Відбудова Миколаєва очима експертки: Інтервʼю з архітекторкою, яка розробила проєкт зруйнованого ПК «Корабельний»

Українська архітекторка Олена Гординська та італійське бюро Altereco продовжують працювати над амбітним проектом відновлення культурної спадщини у Миколаєві. Представлений року тому план реконструкції старого будинку культури у сучасний багатофункціональний культурний парк «KKP: Korabel kultural park» вже викликав велику зацікавленість як у місцевих мешканців, так і у фахівців.

Очікується, що новий обʼєкт стане не лише символом культурного відродження Миколаєва, але й сприятиме його активному розвитку. Хоча наразі, незважаючи на бачення, поки що не вдалося знайти достатньо донорів для фінансування цього проекту. Тим не менш, команда залишається рішучою в своїх планах про створення унікального культурного простору.

В інтервʼю «НикВести» Олена Гординська розповіла про виклики, які стоять перед командою проекту. 

— Що вас пов'язує з містом Миколаєвом? Чому саме з нашим містом ви розпочали співпрацю?

— Так сталося, що коли почалась повномасштабна війна, я завершувала магістратуру в Україні. І, власне, через війну, на жаль, мені довелося переїхати з України і я опинилася в Італії, де зараз знову навчаюсь в університеті. Але між тим мені вдалося взяти участь у проєкті, який називається Design for Peace (Дизайн заради миру), який був організований спільно, колаборацією між Україною та Італією стосовно відновлення України. І там, власне, було п'ять грантів для молодих українських архітекторів. І я виграла можливість брати участь у цьому проєкті. І потім вже ми разом з італійською студією Altereco розробляли концепцію відновлення ПК «Корабельний».  

— В проєкті зазначено, що ви плануєте будувати палац культури фактично з нуля, що цьому передувало?

— Люди хочуть йти вперед і будувати нову історію. Чому ми, власне, його почали робити з нуля. Ми не зберегли існуючу будівлю, тому що вона була спроєктована, в принципі, за типовим проектом. І не була якась супер унікальна. Плюс така сама будівля існує вже в Миколаєві. Ми спілкувалися з директором ПК «Корабельний» і на думку експертів сама будівля не підлягає відновленню. Власне ми вирішили відтворити такі певні елементи, які були характерні для Миколаївщини, тому спроектували нове. Наша мета — створити сучасний багатофункціональний простір, що поєднує природу, культуру, мистецтво та соціальні інновації. Ми розробляємо «Korabel Kultural Park» як комплекс, який зберігає та розвиває культурну спадщину Миколаєва. Цей парк стане центром культурних подій, де буде зосереджено увагу на потребах і цінностях місцевої спільноти. Ми пропонуємо різноманітні функції, включаючи зелений дах, місце для відпочинку, виставкові та культурні зони, що створюватимуть зручний і привабливий простір для різних груп населення.

— А що закладено в концепцію проєкту реконструкції палацу культури? Які архітектурні особливості та історичні деталі було збережено або відновлено?

— Насправді, проєкт спрямований не на реконструкцію того, що було зруйновано бомбардуванням, а на сучасне переосмислення всієї території площею близько 12 тисяч  квадратних метрів, на якій розташовувався будинок культури «Корабельний». Після спілкування з миколаївськими працівниками культури, ми зрозуміли, що громада має намір заново розпочати та перепроєктувати майбутнє свого міста, як матеріальну та і нематеріальну його частину. Загалом «Korabel Kultural Park» буде комплексом, який поєднує природу, культуру, мистецтво та соціальні інновації, які беруть натхнення від європейського прикладу, де «відчуття миру» проходить через наратив самого міста та його середовища.

— Які нові можливості або функції пропонує «KKP: Korabel kultural park» для містян та відвідувачів?

