Найгірше вже минуло чи ще попереду? Інтерв'ю з головою 'Укргідроенерго' про ситуацію на Каховській ГЕС

Керівник "Укргідроенерго" Ігор Сирота розповів ЕП, що відбувається зараз на місці катастрофи, і чи можуть росіяни вразити інші гідроелектростанції в Україні.

На третій день з моменту підриву Каховської ГЕС окупантами у стрічках новин щогодини з’являють нові жахливі кадри затоплених міст та сіл. Складається враження, наче ситуація на півдні країни постійно погіршується.

Що зараз відбувається навколо Каховської ГЕС, чи існує загроза для інших гідроелектростанцій та як трагедія вплинула на роботу енергосистеми? Про це в бліц-інтерв’ю ми поговорили з керівником "Укргідроенерго" Ігорем Сиротою.

— Ситуація дуже динамічна і змінюється буквально кожної хвилини. Для початку розкажіть, що відбувається станом на зараз.

— Сьогодні триває розмив гідроспоруд. Ми бачимо, що станція стовідсотково відновленню не підлягає. Розуміємо, що доведеться будувати нову ГЕС. 

Якщо ми візьмемо по відмітках, то на 12 годину четверга (час запису розмови – ЕП) середньостатистична відмітка – 12 метрів 83 сантиметри.

Кожну годину на 6-7 сантиметрів йде падіння. Відмітка в 12 метрів 70 сантиметрів це вже мертва зона для забору води для міст у трьох областях (Херсонська, Миколаївська та Запорізька – ЕП) і плюс для Запорізької АЕС.

— Можете пояснити, найгірше вже позаду чи ситуація буде погіршуватись?

— Я думаю, що підняття висоти паводку вже, напевно, не буде. Але зона підтоплення буде розширюватися, вода буде розливатися далі. Ми бачимо, що Каховське водосховище не спрацьовано до кінця, ще є великий об’єм води.

І те, що з меншим натиском воно буде спрацьовуватись, і цей розлив буде розширюватись. Але ми розуміємо, що за певний період часу, десь за чотири дні, вода вже почне спадати.

— В останньому публічному коментарі ви говорили, що не до кінця відомий рівень пошкоджень. І в залежності від цього водосховище буде спрацьовано "в нуль" або там залишиться певний обсяг води. Зараз є більше конкретики по цьому питанню?

— Коли ми кажемо в нуль, то треба розуміти, що вода там в будь-якому випадку буде залишатися. Але це невеликий обсяг, який буде просто протікати по руслу річки, щоб не допустити ще більшої екологічної катастрофи.

— Чи існує загроза для інших об’єктів "Укргідроенерго" та що робиться для того, щоб цього не допустити? Чи можливо, наприклад, підірвати іншу ГЕС зовнішнім ракетним ударом?

— Ні, такий сценарій неможливий. Ще раз потрібно наголосити на тому, що це наратив росіян про удар ракети чи ще щось. На прикладі Каховської станції можу вам сказати, що вона була спроєктована таким чином, щоб витримати ядерний удар.

Щоб був такий характер руйнування, який ми побачили на Каховській станції, треба було скинути в одну точку три авіаційні бомби, кожна з яких мала важити мінімум 500 кілограмів.

І ще одне важливе питання, яке треба відзначити, що коли вони підірвали Каховську ГЕС, то там були сотні кілограм вибухівки. Не може бути такого, що хтось взяв 20-50 кілограмів вибухівки, підплив, заклав, підірвав. Це все не відповідає дійсності. Щоб спричинити такі руйнування зсередини були закладені сотні кілограм вибухівки.

— Як після підриву ГЕС змінився режим роботи інших гідроелектростанцій та загалом як це вплинуло на роботу енергосистеми?

— Звичайно, ми змінили баланс. Ми працюємо з НЕК "Укренерго" і намагаємось знайти "золоту середину", щоб і не обмежити сильно виробництво, і зберегти воду.

Ми розуміємо, що коли вся вода вже буде спрацьована, нам треба буде забезпечити, щоб в літній період (липень-серпень) мінімум 500 кубометрів спрацьовувалось по Каховському руслу річки.

Нам потрібен буде цей мінімум, щоб не створити ще більшого навантаження на екологію, і тому ми намагаємось її закумулювати.

— Якщо говорити про водопостачання, скільки населених пунктів вже постраждали, чи буде ситуація погіршуватись та які міста перебувають в зоні ризику?

— Звичайно, що в першу чергу це Херсонська область. Також Миколаївська та нижня частина Запорізької. Зараз все робиться для того, щоб максимально здійснювати перекидку води з Запоріжжя.

Друге питання. Зараз стоїть завдання від президента, щоб зробити якомога більше свердловин для забезпечення людей прісною водою. Ось це питання стоїть в першу чергу. Ну і потім вже дивитись як забезпечити промисловість.

— Ви говорили про певні термінові заходи, будівництво тимчасового перекриття на місці підриву Каховської ГЕС. Скільки на це треба часу і ресурсів?

— Я говорив про те, щоб перекрити Каховське водосховище з тієї сторони де зірвана станція і гребля, зробити там перемичку. Звичайно, ми вже розробляємо проєкт і як тільки закінчаться військові дії, буде деокуповано цю територію, нам потрібно буде приблизно два місяці, щоб перекрити. Це дуже великий обсяг робіт.

— Вже обговорюється будівництво нової ГЕС на місці зруйнованої. Чи можливо, що ми з якихось причин відмовимося від цього будівництва чи це необхідний крок і інших варіантів немає?

— Ви ж бачите, яка катастрофа, коли немає верхнього водосховища для сільського господарства, населення та промисловості.

Ще раз хочу наголосити, весь Дніпровський каскад забезпечує левову частку населення регіону прісною водою. Через цей факт це в першу чергу потрібно. І необхідно перегороджувати і відновлювати Каховське водосховище.

І само собою треба будувати станцію, тому що в Миколаєві та Херсоні був максимальний розвиток альтернативних джерел енергії (сонячні та вітрові електростанції – ЕП) і він буде продовжуватись після війни.

Це генерація, якій потрібне регулювання, і Каховська станція буде регулювати саме ці області та саме цю генерацію. Ця станція буде регулювати пікові навантаження.

— За які гроші це буде відбудовуватися? Чи плануються позови до Росії, щоб стягнути кошти на відшкодування зруйнованої ГЕС?

— Позов ми подали ще минулого року, коли вони зайшли на ГЕС і пошкодили два агрегати. Ми тоді подали позов на 17 мільярдів гривень до Європейського суду з прав людини і суд відкрив провадження. Але тепер ми розуміємо, що сума позову буде набагато більшою.

Відкрите кримінальне провадження, згідно з яким ми будемо робити експертизу і подавати на відшкодування Росією збитків, завданих нашій компанії.

Автор: Микола Топалов

Джерело: «Економічна Правда»

View full version