Шанс на відновлення: Чому Миколаїв у розпал війни почав роботу над генпланом

Миколаїв, архівне фото, автор Володимир Смирнов

У лютому 2023 року італійське бюро «One Works» опублікувало звіт за підсумками першого етапу розробки нового генерального плану для Миколаєва. Одночасно з цим стало відомо, що до цієї роботи приєдналась датська компанія «COWI», фокусом уваги якої буде модернізація мереж водопостачання, опалення та каналізації в місті. Таким чином італійські архітектори взяли на себе відповідальність за те, що буде в Миколаєві «на землі», а датські інженери — «під землею».

«НикВести» спробували з'ясувати, як і чому у розпал війни миколаївський муніципалітет та іноземні партнери вирішили зайнятись довгостроковим плануванням майбутньої відбудови міста, зосередивши зусилля саме на розробці нової містобудівної документації.

Цей матеріал — спроба дізнатись, чому між швидким ремонтом та тривалим проектуванням місто обрало останній варіант, хоча насправді наразі немає чіткої відповіді, хто та коли буде фінансувати цю відбудову.

Перелік конкретних об'єктів у Миколаєві, які будуть відібрані італійськими архітекторами для подальшої реконструкції, поки що невідомий. Але є задеклароване бажання реалізувати 5 пілотних проектів і, враховуючи їхні характеристики, ми спробуємо візуалізувати та спрогнозувати, що саме може бути побудовано або реконструйовано у місті, якщо ці плани вдасться втілити в життя.

Зруйнована російською ракетою будівля Миколаївської ОВА, фото НикВести

З самого початку повномасштабної війни російська армія майже щодня нищила Миколаїв. У місті зруйновано або пошкоджено понад 1500 житлових будинків, понад 45% об’єктів соціальних послуг, більш як 40% об’єктів критичної інфраструктури. Зазнали руйнувань основні заклади вищої освіти — ЧНУ імені Петра Могили, МНУ імені Василя Сухомлинського, НУК імені адмірала Макарова, школи, історичні будівлі, лікарні, заводи та підприємства портової інфраструктури. 

Місто, кількість жителів якого до початку повномасштабної війни налічувала майже 500 тисяч осіб, залишили близько половини мешканців. Війна нанесла Миколаєву не лише фізичні руйнування, а і спричинила відтік населення та повну зупинку промислових підприємств. 

Миколаїв хоче стати прикладом для інших міст

Зруйнована будівля готелю "Миколаїв", фото: Костянтин і Влада Ліберови

Більше ніж пів року тому до Миколаєва звернулась Європейська економічна комісія при ООН (UNECE) з пропозицією розпочати планування майбутньої відбудови міста. На той час вже діяв аналогічний проект для Харкова «UN4Kharkiv», тож Миколаїв став другим містом в Україні, яке співпрацює з UNECE, розказав «НикВести» мер Олександр Сєнкевич.

Європейська економічна комісія звернулась до архітекторів та планувальників по всьому світу для спільної роботи з місцевими експертами над розробкою перспективних генеральних планів реконструкції українських міст. Так до проекту приєднались італійські архітектори з «One Works» та датські інженери групи компаній «COWI», яких на прохання Президента Володимира Зеленського залучило Королівство Данія.

— У Миколаєва має бути два документи: стратегія розвитку та генеральний план. І якщо генплан — це візуалізація того, як має виглядати місто, то стратегія розвитку —  його текстовий опис. Ми хотіли, щоб цим  займалися спеціалісти з досвідом подібних розробок. Не технічні працівники, які напишуть, що нічого змінювати не треба, а досвідчені люди зі смаком. Щоб вони створили щось перспективніше та більш еволюційне ніж те, про що мріємо ми. Адже містяни обмежені у своєму баченні Миколаєва, оскільки в ньому живуть, - каже міський голова Олександр Сєнкевич.

Попередній генплан Миколаєва був розроблений ще у 2007 році, але його положення фактично не виконувались. Життя міста в документах та реальності кардинально відрізнялось. Земельні ділянки, віднесені до зелених або берегових зон, забудовувались, а в історичному центрі міста з обмеженою висотністю чомусь з'являлись багатоповерхівки.

