Анатомія обстрілу: Bellingcat розслідував, звідки росіяни запускали ракети по Миколаєву навесні

Розслідувачі Bellingcat з’ясували, звідки армія РФ запускала ракети по Миколаєву на початку квітня минулого року.

Зокрема вони відслідкували траєкторію польотів касетних снарядів, якими росіяни обстріляли Інгульський район 4 квітня в районі ринку та зупинки громадського транспорту. Тоді загинуло дев’ятеро людей, понад 40 були поранені.

Також росіяни влучили по територіях дитячої та онкологічної лікарень. Залишки від снарядів, які фотографували та фільмували очевидці, відповідали 300-міліметровій касетній ракеті типу 9M55K , яку Bellingcat виявила як одну з найбільш часто використовуваних в Україні після вторгнення Росії. Ці ракети запускаються з 300-мм пускових установок, таких як реактивна система залпового вогню БМ-30 «Смерч».

Зображення з уламками, які з’явилися в мережі відразу після вибухів, були геолоковані та нанесені на карту Google, де показано розташування постраждалих районів і концентрацію вогню в центрі Миколаєва.

Ці місця зіткнення вишикувалися вздовж осі з північного заходу на південний схід, доки вантажна капсула та частина ракети не впали на землю.

Таким чином журналістам вдалося звузити можливу траєкторію польоту снарядів (червоні лінії на мапі). На зображенні лінії перетинаються там, де була вантажна частина ракети.

Оскільки росіяни гатили зі Смерчу, розслідувачі намалювали коло навколо центру міста діаметром 70 і 90 кілометрів, що, згідно з сайтом російського експортера оборонної продукції «Рособоронекспорт», є максимальною дальністю стрільби 300-міліметрових касетних ракет.

Таким чином, ракети, які вдарили по Миколаєву того дня, швидше за все, вилетіли звідкись із заштрихованого червоного трикутника на карті нижче.

Далі дослідили відео з телеграм-каналів, на яких було зафільмовано запуски та прольоти ракет з території Херсонської області. Зокрема на одному з відео, знятого неподалік узбережжя річки Інгулець, показали дві будівлі внизу з сонячною панеллю на передньому плані. Здавалося, що оператор стояв на дорозі в селі, що згодом визначили за супутниковими знімками. На задньому плані, на вершині пагорба з іншого боку долини від камери, було видно ракетну установку. Її силует нагадує звичайну радянську РСЗВ (реактивну систему залпового вогню) типу БМ-30 «Смерч».

Однак, як зазначають розслідувачі, це міг бути інший запуск. Тому вони продовжили шукати у межах зони можливого запуску. У дальньому кінці 70-кілометрової зони пошуку вони знайшли збіг об’єктів, які видно на відео. Візерунки та колір дахів, розташування димоходів, сонячні панелі та сад на передньому плані дозволили у цьому запевнитися.

Використовуючи різні інструменти, журналісти зробили візуалізацію, на якій вказали висоту сонця та азимут, аби пересвідчитися, що запуск на відео був приблизно у той час, коли обстріляли Миколаїв.

Результатом стала майже ідентична тінь, відкинута на дах будинку. На момент зйомки відео ця локація неподалік від річки Інгулець перебувала під оперативним контролем російських військових.

«Це робить малоймовірним те, що українські сили відповідальні за запуск. Російська армія не була виведена з цього району до початку контрнаступу з повернення Херсонської області на початку вересня 2022 року. На цій підставі Bellingcat продовжує намагатися ідентифікувати російські військові підрозділи, оснащені реактивною артилерією, які могли діяти навколо цього стартового майданчика під час атак», — відзначили журналісти.

Нагадаємо, Кіберфахівці Служби безпеки зупинили спробу російських хакерів зламати камери відеоспостереження в українських житлових комплексах, щоб збирати розвіддані про ситуацію в одному з прикордонних регіонів України.