Відповідь Андрію Вадатурському

Шановний Андрію Олексійовичу!

Як людина, яка сповідує принципи відкритості, чесності та справедливості, вважаю за потрібне відповісти на закиди, які Ви висловили у дописі «Псевдореформа» від Мінінфраструктури».

На самому початку хотів би наголосити, що був готовий публічно, з трибуни парламенту дати вдповідь на Ваші запитання, як це передбачає процедура, але в останню мить дивним чином мій виступ у Верховній Раді було скасовано, що і дало Вам можливість написати про «запитання без відповідей». Сподіваюсь лишень, що рішення скасувати мій виступ у Верховній Раді було спровоковано метеорологічними катаклізмами або магнітними бурями, але аж ніяк не небажанням, щоб мій голос звучав гучніше та впевненіше за Ваш. Разом з тим, ще раз підкреслюю, що готовий до будь-якої полеміки - письмової чи усної – щодо майбутнього України загалом та розвитку річкового транспорту зокрема.

Переконаний, що жодні приватні інтереси не можуть стояти вище державних. Жодна компанія, підкреслюю – жодна!, не буде диктувати свої правила гри в повітрі, у воді чи на суші. Тільки розвиток конкуренції, створення умов для вільного функціонування ринку та чітке бачення перспектив розвитку країни здатні дати результат, якого потребує Україна.

Я розумію Ваше обурення намірами Міністерства розвивати річку. Розумію, але не поділяю його. Такий підхід, що чиєсь важливіше за державне, останні 25 років перемагав в Україні, на жаль. Результати ми бачимо сьогодні. Я ніколи не підтримував і не підтримаю той факт, що країна, її розвиток мають бути заручниками приватних інтересів.

Або Ви маєте прийняти внутрішнє особисте рішення, хто Ви є: бізнесмен чи народний обранець. І чесно про це сказати. Я готовий дискутувати з Вами, як з представником бізнесу, але в рамках коаліції я розраховую на підтримку законодавчих ініціатив Міністерства народними депутатами, які є членами коаліції.

Щодо планів Міністерства

Річковий транспорт це галузь, яка потребує негайного правового регулювання, а чинне законодавство залишається застарілим, неефективним або й взагалі відсутнім.

На даний час нормативно-правова база України з питань внутрішніх водних шляхів має фрагментарний характер, не вирішує головних питань функціонування і умов для сталого розвитку річкової галузі, не зв’язує функціонування річки з діяльністю прибережних промислових територій і міст.

Відсутність на сьогодні законодавчого врегулювання сфери внутрішнього водного транспорту у вигляді затвердженого базового закону є вкрай негативним моментом для розвитку ринку та стримуючим фактором для розвитку судноплавства в Україні.

Непрозоре і не завжди виправдане розповсюдження норм морського права на річковий транспорт, невизначеність правового статусу річкових портів, терміналів, земель річкового транспорту, гідротехнічних споруд, прав і обов’язків перевізників, неврегульованість правил взаємодії господарюючих суб’єктів між собою і державою, стосунків порту і вантажовласника нівелює інвестиційну привабливість річкового транспорту.

Загалом щорічно річковий комерційний флот України здатний перевозити до 8-9 млн. тонн вантажів. Проте, 82% суден на річковому транспорті технічно застарілі, із середнім віком експлуатації від 21 до 25 років.

Наявний потенціал річкового флоту зменшується через наближення значної його частки до критичного терміну експлуатації.

За умови прийняття проекту Закону «Про Внутрішній водний транспорт» очікується, що обсяг перевезень річковим транспортом збільшиться у найближчі 3 роки з 5 до 15 млн. тонн. У зв’язку з чим може виникнути суттєвий дефіцит річкового флоту і це буде стримуючим фактором для розвитку річкового транспорту.

Тепер відповіді на запитання, які я мав озвучити з трибуни парламенту:

Запитання: Як відповідає національній безпеці України план розвитку вітчизняного суднобудування та судноплавства, а також процесам децентралізації в Україні пакет законопроектів Уряду № 2712, 2713, 2475а, 2476?

Зазначені законопроекті не є Урядовими - вони внесені народними депутатами України. Водночас, ці законопроекти розроблялися спільно з народними депутатами, представниками міністерств та відомств, разом з еспертами та бізнесом. Більше того, протягом останніх двох тижнів було проведено два додаткові круглі столи – один в Міністерстві інфраструктури, другий на майданчику Європейської бізнес-асоціації, де було обговорено всі моменти, які, на думку пана Вадатурського, можуть негативно впливати на розвиток річкового судноплавства. Одностайна позиція всіх учасників дискусії, окрім компанії «Нібулон», є такою, що ці законопроекти є необхідними саме в такому вигляді, як вони є, з чіткою методикою справляння річкового збору та прозорими витратами.

Проект Закону України 2475а Про внутрішній водний транспорт є головним базовим законопроектом, який встановлює правила ведення бізнесу на річці та покликаний повернуть українським річкам колишню славу транспортних водних артерій держави.

Він містить новації, які націлені на суттєве спрощення умов ведення бізнесу на річці, а також зменшення витрат судновласників.

Проект Закону скасовує низку платежів, зборів та дозвільних документів, а саме:

- Скасовується плата за шлюзування.

- Скасовується плата за проходження розвідних мостів.

Передбачено можливість приватного інвестування у стратегічні об’єкти інфраструктури використовуючи механізм компенсації.

Закладена норма демонополізації лоцманських послуг.