Для того, щоб розв'язати ці проблеми, необхідно не лише врахувати юридичні колізії, а й комплексно переосмислити міську територію, вважають в Департаменті архітектури та містобудування Миколаївської міської ради. Саме тому, на їх думку, був обраний цей «довгий, але вірний» шлях розробки нового архітектурного майстер-плану для Миколаєва.

— Це вже не буде те місто, яке було раніше. Ми переосмислюємо місто за допомогою нової інфраструктури, виробництва енергії з відновлюваних джерел, поєднання громадських просторів і приватного підприємництва, тобто одночасно якості життя, технологій та послуг, — каже Джуліо Де Карлі, засновник і керуючий партнер «One Works», коментуючи їх роботу у Миколаєві.

Ключові фрази, зібрані за результатами вивчення анкет, заповнених жителями Миколаєва щодо задоволеності містом. Фото надане Департаментом архітектури Миколаївської міської ради

На початку своєї роботи «One Works» провели соціологічне дослідження думки миколаївців щодо того, чого їм невистачає для комфортного життя. Було зібрано приблизно 15 тисяч анкет, з яких визначили, що найчастіше люди вказують на проблеми з громадським транспортом та якість доріг, низьку кількість закладів культури, необлаштований громадський простір, недоступність річок. Також миколаївці скаржились на брак робочих місць і проблеми з доступністю житла.

Для того, щоб врахувати ці проблеми, у майбутньому генплані «One Works» розробили методологію для охорони навколишнього середовища у місті, а також поводження з побутовими відходами, водою, енергією для пом’якшення наслідків забруднення, розказує заступник директора Департаменту архітектури Миколаївської міської ради Євген Поляков.

Планувальниця компанії One Works Анна Паез, яка координує проект, та заступник головного архітектора Миколаєва Євген Поляков, фото зі сторінки Євгена Полякова у фейсбуці

Що хочуть побудувати в Миколаєві італійські архітектори?

18 лютого 2023 року компанія One Works представила звіт за результатами піврічної роботи, де визначила шість основних потреб (в оригіналі «pillars», тобто стовпів, - прим.) для стійкого розвитку міста, а саме:

1. Зелені мережі. З'єднати ландшафт та воду в Миколаєві за допомогою нових зелених зон та коридорів, проектуючи їх як для відпочинку, так і для виробництва. При цьому зберегти існуючу природну екосистему.

2. Доступне житло. Зосередитись на заходах з відновлення існуючого житлового фонду, а не лише на будівництві нового.

3. Стала мобільність. Підвищити доступність у місті та збалансувати дорожню мережу на користь «м’якого» транспорту (велосипеди, електробуси, трамваї, тролейбуси, електромобілі).

4. Промисловість + Інновації. Створити нові галузі промисловості та стимулювати місцеву економіку за допомогою бізнес-парків.

5. Управління. Забезпечити довгострокове спільне бачення майбутнього для всіх муніципальних установ та державних органів на території міста.

6. Залучення громади. Підтримувати стратегічні цілі міста через прозоре, підзвітне та послідовне залучення громади.

Скриншот з презентації результатів першого етапу розробки генплану Миколаєва

Для початку успішної реалізації генерального плану Миколаєва було визначено п‘ять «пілотних проектів», кожен з яких відповідає цим шістьом стовпам стійкого розвитку міста.

Користуючись інформацією з відкритих джерел, публічними коментарями ключових учасників цього процесу, а також основними характеристиками та вимогами до проектів, «НикВести» спробували з'ясувати, що саме пропонується побудувати або реконструювати в рамках повоєнної відбудови Миколаєва. Наразі найбільше інформації про пілотні проекти у сферах культури та зелених зон, з них і почнемо.

I. Пілотний проект «Знакова пам’ятка історії та культури»

Спочатку для цього проекту розглядалось як мінімум шість відомих історичних пам'яток, а саме: Шухівська вежа, Миколаївська обсерваторія, городище Дикий Сад, Будинок офіцерів флоту, Музейний комплекс Старофлотські казарми та зруйнована росіянами Аркасівська гімназія.

