Міфи про мінну безпеку: що правда, а що небезпечна ілюзія

Небезпечна територія в одному з миколаївських лісів. Архівне фото: «МикВІсті»Небезпечна територія в одному з миколаївських лісів. Архівне фото: «МикВІсті»

Уявлення про мінну небезпеку можуть здаватися відносно безпечними, але часто саме вони призводять до трагедій. Чи дійсно міна вибухає лише один раз? Чи здатні домашні улюбленці відчувати вибухівку? І чи справді всі небезпечні зони позначені табличками? У країні, де міни стали частиною реальності, знання та міфи про мінну безпеку можуть врятувати життя. 

Заступник начальника групи піротехнічних робіт на Миколаївщині Олександр Антко, який вже кілька років працює в небезпечних умовах розмінування, розповідає для «МикВісті» про найпоширеніші міфи щодо мінної небезпеки. 

Власний досвід роботи на деокупованих районах, таких як Снігурівщина показав, що знання про мінну небезпеку — це життєва необхідність для всіх, хто перебуває в зоні ризику.

Розглянемо найбільш поширені міфи.

Міф №1: Заміновані території завжди позначені знаками

Люди часто вірять, що якщо територія замінована, вона буде обов’язково позначена яскравими табличками чи знаками. Це створює враження, що завжди можна побачити, де небезпека. Проте, маркування не завжди можливе або ефективне:

— Це не завжди так. Маркування — це лише коли є можливість позначити. Якщо бої ще не вщухли або територія важкодоступна, то навіть якщо і була маркована, табличка може просто зникнути. Це не гарантія безпеки. Тільки перевірка на місці дасть відповідь на питання, чи безпечно тут знаходитися.

Машина для розмінування «Божена 5+». Фото: архів «МикВісті»Машина для розмінування «Божена 5+». Фото: архів «МикВісті»

Міф №2: Робот або машина можуть завжди знешкодити міну

Багато хто вірить, що роботи або спеціальні машини здатні повністю очистити територію від мін. Однак техніка не завжди може дістатися до всіх мін або їх правильно знешкодити.

— Хоча техніка значно полегшує процес розмінування, вона не є панацеєю. Роботи не можуть бачити всі небезпеки, які непомітні на екрані. Наприклад, маленькі протипіхотні міни можуть просто прилипнути до гусениці робота й не спрацювати. Крім того, навіть після перевірки роботом сапери повинні вручну перевіряти землю, адже техніка може пропустити міни, заховані глибше або в складних місцях. Був випадок, коли собака здетонувала на боєприпасі, після того як його перевіряла машина. Це тільки підтверджує, що не можна покладатись лише на техніку.

Міф № 3: Міна вибухає лише один раз і від одного контакту

Багато людей вважають, що якщо міна не вибухнула з першого разу, то вона вже не несе загрози. Однак міна може залишатися небезпечною навіть після першого вибуху.

— Ні, якщо міна вибухнула, це не означає, що вона вже безпечна. Частини вибухівки можуть відлетіти і залишатися смертельно небезпечними. Вибухова речовина може відколотися, і залишитися чекати, поки з нею не зроблять що-небудь.

Сапери працюють на замінованому полі біля Снігурівки, архівне фото «МикВісті»Сапери працюють на замінованому полі біля Снігурівки, архівне фото «МикВісті»

Міф № 4: Старі міни вже не несуть такої загрози

Часом люди вважають, що міни, які пролежали в землі багато років, вже не несуть небезпеки. Проте вибухівка може бути небезпечною навіть через десятки років.

— Люди часто вірять, що якщо міна пролежала в землі кілька років, вона вже безпечна. Це не так. Розраховувати на те, що міна сама «розкладеться» в землі, — це помилка. Ми навіть знаходимо міни ще з часів Другої світової війни, які досі вибухають.

Міф № 5: Якщо людина наступить на міну, вона може просто чекати на допомогу

Це один із найбільш поширених міфів, що вкорінюється через кінематограф. Насправді ж, коли людина наступає на міну, вибух відбувається миттєво. Таку ситуацію навіть не можна порівняти з фільмами, де герої зазвичай чекають на порятунок.

Олександр Антко згадує випадок, коли один із саперів наступив на протипіхотну міну. Він отримав травму, але міна могла б відірвати всю ступню, а не лише кілька пальців.

— Багато людей дивляться фільми, і розповсюджений міф — що наступив на міну і стоїш, чекаєш на порятунок. Такого не буває, вони працюють миттєво. Якщо людина наступила на міну, то вона вже отримала травму. У нас був випадок, коли наш колега наступив на протипіхотну міну — йому відірвало кілька пальців, хоча наслідки могли бути набагато серйознішими, і він міг втратити всю ступню.

Не розірвані снаряди лежать на зруйнованих подвірʼях. Фото «МикВісті»Не розірвані снаряди лежать на зруйнованих подвірʼях. Фото «МикВісті»

Міф № 6: Міни можна безпечно підібрати чи забрати

У багатьох фільмах герої без страху підбирають міну і все закінчується добре.

Ідея про те, що можна безпечно забрати міну, здається занадто оптимістичною, щоб бути правдою. Вона не має нічого спільного з реальністю.

