Мін’юст визнає, що російські бізнесмени можуть оскаржити у європейському суді націоналізацію їхніх активів в Україні

Причал Миколаївського глиноземного заводу, який націоналізувала Україна, архівне фото

Заступниця Міністра юстиції України Інна Богатих констатувала, що російські бізнесмени можуть оскаржити у міжнародних судах рішення щодо конфіскації та націоналізації їхніх активів в Україні.

Про це представниця Мін’юсту сказала в ефірі телеканалу ICTV 26 червня, пишуть «НикВести».

Зазначимо, що на сьогодні у власність держави стягнено у вигляді грошових коштів майже 830 млн грн, у вигляді права вимоги — приблизно 41 млн грн, корпоративні права в 67 підприємствах та 200 об’єктів нерухомості, сотні об’єктів рухомого майна, історико-культурні цінності та зброю.

— Право на доступ до правосуддя є в кожної людини. В межах українських процедур санкція стягнення застосовується саме через рішення суду. Всі сторони — представники підсанкційних осіб, власне підсанкційні особи мають право брати участь в судовому процесі. Тобто Україна забезпечує доступ до правосуддя та належне інформування сторін у справі. Ми не маємо повідомлень з приводу звернення підсанкційних осіб до Європейського суду з прав людини, — сказала Інна Богатих.

Реклама

Серед тепер вже державних підприємств такі унікальні перлини як Миколаївський глиноземний завод та Глухівський кар’єр кварцитів (які належали раніше російському олігарху Дерипасці та «Русал»); Демуріїнський гірничо-збагачувальний комбінат (російський монополіст в галузі видобутку титану Шелков, ВСМПО-Авісма); 66% в одному з найбільших в Україні торговому центрі Ocean Plaza (наближені особи до путіна Ротенберг, Скоробогатько, Пономаренко); АЕРОК (роcійський будівельний магнат Молчанов, LCR), Мотор-Деталь Конотоп (сенатор рф Калашнік), 49% мережі АЗС Shell (російський нафтовик Худайнатов, якого називають близьким другом путіна) та інші.

Читайте також: У пастці стагнації: які шанси у Миколаївського глиноземного заводу після націоналізації

Як відомо, через рік після відповідного рішення суду, у березні 2024 року Україна завершила процес націоналізації Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), який конфіскували у російського олігарха Олега Дерипаски.

Як свідчать дані єдиного державного реєстру юридичних осіб, з 20 березня 2024 року єдиним засновником підприємства став Фонд державного майна України, пишуть «НикВести».  Попри націоналізацію, директором Миколаївського глиноземного заводу досі значиться російський менеджер Віктор Кожевніков.

16 лютого 2023 року Вищого антикорупційний суд ухвалив рішення щодо націоналізації МГЗ. Втім, адвокати, які захищали інтереси Миколаївського глиноземного заводу подали шість апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції. Зрештою, 21 червня минулого року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції щодо конфіскації корпоративних прав Миколаївського глиноземного заводу. Тож рішення по конфіскацію ста відсотків капіталу заводу та супутніх йому підприємств стало остаточним.

Зазначимо, що МГЗ фактично зупинив свою роботу на початку повномасштабного вторгнення, а корпоративні права підприємства перебували під арештом з червня 2022 року. У травні 2023 року голова Миколаївської обласної адміністрації Віталій Кім заявив, що на заводі залишилось всього 300 співробітників із 6 000, які були до війни. Вони переважно зайняті охороною та обслуговуванням шламових полів.

Як відомо, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» є одним із найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області. Протягом 2021 року підприємством викинуто в атмосферу 2672,7 тонн забруднюючих речовин, що на 140,9 тонн більше, ніж у 2020 році. Основні забруднюючі речовини, які викидалися підприємством 2021 року: сполуки азоту — 1345,1 тонни, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок — 756,6 тонни, оксид вуглецю — 316,7 тонни, метали та їх сполуки — 234,8 т.