Перший «мільйонник» Південноукраїнської АЕС на «пенсію» не збирається

Південноукраїнська АЕС (ПАЕС) готується до 40-річчя енергоблока №1, який відзначає день народження 22 грудня, адже саме у цей день 1982 року він видав перші мегавати електроенергії у мережу.  Початком трудової діяльності, тобто етапу життєвого циклу «експлуатація», а це вихід на номінальну проєктну потужність, для нього визнано 2 грудня 1983 року. Саме ця дата є точкою відліку для Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання, ДІЯРУ). Днями ДП «НАЕК «Енергоатом» подало до ДІЯРУ заяву стосовно внесення змін у ліцензію щодо можливості роботи енергоблока №1 ПАЕС на визначених у проєкті рівнях потужності в наступні 10 років після 2 грудня 2023 року. 

Про підходи

Весь процес підтвердження можливості продовження терміну експлуатації ядерного об’єкта ґрунтується на трьох китах: роботи капітального характеру, технічне обслуговування та ремонт, роботи інжинірингового характеру. «Це комплексне завдання, вирішити його дозволить тільки злагоджена та самовіддана праця всіх підрозділів Компанії. Я впевнений, що незважаючи на складну ситуацію в нашій країні через  війну з росією, ми зможемо реалізувати намічені плани та продовжити експлуатацію енергоблока №1 Південноукраїнської АЕС», - зазначає заступник головного інженера ПАЕС з продовження терміну експлуатації, технології та інжинірингу Борис Мікітков.

Для пролонгації роботи енергоблока №1 ПАЕС на етапі довгострокової експлуатації (ДСЕ), на якому він перебуває з 2013 року, згідно з затвердженою ДІЯРУ програмою необхідно завершити виконання низки заходів. Це оцінка технічного стану на продовження строку експлуатації систем, конструкцій і елементів, заходи щодо підтвердження сейсмостійкості та кваліфікації обладнання, з підвищення безпеки, з усунення відхилень від нормативної документації. Фінальний акорд – розробка звіту з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ) та надання його на розгляд до Держатомрегулювання. 

Про головний документ

Розробку ЗППБ розпочали в 2020 році.  На сьогодні з 14 факторів звіту 7 вже схвалено Держатомрегулювання та рекомендовано для використання в роботі. Щодо 5 факторів звіти розроблені, усуваються зауваження ДІЯРУ. Ще за двома  факторами звітні документи проходять держекспертизу в Державному науково-технічному центрі ядерної та радіаційної безпеки. Комплексний аналіз безпеки (КАБ), що містить висновки стосовно можливості подальшої безпечної експлуатації атомної електростанції, зокрема й у довгостроковій перспективі, подано разом з заявою про внесення змін до ліцензії 29 листопада. До березня наступного року має бути завершено експертизу КАБ, а до вересня - усунення зауважень до нього.

Про рівень безпеки

Ключовою вимогою нормативного документа України, що визначає умови та порядок довгострокової експлуатації енергоблоків, є відповідність блоків сучасним міжнародним вимогам безпеки. Колектив Південноукраїнської АЕС постійно над цим працює. Світові стандарти безпеки АЕС за декілька десятирічь стали більш жорсткими. З метою обґрунтування можливості подальшої експлуатації енергоблока у надпроєктний термін здійснено низку реконструкцій і модернізацій аби забезпечити відповідність сучасним вимогам. Після отримання ліцензії в 2013 році на ПАЕС не зупинялись на досягнутому. Реалізовано понад 30 заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки, а також інших заходів з модернізації, направлених на підвищення надійної та безпечної експлуатації першого «мільйонника». 

Енергоблок №1 став першим, де в повному обсязі вдалося реалізувати всі 15 постфукусімських заходів, передбачених Національним планом дій, який було введено 2011 року за результатами стрес-тестів після аварії на японській АЕС «Фукусіма-Даічі». «Це значно покращило цільові показники безпеки енергоблока, зокрема, імовірної частоти ушкодження активної зони - у п’ять разів, а граничного аварійного радіоактивного викиду - вдвічі», - підкреслює начальник служби аналізу безпеки ВП ПАЕС Павло Малік. 

