Опитування: лише половина українських біженців, за умови безпеки та роботи, готові повернутися з Європи

Лише половина біженців готові повернутися з Європи назад в Україну / Фото з відкритих джерел

Лише половина українських біженців, які наразі проживають у Німеччині, Польщі та Чехії, готові повернутися додому, якщо для цього будуть такі умови, як безпека, нормальна робота критичної інфраструктури, наявність житла та завершення повномасштабного вторгнення.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у квітні.

Кажучи про умови, за яких українці готові повернутися додому, відносно найбільше респондентів назвали нормальну роботу критичної інфраструктури (34%) і безпеку (34%).

Далі йдуть житлове питання (26%) та завершення повномасштабного вторгнення (26%). 16% опитаних наголосили на можливості знайти роботу та 13% — на можливості дітей відвідувати школу чи садок.

Соціологи проаналізували відповіді українців на запитання про їх задоволеність життям закордоном, умови для повернення в Україну та їх бажання отримати паспорт іншої країни і дійшли висновку, що більш імовірно можуть повернутися ті, хто водночас не має і не подавав документи на громадянство іншої країни, не повністю задоволені умовами життя в новій країні, висловлюють певні умови для повернення додому.

«Відповідно до такого підходу рівно половина респондентів (50%) є тими, хто більш імовірно може повернутися в Україну. Проте враховуючи відповіді респондентів на запитання далі щодо інтересу до України, зазначена оцінка скоріше є оптимістичним сценарієм у поточних умовах», — йдеться в повідомленні КМІС. 

При цьому соціологи підкреслюють, що поки тривають масштабні воєнні дії (із невизначеним результатом), то будь-які оцінки є орієнтовними — відповідно неможливо точно визначити, скільки ж насправді українців повернуться.

«Результати опитування, наведеного у цьому пресрелізі, показують, що значна частина українських біженців втрачають (або вже втратили) зв’язок з Україною. На жаль, це було абсолютно очікувано і в будь-якому випадку ми б втратили частину громадян. Проте відкритим лишається питання, яку ж частину громадян можна буде повернути і що є сенс для цього робити», — зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

За його словами, з одного боку, держава, українське громадянське суспільство та прості громадяни мають підтримувати контакти з громадянами закордоном, працювати з ними, зберігати зв’язок та мотивувати повернутися.

З іншого боку, українці закордоном також повинні мати мотивацію повернутися та докладати релевантних зусиль для збереження зв’язку з Україною.

Реклама

Дослідження тривало 20-26 квітня. Методом онлайн-інтерв’ю з використанням комп’ютера було опитано 801 респондента (дорослі громадяни у віці 18 років і старше), що виїхали з України після 24 лютого 2022 року і наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії.

Формально за звичайних обставин теоретична статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95) не перевищувала 3,5%. Водночас соціологи наголошують, що відсутність надійних статистичних даних про кількість і розселення українських біженців, відсутність даних про їх статевовікову структуру, вкорінення окремих українських біженців і, як наслідок, менший інтерес до участі в українських опитуваннях та особливості методу онлайн-інтерв’ю впливають на похибку і фактична похибка буде дещо вищою.

Попри це КМІС вважає, що отримані результати все одно зберігають значну репрезентативність та дозволяють аналізувати суспільні настрої українських біженців.

Нагадаємо, результати опитування, проведеного соціологічним агентством Vox Populi свідчить про те, що понад чверть українських школярів хочуть переїхати за кордон.