СБУ зірвала плани російської розвідки захопити владу в Очакові: затримано радника мера

У державній зраді підозрюють колишнього командира одного з центрів спеціальних операцій Збройних сил України, радника міського голови Очакова, який намагався завербувати мера для здачі міста російським окупантам. 

Наразі його затримали та оголосили підозру, повідомляє прокуратура Миколаївської області та Служба безпеки України.   

За даними слідства, 55-річний заступник міського голови добровільно погодився допомагати російським загарбникам. Під псевдонімом «Майстер» він регулярно отримував завдання від представників головного розвідувального управління РФ.

Одним із завдань було – звітувати про наслідки ракетно-артилерійських обстрілів військовими РФ по території Очакова, про що у період серпня-грудня минулого року він повідомляв загарбників.

Вже у січні цього року він отримав нове завдання щодо вербування Очаківського міського голови. За це меру міста пропонували «обрати посаду» у разі захоплення південного регіону. Втім, кажуть в СБУ, «він проявив патріотичну позицію, повідомив про спроби вербування і сприяв викриттю ворожих планів».

Агент перебував на постійному агентурному звʼязку з кадровим співробітником російської розвідки Колєсніковим Сергієм Олександровичем, уродженцем України. Саме за його вказівкою посадовець приховано збирав інформацію про місця базування та переміщення підрозділів Сил оборони. Для цього він намагався використовувати свої звʼязки серед колишніх військових та чиновників. Також чоловік формував власну мережу інформаторів.

Реклама

У чоловіка вдома провели обшуки, знайшли телефон, який він використовував для листування з окупантами, тепловізори та незареєстровану зброю з боєприпасами. Агенту повідомили про підозру у держзраді, суд вже його арештував.

Варто зазначити, що зважаючи на інформацію прокуратури та Служби безпеки, вірогідно, йдеться про командира 73-го морського центру спецпризначення, «кіборга» Едуарда Шевченко, який також перебував на посаді радника міського голови Очакова. 

Едуард Шевченко – відомий український військовослужбовець ВМС, капітан І рангу. Шевченка – лицар ордена Богдана Хмельницького, повний кавалер ордена «За мужність». Був иакож довіреною особою кандидата в народні депутати Ігоря Дятлова. 

Він народився 1977 року на Камчатці у родині військового. Термінову військову службу проходив у місті Владивосток. У 2000 році закінчив навчання у Чорноморському вищому військово-морському училищі імені Нахімова у Севастополі та у званні лейтенанта розпочав службу у морській піхоті України.

Коли 2014 року розпочалася збройна агресія РФ проти України, він обіймав посаду командира загону 73-го морського центру спецпризначення. З початку червня 2014 року перебував у зоні АТО. Брав участь у звільненні Слов'янська, Торецька, Краматорська, у боях за Сіверськ та Ямпіль. Воював під Вуглегірськом, Дебальцевим та Рідкодубом, де його група фактично «витягала» з оточення бійців 25-го батальйону «Київська Русь».

Після Іловайської трагедії його група супроводжувала та забезпечувала рейд 79-ї та 95-ї аеромобільних бригад у район розташування противника у Гранітного, вказувала місця для спорудження водних перешкод. Командир зайшов туди першим, а вийшов останнім.

Так, перед взяттям Торецька, Шевченко сам у цивільному одязі зайшов у місто, щоб оцінити обстановку та підконтрольні бойовикам об'єкти. Після цього зведений загін із 33 осіб під його командуванням дістався Торецька в обхід сепаратистських блокпостів, через поля, і протягом півгодини підняв українські прапори над адміністративними будівлями. Після цього невеликій групі бійців довелося майже 8 годин чекати на прихід основних сил ЗСУ під обстрілом з різної зброї. Коли ворог підійшов упритул, Шевченко наказав бійцям сховатись у підвалі, а сам піднявся на дах будівлі, щоб викликати вогонь на себе. Група не втратила жодного бійця у цьому бою, лише троє було поранено.

Нагадаємо, очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім припускає, що мер Очакова Сергій Бичков не звертається до громади та не звітує про результати роботи через те, що він «непублічна людина».