Місто неляканих корейців

Як екс-мер Миколаєва розвів на $2,5 млн главу правлячої фракції Кореї, а потім прикривався медаллю «300 лет Российскому флоту».

Це просто опис кримінальної справи, який будь-хто може прочитати у Реєстрі судових рішень. Ми вирішили його опублікувати з двох причин.

По-перше, історія виявилась занадто колоритною. Виявилось, що для того, щоб обікрасти український бюджет, наші чиновники придумують складні схеми, а от, щоби облапошити заїжджого інвестора – вистачає тупої двоходової комбінації. І працює – за милу душу.

Друга причина цього тексту – це трохи поправити українську прокуратуру, яка на початку лютого жваво відрапортувала про те, що колишнього мера Миколаєва Олександра Бердникова засудили на 8 років. Насправді прокуратура лише добилась посилення покарання (за що їй, безумовно – хвала), але самі слідчі дії провадили ще «попередники». Отож.

Як спрацювала «миколаївська пастка» для заїжджих.

Історія бере початок ще у 2008 році. Тодішній глава правлячої фракції у парламенті Кореї Чой Йонг Гю, який неодноразово бував в Україні, у черговий приїзд познайомився із тодішнім радником міністра аграрної політики, екс-мером Миколаєва Олександром Бердниковим.

Поважні люди швидко домовились про бізнес: організувати спільне сільськогосподарське підприємство на Миколаївщині. При цьому кореєць зобов’язався вкласти гроші, а Бердников – «свої нематеріальні активи у вигляді знань, вмінь, професійного досвіду у сфері сільського господарства».

Людською мовою: один дає гроші, другий – «вирішує питання».

Бізнес почався із створення ТОВ «Е-Крим Миколаїв», яке за $3 млн мало викупити у діючого ТОВ «Нива-Сервіс» 2400 га орендованої землі, нерухомість, сільгосптехніку і ще не зібрані з поля соняшник, сою, пшеницю. Корейцю і його експертам все чемно показали, і той погодився вкласти гроші.

Почалося все, як водиться, з того, що українці попросили на розкрутку «кеш». Можливо, для «вирішування питань», а можливо, і для виробничих потреб. У кожному випадку Чой Йонг Гю перерахував $210 тис, тобто 961,8 тис грн. (4,58 грн за долар), на рахунки двох підлеглих Бердникова з його ПП «Бая», які потім передали їх начальнику.

Після цього українські партнери корейського парламентаря сигналізували, що можна стартувати, і на рахунок новоствореного ТОВ «Е-Крим Миколаїв» зайшло ще $2,29 млн. Гроші, до речі, кореєць взяв у кредит, однак був упевнений в успіху, оскільки його найближчий партнер – Бердников, став директором «Е-Крим Миколаїв».

Подальше спілкування Бердникова і Чой Йонг Гю проходило здебільшого у режимі електронних листів. Бердников повідомляв корейцю про те, що їхнє підприємство не приносить доходів, а причиною цьому є засуха, світова криза, падіння цін на сільськогосподарську продукцію і інші малоприємні речі.

Якби на місці партнера Бердинкова був українець, то він би вже давно запідозрив щось неладне. Однак, корейці – вони як діти. Наприклад Чой Йонг Гю в суді заявив, що усі документи, які він підписував протягом 2008-2010 років, не перевіряв і не вивчав, оскільки повністю довіряв Бердникову «у зв’язку з тим, що той був чиновником і політиком високого рангу в Україні». Він просто не знав, що в Україні – «політик високого рангу» – це не достоїнство, а звинувачення.

І все ж дитина, дитиною, але через кілька років Чой отямився. Тим паче, що кредит час було повертати, відтак вирішив провести аудит. Ревізія виявила, що «дії повноважних осіб ТОВ «Е-Крим Миколаїв» не були направлені на розвиток господарської діяльності та отримання прибутку». Під цією розмитою фразою криється більш короткий і ємний вираз «дерибан».

Усе було так просто, що аж нецікаво. Директор просто взяв і уклав фіктивні договори із «правильними» підприємствами на загальну суму 9,45 млн грн.

Уже у вересні 2008 року ТОВ «Е-Крим Миколаїв» нібито закупило залізобетонні вироби у ТОВ «Альянс-Груп» на суму 4,89 млн грн. Потім ці гроші перейшли на рахунки ТОВ «Холдингова компанія «Глобал Капітал» і ТОВ «Дах-Буд Україна» і в той же день стали готівкою. Цікаво, що директор ТОВ «Альянс-Груп» у суді розповів, що фірму він створив на початку 2008-го на прохання свого товариша, якому передав усі реєстраційні документи. Про діяльність ТОВ нічого не чув і не знає. А на угодах з ТОВ «Е-Крим Миколаїв» його підпис підроблений.

Протягом 2008-2010 років були укладені також фіктивні договори купівлі-продажу пшениці, ячменю, соняшника на загальну суму 4,56 млн грн із ПП «Бая», засновником і директором якого був Бердников.

Таким невибагливим способом гроші ставали готівкою, а та невідомо куди щезала. Не знаємо, чи пощастило би корейцеві, якби він не був відомим політиком, однак цього разу правоохоронна система спрацювала, і у 2012 році Бердникова заарештували. До речі, на той час він був членом виконкому Миколаївської міськради.

Але зрозуміло, що не можна в Україні взяти і просто так посадити чиновника, навіть колишнього.

Влітку 2013 року Центральний районний суд Миколаєва визнав Олександра Бердникова винним у службовому підробленні, шахрайстві, привласненні майна і легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Однак покарання суддя Д.Тишко придумав більш, ніж гуманне. Суд стягнув з Бердникова 8500 грн. штрафу і зобов’язав виплатити корейцю 954 тис грн матеріальної шкоди і 950 тис грн моральної. Також суд стягнув з Бердникова 9,45 млн грн матеріальної шкоди на користь ТОВ «Е-Крим Миколаїв». При цьому від відбування основного покарання (5 років позбавлення волі) Бердников був звільнений через наявність пом’якшувальних обстави: раніше не судимий, літній вік (на той час 62 роки), наявність на утриманні малолітніх дітей, а також наявність у нього державних і зарубіжних нагород.

Ордени у екс-мера виявились дуже нестандартними. Крім «За заслуги» ІІІ ступеня від президента Януковича, почесного знаку «Святий Миколай Чудотворець» від голови Миколаївської ОДА від 2006 року та ордену «Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого» ІІІ ступеню, Бердников у 1996 році за указом президента Росії отримав медаль «300 лет Российскому флоту».

У жовтні 2013 року Апеляційний суд Миколаївської області (голова – В.Гулий) зменшив розмір штрафу для Бердникова до 850 грн., залишивши решту вироку без змін.

І вже після Майдану у вересні 2014 року Вищий спецсуд з розгляду кримінальних справ, розглянувши касаційну скаргу прокуратури, відправив справу на новий розгляд.

Вищий спецсуд вказав, що апеляційний суд не спростував доводів прокуратури. А окрім того неправильно визнав «як пом’якшувальну обставину наявність таких нагород як почесні знаки «Святий Миколай Чудотворець» і «За заслуги перед містом Миколаєвом» та ювілейна медаль «300 лет Российскому флоту».

Також апеляційний суд не перевірив висновку суду першої інстанції про те, що екс-мер може виправитися без відбування покарання з огляду лише на ті обставини, що він хворіє на певні хвороби, одружений, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно. А крім того, попередні суди помилково не призначили таке покарання як конфіскація майна.

Врешті-решт 5 лютого цього року Апеляційний суд Миколаївської області переглянув справу.

Вирок став набагато жорсткішим: 8 років реального ув’язнення, конфіскація майна – на 5,7 млн грн. (до речі на рахунках в банку у екс-мера лишилось лише 45 грн). І повернення корейцю 1,9 млн грн. і фірмі «Е-Крим Миколаїв» 9,5 млн грн.

Остаточний вердикт має поставити Вищий спецсуд. А до цього часу екс-мера випустили під підписку. Без браслета.

Чи зможе він повернути всі гроші своєму корейському компаньйону – побачимо. Деякі сумніви стосовно цього є. А от що можна сказати однозначно: так це те, що більше кореєць інвестувати в Україну не приїде. Але нема на те ради: за досвід треба платити. Особливо, якщо уроки тобі дають високооплачувані українські «чиновники і політики».

Ірина Шарпінська, «Наші Гроші»