Пізніше, як виявилось, Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради за кошти Королівства Данія вже почало роботи з проектування для подальшої реконструкції цієї гімназії. Про це повідомила очільниця міського управління освіти Ганна Личко. Таким чином, можна зробити попередній висновок, що Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса буде відбудовуватись окремо і не увійде у перелік проектів, над якими працюють архітектори з «One Works».

Зруйнована будівля Першої української гімназії імені Миколи Аркаса, фото Офісу Президента

На користь цієї думки також свідчить те, що 30 березня перший віцемер Миколаєва Віталій Луков, коментуючи можливі об'єкти в рамках пілотного проекту «Знакова пам’ятка», вже не назвав у переліку колишню Маріїнську гімназію.

З приводу інших історичних об'єктів, примітно те, що Шухівська вежа та Миколаївська обсерваторія знаходяться поблизу один від одного у найбільшій за висотою точці міста — Спаському пагорбі.

Спаський пагорб, фото з дрона Дмитра Удовицького

Сам же Спаський пагорб є зосередженням різноманітних пам'яток історії, як прадавньої, так і сучасної. Зокрема, на цьому місці знаходились ще не до кінця досліджені археологами святилища та місця поховання датовані тисячам років до нашої ери. Біля нього розміщений Парк юних героїв, де у 2021 році облаштували велетенський державний прапор України, а також вищезазначені Миколаївська обсерваторія (включена у попередній список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО) та Шухівська вежа - пам'ятка історії та культури місцевого значення, перша у світі гіперболоїдна конструкція, яку використали та встановили для міського водопостачання.

Цілком можливо, що з огляду на велику кількість визначних місць, детальне планування Спаського пагорбу як вірогідного пілотного проекту буде відбуватись комплексно, а не окремо по кожній з пам'яток.

Фото з Instagram @dof_center

Ще одним вірогідним об'єктом для пілотного проекту, на нашу думку, може бути Будинок офіцерів флоту (пам'ятка історії «Офіцерське зібрання»). У 2020 році його відвідав Президент України Володимир Зеленський і доручив включити у перелік державної програми «Велика реставрація». Надалі місцева влада так і не розробила проект його реконструкції.

У 2022 році, після повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну, Будинок офіцерів флоту став місцем концентрації руху опору та волонтерства у Миколаєві. Саме тут за закликом військового губернатора Віталія Кіма зібрались мешканці міста у перші дні війни та почали робити «коктейлі Молотова». Надалі БОФ став штабом волонтерів для гуманітарної допомоги миколаївцям та різноманітних зборів для потреб тероборони.

Городище Дикий Сад

Також серед можливих об’єктів історії варто зазначити про «Дикий сад» — найстаріше місто на території України, що згадується у писемних джерелах. Поселення є сучасником легендарної Трої, куди стікалися люди й товари з усього Причорномор’я. Протягом останніх 15 років в Миколаєві час від часу з’являлись ініціативи щодо будівництва у «Дикому Саді» музею просто неба, але через брак фінансування ідея так і не була втілена.

На перший погляд, реалізація такого проекту не дуже схожа на післявоєнне відновлення, але з огляду на те, що проектуванням займаються саме італійські архітектори, які традиційно приділяють значну увагу музеєфікації, виключити такий розвиток подій не можна.

II. Пілотний проект «Зелені легені міста»

Одним з найбільш масштабних та сміливих «зелених» проектів виглядає з'єднання берегів Інгулу та Південного Бугу у єдину набережну зону під назвою «Траса здоров'я». Архітектори розглядають можливість створити коридор, який з'єднав би Соборну площу, Флотський бульвар, Дикий сад з набережними 8-го причалу та Яхт-клубу.

Частина майбутньої набережної у місці злиття Інгулу та Південного Бугу, фото Дмитра Удовицького

Таким чином у Миколаєві утворилася би велика набережна, протяжність якої сягає близько 5 кілометрів.

Раніше схожий інвестпроект реєстрував у Департаменті архітектури миколаївський підприємець Дмитро Іванов. Він пропонував поєднати Флотський бульвар з прибереженою зоною біля Варварівського мосту: «Мешканці мікрорайону «Лагірне поле» були б щасливі, якщо з’явилась би можливість дістатись до них пішки з ще однієї сторони. Це одразу підняло би привабливість цього району», - коментував він.

Серед інших проектів, які розглядають у «One Works», будівництво гідропарку у мікрорайоні «Намив». Тут є достатньо велика пляжна зона, де можна запроектувати місця для літнього відпочинку, екологічні стежки, велосипедні та пішохідні маршрути. У 2016 році Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич вже анонсував реконструкцію тут пляжної зони коштами китайської компанії «Cofco Agri», але надалі, як виявилось, компанія відмовилась від своїх обіцянок.

Одним з вірогідних проектів називають реконструкцію та переосмислення Парка Перемоги. Найбільший у Миколаєві парк, його площа сягає 40 га. Він знаходиться у центрі міста, має зручну доступність як для пішоходів - мешканців навколишніх мікрорайонів, так і для пасажирів громадського транспорту. «Це місце, де архітектори та бізнесмени зможуть продемонструвати свою творчість», - вказує у презентації компанія «One Works». 

Заяви про реконструкцію Парка Перемоги від представників миколаївської влади лунають вже близько 8 років, відтоді, як Господарський суд визнав незаконним договір оренди парку на 49 років. У 2018 році на реконструкцію було виділено 26 млн грн, але гроші залишились невикористаними. 

Після місцевих виборів знов пролунала обіцянка про реконструкцію парку, на цей раз від лідера парламентської більшості, нардепа від «Слуги народу» Давида Арахамії. Завершити проектування планували до травня 2022 року, а побудувати вже у цьому році. Фінансувати проект, за словами Арахамії, нібито погодився Миколаївський глиноземний завод, яким тоді володів російський олігарх Олег Дерипаска. Наразі МГЗ під арештом, а його власник під санкціями.

Один з ескізів проекту реконструкції Парка Перемоги від Архітекторського бюро M3ARCH, 2019 рік

Насамкінець, ще одним «зеленим» проектом називають дендропарк «Дружба», який також має вихід до води. Там можливо облаштувати оглядовий майданчик, причали для пасажирських перевезень водним транспортом, а також виділити окрему зону для комерційних ініціатив, наприклад, будівництва аквапарку.

Парк Дружба
Парк Дружба

III. Пілотний проект «Житловий мікрорайон»

Жоден з дійових осіб, які залучені до розробки нового генплану, ще не коментував та не називав можливі локації, де планується запроектувати новий мікрорайон в Миколаєві.

На прохання «НикВести» прокоментувати, чи існує методологія відбору об'єктів для даного пілотного проекту та за якими критеріями це відбувається, заступник департаменту архітектури Миколаївської міськради Євген Поляков пояснив, що у розумінні «One Works» відбудова житлового мікрорайону — це не лише реновація або нове будівництво житлових будинків.

При визначенні місця реалізації пілотного проекту архітектори будуть виходити з можливості відновити певний зруйнований громадський об'єкт, навколо якого була зосереджена житлова інфраструктура, яка також постраждала: будинки, двори, дитячі або спортивні майданчики, тротуари, парки, зупинки і так далі.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що предметом нового проектування може бути, наприклад, низка житлових кварталів по проспекту Богоявленському біля зруйнованого ракетним ударом палацу культури Корабельного району.

Також під ці критерії підпадає інша територія Корабельного району, де значних ушкоджень зазнали багатоповерхові будинки по вулицях Океанівська, Самойловича, Айвазовського.

Палац культури після обстрілу
Палац культури по проспекту Богоявленському
Руйнування багатоповерхівок в районі вулиці Самойловича

В Центральному районі міста декілька житлових кварталів по вулиці Нікольській постраждали внаслідок обстрілів Національного університету імені Василя Сухомлинського та Миколаївського політехнічного фахового коледжу.

В Заводському районі мова може йти про житлові квартали по вулиці Образцова між заводом «Екватор» та бізнес-центром «Кристал». Обидва ці підприємства зазнали значних руйнувань внаслідок ударів крилатими ракетами, що також спричинило пошкодження навколишніх будинків.

Спорткомплекс "Екватор"
Зруйновані будинки в районі бізнес-центру Кристал та спорткомплексу Екватор

При цьому, реалізація проекту не буде передбачати лише відновлення якоїсь окремої будівлі. Архітектори мають на меті спроектувати ідеальний квартал з урахуванням існуючих містобудівних умов, тобто відбудова буде передбачати як реконструкцію ключової споруди, навколо якої зосереджений квартал, а також навколишньої території: тротуарів, житлових будинків, їх прибудинкової території та громадського простору.