Про прогнози

Надію на позитивне рішення ДІЯРУ щодо можливості подальшої довгострокової експлуатації енергоблока №1 Південноукраїнської АЕС вселяє великий консервативний запас, закладений будівельниками, проєктувальниками та виробниками основного обладнання енергоблока. Згідно з оновленими рішеннями про подальшу експлуатацію елементів першого контуру, заснованих на додаткових розрахунках, прогнозним терміном  ресурсу для елементів першого контуру є  кінець 2033 року. Строк експлуатації трубопроводів, будівель і споруд продовжено на період  після 2033 року. 

Єдиний з основних елементів, що не підлягає заміні, й стан якого є визначальним чинником для продовження виробничого життя енергоблока,  - корпус реактора. «Роботи ще виконуються, проте попередні прогнози свідчать про наявність значних ресурсних запасів для елементів корпусу реактора – мінімум на 10 років. У подальшому, після отримання нових експериментальних даних по флюенсу нейтронів на оболонку корпусу реактора, є сподівання продовжити строк експлуатації й до 60 років», - конкретизує Борис Мікітков.

Про стійкість та надійність

Є переконливі показники, які характеризують стійкість роботи енергоблока №1, що вже відпрацював 39 років. За період з  2003-го до 2012-го зафіксовано 7 позапланових розвантажень і зупинок енергоблока. Протягом наступних десяти років - з 2013-го по  2022-й - таких відбулося 5. Тож цей показник покращився, і, як стверджують фахівці, це  є підтвердженням надійності та безпеки експлуатації енергоблока. На зазначений показник впливає як заміна обладнання, так і вдосконалення якості ремонту, а також підвищення кваліфікації персоналу. 

Про економічну складову

Продовження строку експлуатації та перехід до довгострокової експлуатації енергоблока №1 у 2013 році коштувало майже 3,5 млрд грн. Вартість послуг інжинірингового характеру (некапітальних) з обґрунтування можливості подальшої експлуатації енергоблока № 1 ВП ПАЕС у період ДСЕ ще на 10 років на сьогодні становить близько 60 млн грн.На завершення заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки необхідно орієнтовно 1,2 млрд грн. За дев’ять років понадпроєктної експлуатації енергоблок №1 виробив понад 60 млрд кіловат-годин електроенергії. Звісно, за останні 9 років тариф на електрику змінювався, проте очевидно, що витрати на продовження свого трудового життя ще на 10 років перший енергоблок відпрацював уже в перший рік понадпроєктної роботи. 

Для порівняння: щоб збудувати один атомний енергоблок з «нуля» доведеться витратити від $8 до $10 млрд.

Про сумні альтернативи

Історія не знає слова «якби». Сьогодні, коли ворог свідомо завдає шкоди енергетичній інфраструктурі й доводиться робити неможливе, щоб утримати енергосистему та не допустити блекауту, страшно уявити, що було б, якби свого часу 12 з 15 енергоблоків АЕС України не перевели в стан довгострокової експлуатації. 

Виконувати заходи, які дозволять обґрунтувати довгострокову експлуатацію енергоблока №1  ПАЕС ще на 10 років, в умовах війни непросто. Деякі підрядчики опинилися у фронтовій зоні та змушені були евакуюватися. Інші потерпають від планових і аварійних відключень електроенергії. Існує безліч труднощів і нюансів, які суттєво ускладнюють виконання робіт, підготовки ЗППБ тощо. Та саме тепер, під час війни, необхідність і важливість обґрунтування подальшої експлуатації енергоблоків уже майже ні в кого не викликає сумнівів. «Ми добре розуміємо, кому зараз важче за всіх – нашим захисникам. Вони ціною свого життя виборюють право України на подальше існування. Наше завдання – забезпечити їм надійний тил. Ще 10 років трудового життя для першого «мільйонника» Південноукраїнської АЕС стануть суттєвим внеском у таку довгоочікувану Перемогу над ворогом і подальшу відбудову нашої країни», - резюмує Борис Мікітков. 

Оксана Торганова