4 факти про те, як глобальне потепління позначиться на українському сільському господарстві

Через глобальне потепління Крим стане островом. Без інвестицій Україна перестане бути житницею Європи і точно не зможе перетворитись на продуктовий супермаркет континенту. А якщо інвестиції будуть, і аграрний сектор буде розвиватись, можемо отримати незвичайну проблему — кліматичних мігрантів.

Згідно прогнозу, підвищення до 2040 року середньої температури на 1,5 градуси буде коштувати світовій економіці фантастичні 54 трильйони доларів. Але деякі країни втратять більше, інші — менше. Чого очікувати Україні?  

Вчені вважають, що до кінця 21 сторіччя в Україні буде на 60 морозних днів менше, ніж було наприкінці 20-го. Нібито чудова новина — можна заощадити на опаленні, отримати більші врожаї, а Одещина, можливо, перетвориться на Французьку Рів'єру.

Не варто сподіватися, що зміна клімату полегшить життя українців, так само як вона, поки що, не призведе до катастрофічних наслідків.  

1. Україна у 2100 році — спекотно влітку, взимку дощить, Крим — майже острів, а Вилкове — під водою

Україна — велика країна, тож для різних регіонів наслідки потепління будуть різними, але прогноз вказує — матимемо більш теплі зими, особливо у північній частині, а літо стане на 2,5-3 градуси теплішим по всій державі.  

Опади у північних регіонах взимку зростуть і влітку зменшаться в усіх регіонах. Снігу буде менше, ніж зараз, бо збільшення температури на 1 градус призводить до зменшення кількості днів зі сніговим покривом на 10-15%.

Очікується, що ще одним наслідком кліматичної кризи стане підвищення рівня моря на 2 метри. В такому разі карта півдня України суттєво зміниться, а південь Одещини частково перетвориться на дно моря. Біля 3% українців мешкають на територіях, що знаходяться на висоті менше ніж 10 метрів над рівнем моря. Ці люди постраждають від підтоплення.

2. Урожай зернових в Україні може зменшитися

М"яка зима з опадами, сухе літо — чудові умови для українських виробників зерна. Разом з цим, підвищення температури на 1 градус призведе до зниження середньосвітового врожаю пшениці на 6%, а кукурудзи — на 7,4%. Катастрофа для української економіки,  зважаючи на те, що зернові складають 15% експорту України, а аграрний експорт загалом — 41%.

3. Тому треба інвестувати у зрошення і технології та опановувати нові культури

Насправді, не обов'язково. Наші аграрії мають можливість збільшити доходи через прискорення власного виробництва. Скажімо, загальний урожай 2018 року виявився рекордним саме через зростання урожайності кукурудзи, навіть при тому що інші культури показали гірші результати, ніж раніше.

Але для того, щоб долати наслідки спекотного літа, доведеться налагоджувати і будувати іригаційні системи, бо наразі лише 1% орних земель в Україні зрошується. Додатково можна буде переходити до вирощування більш стійких до тепла і посухи культур — вже зараз аграріїв півдня України закликають звернути увагу на дурум, нут, хурму, гранат та інші, нетрадиційні для нас рослини.

Крім того, сухе спекотне літо спричиняє пожежі в лісах і на полях. Цьогорічні пожежі в Каліфорнії коштували близько 19 мільярдів доларів.

4. Але подальше підвищення температури робить аграріїв вразливими

Сценарії зміни середньої вологості верхнього шару грунту показують, що зростання температури в межах планети на 1,5 градуси не призведе до катастрофи для сільського господарства України, але якщо температура зростатиме і надалі, Америка, південь Африки, Європа, а з ними й Україна, матимуть проблеми з урожаєм.

Не слід забувати і про те, що подібні природні умови сприяють розвитку хвороб як рослин і тварин, так і людей, наприклад, лептоспірозу, холери, гепатиту А, сальмонельозу.

Інші країни занепокоєні змінами клімату і вже розробляють механізми стимулювання скорочення викидів вуглекислого газу, який є одним з головних парникових газів. До 2030 року експерти ООН пропонують ввести податок на викиди діоксиду вуглецю в розмірі від 135 доларів за тонну. У 2017 році Україна виробила 124 мільйони тонн цього газу, тож до сплати по "кліматичному" рахунку — 16 мільярдів доларів, або 15% ВВП кожного року. За таких умов, навіть якщо вдасться заробити додаткові кошти в сільському господарстві та енергетиці, їх доведеться витратити на захист природи і населення, а різницю, якщо вона залишиться, віддати в якості податку або витратити на відновлювальні джерела енергії, тож підвищення температури більш ніж на 1,5 градуси матиме погані наслідки для екології та економіки.

При помірному зростанні температури, інвестиціях у зрошення та посухостійкі сорти проблем від глобального потепління для України не буде. Втім, навіть якщо Україна переживе зростання температури відносно непогано, то багатьом країнам точно пощастить менше. І в такому разі нам слід очікувати на кліматичних мігрантів, яких до 2050 року стане близько 150-200 мільйонів.

BusinessViews