Дослідження: 82% українців не довіряють УПЦ Московського патріархату, 63% — прагнуть заборони

Дослідження свдчить, що 82% українців не довіряють УПЦ МП / Ілюстративне фото

83% українців вважають, що держава так чи інакше має втрутитися в діяльність Української православної церкви Московського патріархату.

Зокрема, 63% респондентів заявили, що ця церква має бути повністю забороненою в Україні (у грудні 2022 року так вважали 54% опитаних, а у травні 2023 — 85%), про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, виконаного на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум».

Ще 20% українців зараз виступають за дещо «м’якший» підхід, що не передбачає повної заборони, але передбачає встановлення державного контролю та нагляду над УПЦ МП.

Реклама

Водночас 12% респондентів вважають, що державі не варто втручатися у справи церкви, а розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень. Цей показник був такий самий у грудні 2022 року, а у травні 2023 року — 6%.

У всіх регіонах України більшість населення (від 76% на сході до 85% на заході і 86% в центрі) виступають за проактивну позицію держави в питанні діяльності УПЦ МП.

За повну заборону УПЦ МП виступає 69% опитаних на заході і 68% — у центрі. Водночас на півдні і сході трохи менше людей з такою позицією (55% і 46% відповідно).

Також 82% учасників дослідження заявили, що не довіряють УПЦ МП. Така думка переважає у всіх регіонах (від 73% на Сході до 88% на Заході). Водночас 8% опитаних довіряють УПЦ МП, а ще 11% не змогли визначитися зі своєю думкою.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький вважає, що УПЦ МП продовжує діяльність, через яку її сприймають як «п’яту колону» від Кремля.

«Вочевидь, Церкві не вдається переконати українців, що вона нібито вже не залежить від керівництва Московської Патріархії та стоїть на проукраїнських позиціях», — прокоментував Антон Грушецький результати опитування.

Він також вважає, що безпекові дії щодо представників церкви необхідно супроводжувати посиленою комунікацією, особливо із західними партнерами, адже РФ намагається дискредитувати Україну за кордоном через нібито «переслідування християн».

«Ця тема є особливо чутливою для наших партнерів — США. Як можемо бачити, самі українці в Україні мають недвозначне сприйняття Церкви та не вважають нинішню ситуацію «переслідуванням». Проте громадськість та лідери думок на Заході не володіють усіма деталями релігійно-політичної ситуації в Україні та можуть легко «проковтнути» російські наративи. Відповідно, за напрямком комунікація України також має бути в міру активною та аргументованою для наших партнерів», — додав соціолог.

Опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 1220 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%, 1,4% — для показників, близьких до 5%.

Нагадаємо, у Миколаївській області продовжує функціонувати 191 церква Московського патріархату. Лише 10 з 296 УПЦ Московського патріархату перейшли до Православної церкви України.

Також комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував до другого читання законопроєкт про заборону так званої Української православної церкви Московського патріархату.

Верховний Суд України зобов’язав Українську Православну Церкву Московського патріархату звільнити і передати Михайлівську церкву в Переяславі Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав».