Миколаївщина — земля чудес!

Художня рада проекту «Брендінг Миколаєва та області» дякує учасникам, що надіслали свої варіанти концепції бренду Миколаївщини, а також, тим, хто брав активну участь в обговоренні!

Після тривалих нарад та консультацій було прийняте рішення про вибір концепції «Миколаївщина — земля чудес» для подальшого доопрацювання. Основна ідея полягає у використанні образу Святого Миколая, як покровителя краю, та його архетипів, адаптованих для потреб Миколаївської області.

До сильних сторін концепції можна віднести такі:

Цілісність. Назва нашого міста та області, на відміну від багатьох інших регіонів України, вже несе в собі простий та зрозумілий кожній людині сенс. Миколаїв названо на честь Святого Миколая. Отже, використання цього позитивного образу у туристичному бренді зробить сприйняття краю цілісним, завдяки тому, що графічна та словесна частина атрибутів бренду говорять про одне й те ж саме.

Змістовність. Святого Миколая у всьому світі шанують як покровителя моряків, мандрівників, рибалок, підприємців. Як того, кто дарує подарунки дітям та творить чудеса. Все це є благодатним грунтом для подальшого розвитку туристичного бренду.

Спільність. Частка Миколаївщини живе в кожному її мешканці, а шанування покровителя краю може стати тією спільною об’єднуючою ідеєю, котра не тількі пригорне увагу до території ззовні, а можливо, допоможе миколаївцям стати ще більшими патріотами своєї землі.

Проект щиро дякує відомим та поважним професіоналам за висловлену думку, зауваження та підказки з приводу подальшого розвитку обраної концепції:

Іван Ліптуга (Президент Асоціації туризму Одеси, радник Міністра економічного розвитку України з питань туризму)

… Микола – кайф. Во-первых, потому что это просто и лежит на поверхности. Кроме этого, образ доброго старца – это неожиданный и классный ход. Это персонаж, который может с позиции мудреца вести диалог и с горожанами и с потенциальными инвесторами и туристами. Он может разговаривать и это круто в перспективе. Можно еще поработать с конструктором к Миколе и сделать стиль как бы более интерактивным, не только иконки с шестеренками и солнышком, например, а добавить легкости. Диалоговые окна, например, еще что-то.

Тетяна Жданова (проект WikiCityNomica, компанія BrandHouse, Київ)

… Смысловая часть потенциально интересна, но раскрыта, на мой взгляд, «не в ту сторону». Начало хорошо – Святой Николай, мореплаватели, туристы, дети. Почему-то упущено из внимания, что святой Николай- также покровитель и «купцов», что несет в себе интересный эмоционально-экономический аспект для восприятия города. Минус концепции (как и двух остальных) в том, что с главной идеей почти не связаны реальная городская культура и экономика. Впрочем, этим грешат почти все попытки брендинга городов на пост-советском пространстве. Плюс концепции в том, что Николай – глобальный «герой», хорошо воспринимаемый во всем мире, причем не только в религиозном аспекте. Но вот позиционирование Николаева, как «земли чудес» явно «притянуто за уши» — в восприятии аудитории это будет трактовано как «невыполнимое обещание для наивных» — «чудеса обещаются, но выполнены не будут». Почему бы не раскрыть многогранный образ «Мыколая» в более практичном аспекте – дети, мореплавание, предпринимательство? Здесь обещания возможны к выполнению без чудотворения) как конкретными людьми, так и администрацией города – николаевцы могут организовывать системно и ритмично детские фестивали и праздники, на национальном и международном уровнях лоббировать развитие верфей и логистики («Через Николаев проходят Евроазиатский транспортный коридор и транспортный коридор «Черноморского экономического сотрудничества»), способствовать развитию предпринимательства, особенно в IT-сфере, так как это задействует научный, «инженерный» потенциал николаевцев; позволит молодежи найти себя, не покидая город. В целом концепт графически неплохой, но пока скуден содержательно. Но если его развить и подкрепить реальными инициативами и успехами самих николаевцев — он очень перспективен.

Віталій Крижановський (Голова Херсонського відділення Спілки дизайнерів України, доцент кафедри дизайну ХНТУ, компанія LuxaDesign)

… в двух словах — это наиболее устойчивый и аргументированный вариант. И графика неплохая. Меня привлекает «возрождение» традиции покровителя города. У католиков эта традиция более устойчивая. У нас и до революции это особо не проявлялось. НО! Меня очень напрягает (в аспекте бренда) детализация лица у покровителя. Очень натуралистически. Есть не очень приятное ощущение «обвекторивания» какой-то фотки какого-то симпатичного дедушки. 
Т.е. — узаконить персону покровителя города — это ПЛЮС. Но детализация лица — МИНУС.

Отже, можна виділити наступні побажання:

образ Святого Миколая може бути виконаний в різних вікових категоріях, залежно від сфер використання. Це повинен бути персонаж, здатний вести діалог з аудиторією з позиції наставника і друга. (Наприклад, юний — для сфери освіти, дитячих фестивалів, свят; образ мудрого старця — для інвесторів, соціальних проектів, вирішення морально-етичних питань та ін.);

потрібно запропонувати варіанти аргументованого і виправданого використання слогана «земля чудес», “чудотворне місто”, наприклад, систематизувати туристичні перлини краю у вигляді семи (десяти, тридцяти) чудес Миколаївщини;

використовувати менш деталізоване обличчя персонажа;

полегшити візуальний ряд конструктора бренду, зробити більш інтерактивною графіку аспектів покровительства Святого Миколая (подорожі, мореплавання, торгівля та підприємництво та ін.)

Таким чином, ми знову запрошуємо дизайнерів прийняти активну участь у цій історичній події, надсилати свої варіанти, ділитися думками та пропозиціями на сторінці проекту у мережі Facebook.

Брендинг Николаева и области