», констатує американська газета. Її журналісти нагадують, що російські сили «знищували та систематично грабували українські скарби, включаючи українські православні церкви, національні пам’ятки та об'єкти культурної спадщини».Серед викрадених з України цінностей були золоті вироби скіфів, вік яких сягав 2300 років.

Станом на 24 жовтня ЮНЕСКО зафіксувала ушкодження та руйнування більш ніж 200 культурних об'єктів України.

Крадіжку рештків Потьомкіна окупанти навіть не намагалися приховати, пише NYT — навіть навпаки. Ватажок херсонських колаборантів Володимир Сальдо заявив, що кістки князя були вивезені з Херсона у невідоме місце. «Ми перевезли на лівий берег ті останки найсвітлішого князя (Потьомкіна), які були у Катерининському храмі. Ми перевезли на лівий берег і самих Потьомкіна, Суворова та Маргелова (пам’ятники). Це ті святині, які, на мою думку, треба зберегти», — прокоментував Сальдо пограбування Катерининського храму в Херсоні.

За підрахунками Монтефіоре, після смерті Потьомкіна спокій його поховання порушують уже вдев’яте. Коли 52-річний Потьомкін помер у 1791 році по дорозі з румунського міста Яси до Миколаєва, Катерина II наказала доставити його тіло в Херсон та влаштувати грандіозний похорон (тіло князя відразу після смерті було забальзамовано).

Після смерті Катерини II в 1796 році поховання Потьомкіна стало місцем своєрідного паломництва, що розлютило сина й наступника імператриці, Павла I. Він наказав місцевому чиновнику розкрити могилу і розкидати кістки Потьомкіна в яру неподалік. Однак у 1818 році під час обшуку склепу було встановлено, що останки досі перебувають там. У 1859 та 1873 роках могилу знову двічі розкривали — щоб встановити, що рештки тіла справді належали російському князю. Доказом цього був характерний трикутний отвір у черепі, зроблений в процесі бальзамування тіла Потьомкіна.

Коли імперію поглинула більшовицька революція, склеп знову відкрили: за словами Монтефіоре, існують навіть фотографії революціонерів, що тримають останки в руках. Невдовзі після виявлення рештки знову поховали в усипальниці. Могилу знову розкрили у 1980-х роках — вчергове заради спроби підтвердити приналежність останків померлому князеві.

Де кістки зараз і що Кремль планує з ними робити, залишається невідомим. Британський історик Монтефіоре не здивується, якщо останки Потьомкіна опиняться в Росії, де вони зможуть зіграти свою роль у «страхітливо грубій і видовищній виставі ультранаціоналізму».

Інна Семенова, НВ