— Міни мають дуже чутливі механізми, і навіть найменший дотик може призвести до вибуху. Багато мін оснащені механізмами, які спрацьовують, коли їх переміщують чи змінюють їхнє положення. Це величезна небезпека не тільки для того, хто намагається забрати міну, але й для тих, хто знаходиться поруч. Тому не можна навіть думати про те, щоб торкатися підозрілих предметів.

Міф № 7:Міни не можуть бути на «чистих» територіях

Люди часто вважають, що якщо територія давно не була ареною бойових дій, то вона вже безпечна. Проте навіть після припинення конфліктів територія може залишатися замінованою.

— Це дуже небезпечна думка. Навіть якщо бої вже давно припинилися, не можна бути впевненим, що територія очищена від мін. Міни можуть залишатися на місці десятки років, і земля сама себе не почистить. Тому кожен сантиметр треба перевіряти.Навіть після розмінування залишкова небезпека все одно може бути присутня. Міни можуть бути приховані в несподіваних місцях — під землею, в деревах, у воді або на відкритих просторах. 

Міф № 8: Ризик вибуху мін зменшується в зимовий період, коли ґрунт замерзає

Є думка, що замерзла земля знижує активність мін. Проте це не завжди так, і взимку працювати з мінами стає навіть складніше.

— Зимовий період дійсно впливає на мінну активність, але не завжди так, як ми очікуємо. Якщо земля замерзла, міни можуть не спрацювати через твердість ґрунту. Але працювати з ними все одно набагато складніше — земля не дає можливості правильно оцінити ситуацію.

Сапери «Українських сервісів розмінування» працюють у Шевченківській громаді. Фото: «МикВісті»Сапери «Українських сервісів розмінування» працюють у Шевченківській громаді. Фото: «МикВісті»

Міф № 9: Мінні-поля переважно розташовані далеко від житлових зон

Існує уявлення, що мінні поля завжди знаходяться далеко від житлових будівель. Однак міни можуть бути розташовані будь-де, навіть біля житлових районів, якщо це має тактичне значення для військових.

— Міни можуть бути встановлені будь-де, навіть у сільській місцевості, де здається, що це не має сенсу. Їх ставлять не за логікою близькості до житлових зон, а для досягнення військових цілей. Тому навіть в найбільш мирних місцях можуть бути мінні поля.

Міф № 10: Домашні тварини відчувають міни та можуть уникати їх

Ще один поширений міф полягає в тому, що тварини можуть відчувати вибухівку і попереджати людину про небезпеку. Хоча тварини можуть бути чутливі до деяких запахів, вони не здатні виявити міни.  

— Взагалі собак навчають знаходити міни, але вона повинна пройти довготривале тренування. Спеціально навчені собаки можуть відчувати запахи, пов’язані з вибухівкою, але звичайні домашні тварини не здатні це робити.

Міф № 11: Міни можна знешкодити самостійно, якщо знати їх класифікацію та вигляд

Здається, що якщо хтось має достатньо знань про міни, то він зможе безпечно знешкодити їх. Однак навіть досвідчений експерт може зіткнутися з новітніми технологіями, які не можна знешкодити без спеціальних інструментів.

— Це великий міф! Багато людей в Миколаївській області вважаюсь, що вони експерти розмінування. Ви не можете просто підійти до міни, подивитись на її вигляд і розпізнати, як її знешкодити. Це категорично забороняється робити. Дуже багато людей, теж як у фільмах, думають, що там потрібно лише обрізати потрібний провід, щоб міна стала безпечною. Це велика помилка, потрібно знати не тільки класифікацію боєприпасів, а і мати досвід роботи з ними, знати що може бути всередині і під ними. Новітні міни спеціально розроблені так, щоб їх було неможливо знешкодити без спеціальних інструментів і знань. 

Міф №12: Підрив на міні означає негайну смерть

Багато хто вважає, що підрив на міну завжди призводить до миттєвої смерті. Однак реальність не така однозначна.

— Насправді наслідки вибуху залежать від багатьох факторів, зокрема від типу міни. Багато людей, які потрапили під вибух, отримують серйозні поранення, але не завжди помирають одразу. Якщо надати медичну допомогу вчасно, постраждалий може вижити, хоча наслідки можуть бути важкими. Тому не можна відразу ставити хрест на тих, хто потрапив у таку ситуацію.

Сапер ДСНС Олександр Антко. Архівне фото: «МикВісті»Сапер ДСНС Олександр Антко. Архівне фото: «МикВісті»

Олександр Антко також згадує один момент, коли під час обстеження території з лініями електропередач поруч з ними людина підірвалася на міні. Це було дуже небезпечно, адже чоловік отримав важкі травми, і Олександру та його колегам довелося діяти миттєво, щоб врятувати життя постраждалого. 

— Ми наклали турнікети і швидко доставили його до лікарні. Це була ситуація, коли рятувати людину треба було негайно, і навіть секунди мали значення, — розповідає він.

Розвіюючи міфи про мінну небезпеку, Олександр Антко наголошує на важливості постійної обізнаності та обережності. Знання правил безпеки може врятувати не лише від можливих травм, а й від смертельної небезпеки. Поки сапери продовжують очищати українські землі від мін, важливо пам’ятати, що справжня небезпека часто прихована, і тільки уважність та навчання допоможуть зберегти життя.

View full version