І найголовніше – проект закону відкриває річку для суден під іноземними прапорами, по прикладу як сьогодні українське небо відкрите для авіакомпаній світу а дороги для іноземного автотранспорту.

Всі ці новації мають зробити внутрішні водні шляхи конкурентними на ринку вантажоперевезень.

А переміщення 1 млн. тонн вантажів з доріг на річку, дозволить зекономити державі тільки на експлуатаційному утриманні доріг майже 1 млрд. грн.

Також з метою вжиття заходів державної підтримки розвитку внутрішнього водного транспорту та зменшення фіскального навантаження на суб’єктів господарювання розроблено проект Закону України 2476а – Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння рентної плати за спеціальне використання води та оподаткування земель внутрішнього водного транспорту.

Проект передбачає звільнення від оподаткування земельних ділянок водного фонду, на яких розташовані об’єкти шляхового господарства, призначені для навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки судноплавства на річкових судноплавних шляхах та від рентної плати за спеціальне використання води суб’єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері внутрішнього водного транспорту.

Запропоновані до розгляду зміни спрощують умови ведення бізнесу та податкового обліку і сприяють подальшому економічному зростанню України.

Крім того, хочу звернути Вашу увагу на Проект Закону 2712 «Про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні)».

Законопроект фактично відкриває річку для плавання суден під іноземним прапором та дає поштовх для початку масштабної державної кампанії по відновленню судноплавства та вантажоперевезень по Дніпру, Дністру і Південному Бугу.

Законопроект дає право іноземним суб’єктам господарювання, що зареєстровані на території України, здійснювати плавання внутрішніми водами під прапором України.

Сьогодні таке право мають тільки юридичні особи, які є на 100% резидентами України.

Законопроект прибирає норму отримання окремого дозволу центрального органу виконавчої влади для здійснення каботажних перевезень судном, що ходить під іноземним прапором.

Частиною реформи для річкого транспорту є проект Закону 2713 Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні)

Цей проект Закону дозволить уникнути дефіциту річкового флоту, оскільки законодавчо пропонується врегулювати питання, здійснення перевезень іноземними річковими суднами, що тимчасово ввозяться на митну територію України, для внутрішніх перевезень в межах України.

Хочу наголосити, що Мінінфраструктури повністю підтримує прийняття зазначених законопроектів, вони не загрожують Національній безпеці України, сприяють розвитку вітчизняного суднобудування та судноплавства, а також процесам децентралізації в країні.

Так, на нашу думку, позитивним у законопроекті 2475а є покладення на Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту, функцій щодо регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері внутрішнього водного транспорту та суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках природних монополій у сфері внутрішньо водного транспорту, а також делегування частини повноважень з питань державного регулювання внутрішнього водного транспорту на місцеві органи влади, таких як:

- функції з регулювання малих суден та їх обслуговування,

- здійснення реєстрації суден у Судновій книзі України,

- реєстрації баз для стоянки малих суден,

- погодження проведення спортивних змагань на воді тощо.

Щодо планів розвитку суднобудування та судноплавства в Україні

На сьогодні Мінінфраструктури розроблено нову редакцію Морської доктрини України на період до 2035 року.

Зокрема, у проекті Морської доктрини передбачено розділ «Розвиток морської індустрії», в якому йдеться про необхідність відродження конкурентоспроможного українського торговельного флоту шляхом законодавчої підтримки українських судноплавних компаній, застосування пільгових митних режимів, що стимулюватиме відновлення національного торговельного флоту.

На цей час проект акта знаходиться на погодженні в органах виконавчої влади.

Запитання: Як запропонована Урядом стратегія розвитку внутрішнього водного транспорту співвідноситься з іншими «транспортними» стратегіями?

Мінінфраструктури за підтримки європейських колег розробляє проект Національної транспортної стратегії України до 2030 року.

Після затвердження оновленої Національної транспортної стратегії будуть розроблені або відкориговані інші стратегії по всіх видах транспорту.

Крім того, статтею 5 проекту Закону 2475а «Про внутрішній водний транспорт» передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України нової Стратегії розвитку внутрішнього водного транспорту України.

Запитання: Чи підтримує Уряд створення водного фонду за аналогом Державного дорожнього фонду України.

На відміну від дорожнього господарства, підприємства водного транспорту є суб’єктами господарювання, які надають споживачам платні послуги.

До того ж, у разі відкриття внутрішніх водних шляхів України для суден під іноземним прапором зазначені судна матимуть змогу, користуючись внутрішніми водними шляхами України, здійснювати бункерування (заправку паливом і моторними оливами) в іноземних портах, тобто не сплачуватимуть коштів до Водного фонду.

У зв’язку з цим вважаємо, що на сьогодні створення Водного фонду за аналогом Державного дорожнього фонду є недоцільним.

Наостанок хотів би закликати Вас не боятися змін. Люди все життя змінюють, а деякі навіть віддають своє життя за те, щоб зміни настали. Зміни на краще! Ви ж прийняли дивну неприродню позу, однією ногою стоячи в бізнесі, іншою – в парламенті, та боячись, що Ви втратите. Але Ви не втратите, навпаки - виграєте від того, що виграє держава. Повірте, задоволення від того, що ти приніс користь іншим, набагато більше ніж від того, коли приносиш користь собі. Мною перевірено не одноразово. Спробуйте й Ви. Хоч раз.

Володимир Омелян, Міністр інфраструктури