— Наша ідея взагалі полягає в тому, що ми повертаємось до історії Миколаївщини. В цілому, як вони працювали з рельєфом, з усім. Звісно, палац культури був основною точкою тяжіння, але ми трішки вирішили розширити саме поняття, перетворивши його більш як на культурний парк. Тобто ми зберігаємо всі функції, які були попередньо, при тому ми також працюємо з територією, щоб люди могли проводити час як і всередині, так і зовні. Ми зробили зелений дах, де також є можливість бути там людям і споглядати на територію, таким чином ми зменшимо викиди CO2. Також  ми маємо такі, як містки між самою будівлею і територією парку. Тобто, ми зберігаємо сполучення між всіма компонентами. Ми не відриваємо окремо будівлю, окремо парк. Тобто все поєднується, ти з одного місця можеш потрапити в інше. Все працює, як один організм.

— Як побачив ваш проєкт директор палацу культури?

— В принципі, він залишився задоволеним. Це були більш технічні побажання в плані, скільки площі ми повинні присвятити тому чи іншому приміщенню для різних гуртків, кількість місць для концертної зали, які активності він хоче там проводити. І ми намагалися задовольнити все, що можливо. Загалом проектом передбачено, що в палаці культури будуть: сцена, глядацька зала вмістимістю 600 людей, фудкорти, адміністративні приміщення, спортивна зала та роздягальні, магазин, мистецька зала площею 600 квадратних метрів, кафе-ресторан, коворкінг та укриття площею 4 тисяч 370 квадратних метрів. Крім того, проектом передбачені на території передбачені зелений дах, садовий парк та садова площа. 

— Після презентації будівництва нового палацу культури чи вже зʼявились потенційні донори, які сказали, що готові надати гроші?

— Фінансування є одним з основних викликів. Ми активно шукаємо потенційних донорів та спонсорів, які б могли долучитися до реалізації нашого амбітного проєкту. Наразі ми тільки маємо партнерів, які допомагали прораховувати певні розрахунки стосовно технічної частини, яку ми розробляли для концепції. Але в плані реалізації, на жаль, ми не маємо донорів. Незважаючи на це, ми впевнені, що вплив "KKP: Korabel kultural park" на культурне життя Миколаєва буде значним, і ми прагнемо залучити як можна більше зацікавлених сторін до цієї ініціативи.

— А чи є у вас вже розуміння, скільки буде коштувати реалізація проекту?

— На будівництво необхідно попередньо 36,4 мільйони євро. Туди входять роботи з облаштування фундаменту, проведення каналізації, пожежної безпеки, електричної та опалюваної систем, висадження зелених насаджень, облаштування меблями, будівництво укриття та шумоізоляції та також створення інклюзивних умов для відвідувачів. Також ми поспілкувалися з головним архітектором Миколаєва Євгеном Поляковим. Ми провели громадські слухання стосовно проєкту, почули думки  громади і місцевих архітекторів стосовно проєкту, але питання в тому, хто це все буде фінансувати. Тому що, ну, взагалі сам проєкт, він безкоштовний, тобто це така більш волонтерська діяльність.

— Як громада реагувала на ваш проєкт?

— Після громадських обговорень ми отримали дуже позитивний фідбек саме від молоді, їм було дуже цікаво. Тому що у нас молодь дуже освічена, і вони бачать багато проєктів, які створюють по всьому світу. І вони, я б сказала, дуже надихнулися цим всім. Для людей старшого покоління це було трошки незвично. Тому що така архітектура не дуже притаманна в Україні зараз. Думаю, що зараз багато світових студій, світових архітекторів хотіли б долучитися до відновлення України і принести свій особливий погляд. Тому я думаю, що нас чекає попереду дуже багато цікавої архітектури.

— А чи працювали над обʼєктом інші фахівці?

— На цей час я не бачила подібного проекту. Можливо, хтось захоче зробити краще, це теж нормально. Не завжди те, що на концепції, потім вийде 100% один в один, але, ми задоволені тим, що ми зробили. Ми туди заклали певний сенс.

— Ви б хотіли залучитись до якихось проєктів, де представили бачення щодо реконструкції інших будівель Миколаєва?

— Наразі я не працюю над іншими проектами. Ми залюбки б працювали, якщо була б така можливість, але її поки немає. Ми виключно тільки працюємо над цим проєктом, можливістю його реалізувати. Але на це треба час і бажано, щоб він був мирний.

Розмову вела Аліна Квітко, «НикВести»