VI. Пілотний проект «Індустріальний парк»

«One Works» вивчають також можливість відновлення промислових об'єктів шляхом створення індустріальних парків — спеціальної території для промислового розвитку, виділеної при розробці генерального плану міста.

Слід зазначити, що в Миколаєві вже є перший зареєстрований технопарк «Енергія» відповідно до Закону України «Про індустріальні парки». Промислову територію планують розмістити на околиці міста між вулицями Самойловича та Олега Ольжича в Корабельному районі. Наразі цей об'єкт знаходиться на стадії визначення керуючої компанії та розробки проектно-кошторисної документації з облаштування майбутньої території.

Ще один можливий варіант визначення земельної ділянки під промисловий розвиток — це так звана друга промзона Миколаєва в районі виїзду у напрямку Херсона між аеродромом Кульбакіне та селищем Полігон.

Одним з аспектів, на який будуть звертати увагу при відборі індустріального пілотного проекту,  буде можливість розгортання логістичних ланцюжків не лише засобами залізниці та автомобільних доріг, а й з використанням водних ресурсів, вважає координатор проекту Євген Поляков.

Тому в цьому переліку також розглядають територію Чорноморського суднобудівного заводу, власником якого є російський та український бізнесмен Вадим Новинський, в минулому народний депутат від забороненої партії «Опозиційний блок». У 2021 році його компанія «Smart Holding» також оголосила про наміри створити на території ЧСЗ індустріальний парк під назвою «Наваль парк». 

Миколаївський суднобудівний завод, архівне фото

З огляду на актуальну ситуацію, можливі арешти та ускладнення по управлінню активами ЧСЗ, більш привабливою територією для проектування технопарку з доступом до води може стати державний Миколаївський суднобудівний завод, зокрема його північна частина біля мікрорайону Темвод. Але, оскільки це є частиною центру міста, мова може йти скоріше про легку промисловість, наприклад, будівництво та обслуговування катерів та яхт.

Сам факт можливого переосмислення території цього суднобудівного заводу є досить резонансним. Перша верф була тут збудована ще до заснування міста у 1787 році. З того часу протягом двох століть Миколаїв асоціювався саме як «місто корабелів».

Після занепаду та закриття великих суднобудівних підприємств, Миколаїв перетворився скоріше на місто-порт і розвивався як логістичний центр Північного Причорномор'я. Але ж тягар ностальгічних спогадів про суднобудування не давав можливості подивитись на цю територію інакше. До того ж кожні вибори місцеві політики спекулювали лозунгом накшталт: «Відродимо колишню славу міста корабелів».

Пішохідна вулиця Соборна в Миколаєві, на фоні — кран МСЗ

Зараз це завдання стоїть перед іноземними архітекторами, які можуть подивитись на цю територію без особистих почуттів і, можливо, це дозволить Миколаєву отримати у центрі міста не велетенський занедбаний пам’ятник історії, а новий простір для розвитку.

V. Пілотний проект «Інноваційний район»

Можливою територією «інноваційного району» може стати інша частина Миколаївського суднобудівного заводу на південному березі Інгулу, кажуть співрозмовники «НикВести» у владних колах Миколаєва.

Мова йде про можливе зосередження навчальних корпусів зруйнованих миколаївських вишів в одному місці для створення академмістечка, організації навколо них сучасного громадського простору, нової комерційної нерухомості та центру надання адміністративних послуг.

Варто зазначити, що на цій території також знаходиться історична будівля Миколаївського адміралтейства (зараз адмінбудівля заводу). Саме там може бути облаштований офіс керівництва Миколаївської області та інших органів влади, які раніше працювали у будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, зруйнованої російськими військами в березні 2022 року. Мова про можливе переселення Миколаївської ОДА до Адміралтейства йшла й раніше, зокрема у 2018 році.

Адмінбудівля МСЗ, архівне фото. Автор: Федір Левченко

Організація такого публічного громадського простору на південному березі Інгулу також відкриває наразі закриту для судноплавства річку Інгул, оскільки водний шлях проходить через акваторію, яку контролює підприємство Укроборонпрому Миколаївський суднобудівний завод.

