Сім-картка за паспортом: що ми готові розповісти про себе «Великому Брату»?

Державна служба спеціального зв’язку хоче запровадити обов’язкову реєстрацію всіх власників сім-карток в Україні та мобільних телефонів. Відповідний законопроект «для захисту національної безпеки» вона оприлюднила на своєму сайті у липні, зазначивши, що до 19 серпня триває його громадське обговорення. Ініціативу по-різному сприйняли як в експертному середовищі, так і серед самих мобільних операторів. Між тим, вони сходяться на думці, що і без згаданого закону українці вже розповідають про себе досить багато.

Держспецв’язку сподівається, що продаж сім-карток та гаджетів за паспортом допоможе правоохоронцям розкривати злочини, а спецслужбам – протистояти кібернетичним загрозам.

Між тим, серед постачальників послуг – мобільних операторів – думки щодо доцільності впровадження таких змін розділились.

Зокрема, начальник департаменту регуляторних відносин Lifecell Наталія Давиденко зазначає, що їхня компанія до законопроекту ставиться схвально.

Реклама

«Переважна більшість країн європейських мають таку практику – реєстрації абонентів. І це абсолютно нормально і не сприймається як щось особливе чи якась перепона. Ми дивимось на це тільки у позитивному ракурсі. Тим більше, що так, як пропонує це зробити законопроект, це не створить якихось додаткових проблем для абонентів, це така ж проста процедура, як і коли ти приходиш укладати будь-яку угоду – і просто пред’являєш свій паспорт. Так само і в магазині при купівлі картки ти укладаєш угоду і показуєш свій паспорт. Як і в банку, чи при замовленні будь-яких сервісів. При користуванні послугами «Київенерго» теж укладається договір і надається паспорт. Абсолютно нормальна практика», – вважає вона.

Водночас, представники компанії «Київстар» написали у відповідь на запит Радіо Свобода, що вони – проти згаданих нововведень і надіслали свої пропозиції щодо внесення змін до згаданого законопроекту. За словами радника із регуляторних питань оператора Максима Савченка, ця законодавча ініціатива не враховує прав уже існуючих абонентів і не встановлює термін «перехідного періоду» для операторів зв’язку.

«Київстар вважає, що реєстрація абонентів має бути добровільною. Попри те, що реєстрація дає абонентам переваги – зокрема, вони можуть убезпечити свій номер телефону від викрадання зловмисниками – треба зважати на те, що 90% абонентів мобільного зв’язку поки що надають перевагу анонімному обслуговуванню», – зазначає він.

Окрім того, Савченко вказує на те, що не всі абоненти фізично можуть прийти в офіс оператора з паспортом і зареєструватись.

Кожен із нас себе вже ідентифікував – Козлов

Реєстрація мобільних абонентів дійсно могла б допомогти поліції на місцевому рівні і пришвидшити її роботу, вважає Микола Козлов, експерт з електронного урядування Інституту суспільно-економічних досліджень. Однак якихось радикальних змін він не прогнозує.

«Насправді ми зараз і так доволі сильно себе ідентифікували. Ми в мережі постійно в різноманітних електронних послугах вказуємо якісь свої контактні дані, і завжди присутній мобільний телефон. І ви вказуєте своє прізвище, ім’я, по батькові. Відповідно вся ця інформація вже є в мережі в різних базах даних. Так чи інакше кожен з нас уже себе ідентифікував. Цей законопроект, по суті, дасть можливість ввести ці дані в єдину базу даних і за необхідності операторам використовувати їх і покладатися на ці дані», – переконаний Козлов.

За словами експерта, сьогодні мобільні оператори знають про українських абонентів досить багато: код сім-карти, маршрут її переміщення, можуть, за потреби, вирахувати з ким спілкується абонент.

«Якщо я не надав своїх даних, можна подивитись, з ким я спілкуюсь, і, якщо ті люди ідентифіковані, далі можна визначити абонента за колом спілкування, соцмережами. Так працює один з методів спецслужби нашої для ідентифікації», – каже Козлов.

Окрім того, зауважує він, у операторів є можливість зафіксувати номери всіх абонентів, які перебувають на певній ділянці, але те саме дозволяє зробити і спецобладнання. Така схема, зокрема, могла використовуватись під час подій Майдану, коли протестувальники отримували «попереджувальні» смс-ки від силовиків, або коли військових на передовій так «інформували» про нібито дезертирство побратимів і командирів.

«Один варіант, коли є, скажімо так, сприяння – незаконне, безумовно – оператора мобільного зв’язку. Або є обладнання, яке дозволяє перехопити й отримати інформацію про абонентів у певному радіусі. Далі відбувається вирахування мобільних номерів і розсилка таких повідомлень. Щодо розсилки повідомлень воїнам АТО, я думаю, скоріше за все, відбувається та сама схема – це спецобладнання, яке реєструє, перехоплює зареєстровані в мережах номери мобільних телефонів. Тобто таке обладнання існує, воно коштує немало грошей – декілька десятків тисяч доларів, але тим не менш, підозрюю, що, на жаль, з того боку можуть дозволити собі такі інвестиції і таке обладнання», – зауважує представник ІСЕД.

Як запевнила Радіо Свобода Наталія Давиденко із Lifecell, є два випадки, коли оператор може надавати дані абонента правоохоронцям: «Сьогодні ми надаємо персональну інформацію про абонентів лише за рішенням суду, якщо звертаються відповідні органи. Або якщо абонент у рамках перевірки чи якоїсь іншої діяльності державних органів сам надає згоду про поширення його персональних даних».

Цей законопроект – тільки початок, бо громадськість схвалює обмеження своїх свобод – Бабинська

Тим часом, експерка ініціативи «Лабораторія відкритих даних України» Надія Бабинська говорить про певний тренд «закручування гайок» з боку української влади, якому поклало початок блокування російських соцмереж.

«Це одна з ланок великого ланцюжка, який вже тягнеться з травня, коли був виданий указ про блокування інтернет-ресурсів, потім була реєстрація законопроектів, які обмежують свободу вираження поглядів та дозволяють блокування сайтів без рішення суду та встановлення спеціального обладнання інтернет-провайдерами, щоб збирати інформацію про користувачів та їхній трафік. І ось це ніби логічно – щоб можна було контролювати дзвінки користувачів. Зважаючи на те, що у нас правоохоронці можуть дуже легко «зробити» рішення суду про прослуховування чи про отримання інформації про абонента – тепер це зробити буде ще легше. Насправді це – тільки початок. Чому? Тому що громадськість дуже легко і дуже навіть схвально сприйняла перші блокування інтернету, які відбулися у травні 2017-го», – говорить вона.

Із тим, що доступ до даних користувачів стане простішим, не погоджується Микола Козлов, зазначаючи, що сам алгоритм отримання такого доступу змінюватись не буде – дозвіл надаватиме суд. Але до ідеї блокування ресурсів без дозволу суду він ставиться несхвально.

«Ті процедури, які були, треба залишати, оптимізувати, але точно не скасовувати», – каже він.

Де вже сьогодні діє реєстрація абонентів?

Нині ідентифікація користувачів мобільного зв’язку діє в різних країнах, зауважує Микола Козлов.

«До прикладу, Індія: у них, для того, щоб купити сім-картку, треба витратити близько 5-7 днів. Тобто ви приходите до магазину не просто з паспортом, а даєте заявку, вона оброблюється, і тільки потім за тиждень чи днів за десять ви забираєте цю сім-картку. Я не можу сказати, що вони вирішують якісь свої проблеми цим, безумно, Індія – багатомільярдна країна. Але є різні приклади. Важлива мета, заради якої це все робиться», – каже він.

Інший яскравий приклад – Росія. Там, однак, хочуть піти ще далі: 21 липня російська Держдума ухвалила закони про регулювання роботи месенджерів і про заборону засобів обходу блокування сайтів. Закон про месенджери зобов’язує адміністрацію сервісів встановлювати особу користувачів за номером телефону, а також обмежувати передачу повідомлень за процедурою, яку визначить уряд.

Закон про заборону засобів обходу блокувань передбачає блокування так званих «анонімайзерів» і VPN-сервісів, які не обмежують доступ до сторінок з реєстру заборонених сайтів «Роскомнагляду». Виявляти такі анонімайзери будуть ФСБ і поліція Росії. В разі схвалення Радою федерації і президентом Росії закон має набрати чинності з 1 листопада 2017 року.

Анастасія Москвичова, Радіо Свобода