Науковці дослідили зірки, які перетворюють усе на пил і можуть знищити Сонячну систему
- Yuliia Tkach
-
•
-
3:21, 10 April, 2024
Величезна сила тяжіння білих карликів розриває менші планетарні тіла. Учені припускають, що така доля може спіткати і об’єкти Сонячної системи.
Науковці дослідили активність білих карликів — класу зірок малої та середньої мас на останньому етапі їхньої еволюції. Результати їхньої роботи були опубліковані в науковому журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, пише «УП. Життя».
Вчені стверджують, величезна сила тяжіння білих карликів при наближенні до астероїдів, супутників і планет розриває їх на дедалі менші частини.
Ці частини продовжують зіштовхуватися між собою і, зрештою, подрібнюються у пил. Вивчаючи його, дослідники визначають, якими були оригінальні космічні об’єкти до їхнього знищення.
— Сам факт того, що ми можемо виявляти уламки астероїдів, а, можливо, навіть супутників або планет, які кожні кілька годин обертаються навколо білого карлика, вражає. Ми переконані, що в наших дослідженнях перебуваємо на правильному шляху, однак доля цих систем набагато складніша, ніж ми могли собі уявити, — сказав професор Борис Генсіке з фізичного факультету Університету Ворика (Велика Британія).
За прогнозами вченого, Земля буде знищена раніше, ніж Сонце перетвориться на білого карлика. Можливо, окремі астероїди, супутники Юпітера, будуть подрібнені зіркою на останньому етапі його існування.
До того очікується розширення Сонця — процес, за якого ядерний синтез зірки закінчиться, її зовнішній плазмовий шар розшириться і поглине нашу планету.
За даними NASA, температура білих карликів може перевищувати 100 тисяч Кельвінів (майже 100 тисяч градусів). Незважаючи на високі температури, ці об’єкти випромінюють небагато світла через свій відносно невеликий розмір, зазначають в Університеті штату Нью-Мексико.
Дослідники вважають, що близько 97% зірок Чумацького Шляху згодом стануть білими карликами.
Нагадаємо, космічний телескоп «Хаббл» зазнімкував спіральну галактику IC 4633 в сузір’ї Апуса. У ній є активне галактичне ядро і триває зореутворення.