Про інші можливі локації впровадження пілотного проекту «Інноваційний район» відомо не багато. Це може бути, наприклад, створення ділового центру в районі колишнього заводу Дормашина, облаштування незабудованої території в районі мікрорайону Сонячний, а також нове будівництво на вільній ділянці біля загальноосвітньої школи №48 в Корабельному районі.

Визначати, які саме пілотні проекти закладуть у новий генплан, буде компанія «One Works». Це рішення прийматиметься в результаті розгляду пропозицій Миколаївської міської ради, ради архітекторів, представників експертно-громадської ради, а також власних оцінок.

Хто відповідатиме за реалізацію?

Варто зазначити, що предметом роботи «One Works», який ми досліджуємо, є саме проектування. Тобто кінцевим результатом їх роботи будуть не нові мікрорайони, будівлі та вулиці, а документи, плани та кошториси.

Відбудова та пошук коштів на неї — це окремий напрямок роботи, за який відповідає особисто Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич. У коментарі «НикВести» він розказав, що у цьому питанні він розраховує на синергію трьох складових: 1) інвестиції західних країн-партнерів, 2) допомогу фондів та донорів, 3) російські гроші, яке місто може отримати внаслідок репарацій після завершення війни.

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич та планувальниця «One Wokrs» Анна Паез

Олександр Сєнкевич зазначає, що зараз ніхто не може назвати конкретну суму коштів, яка необхідна для того, щоб Миколаїв зміг не лише повернутися до довоєнного життя та рівня економіки, а і став більш успішним.

— Треба готуватися до того, що Україна зможе повернутися до довоєнного рівня не менше, ніж через 5-10 років. Я спілкувався з мером Хіросіми, з людьми, які працювали під час відновлення міст, які були зруйновані. Я був у Роттердамі та вичав їх досвів відбудови мміста, зруйнованого німцями «під нуль». І я бачу, що вони не менше 10 років займалися саме плануванням. Чим швидше ми завершимо проектні роботи, тим швидше почнется відновлення. Україна — велика країна. Ми бачимо, що є міста, які постраждали не так сильно, як Миколаїв. Я думаю, що наша державна машина зможе правильно використати ресурсами, щоб направити їх у ті місця, які більше всього потребують підтримки з держбюджету, - сказав Олександр Сєнкевич.

На питання, що змушує його вірити у те, що усі ці проекти будуть втілені попри поки що відсутність коштів на їх реалізацію, Олександр Сєнкевич каже, що оминути процес проектування і одразу перейти до будівництва неможливо. Майстер-план — це те, що буде фундаментом для відбудови Миколаєва.

— Я розумію, що завжди будуть скептики. Але коли ми спілкуємось з усіма донорами, зі Світовим банком, з іноземними партнерами, коли вони усі чують про те, що ми почали цю роботу під час війни і раніше за всіх, вони кажуть, що ми йдемо правильним шляхом. І це те, з чого починається будь-яка робота. Наприклад, під час зустрічі з міським головою Роттердаму, я запропонував їх бізнесу приєднатись до розвитку миколаївського порту. Я зацікавлений, щоб Нідерланди інвестували у миколаївський порт, тому що Роттердам — це чи не найкращий порт у світі. І щоб впровадити змістовні домовленності нам потрібні перші результати по розробці генплану. І так у всьому, - каже Олександр Сєнкевич.

 

Перед Миколаєвом стоїть непроста задача післявоєнного відновлення, адже ті, хто евакуювався, тепер ставлять перед собою питання, яким буде майбутнє життя у рідному місті та чи варто сюди повертатись, виховувати тут своїх дітей та вкладати гроші у бізнес? Чи можливо тут створити середовище для комфортного життя після війни?

Для того, щоб відповісти на ці питання, місцева влада зробила лише перші кроки — розпочала проектування повоєнного відновлення та напрацьовувала контакти з міжнародними партнерами, від яких очікується допомога місту

Остаточну ж відповідь містяни зможуть отримати лише тоді, коли буде розуміння, де взяти кошти на реалізацію цих намірів.

Катерина Середа, Дарія Фрич-Алчіна, «НикВести»

Смотреть полную версию