Главный николаевский РУХовец о визите Патриарха Кирилла
Глава Народного Руха Украины Борис Тарасюк распространил свое заявление, в котором от имени политической силы дал оценку визиту Партиарха Кирилла в Украину. По мнению БюТарасюка, одной из задач данного визита стала попытка «отвлечь внимание украинских граждан от конкретных антинародных действий нынешней власти по повышению цен на газ, повышения коммунальных платежей, увеличения налогового давления на малый и средний бизнес, начала невыплат заработных плат, в частности шахтерам на Донбасе».
Руководитель областной организации Народного Руха Юрий Диденко высказал свое мнение относительно визита Патриарха Кирилла в Украину. Предлагаем ознакомиться с ним без купюр.
Липнева спека продовжує випробовувати українців на жаростійкість, температура на більшості території сягає 30 градусів, і короткі дощі та грози з буревіями не рятують від надлишку тепла. У цьому році природа безжальна до всіх. Аргентина має аномальні мінусові температури, Китай потерпає від злив. Дісталось і росіянам, де значна частина території потерпає від небувалої спеки, а в Білокам`яній навіть побито температурний рекорд 130-річної давнини - 37,6 і прогнозують ще підвищення температури. Мабуть, тому більшість російських очільників покинули російські простори і майнули до Криму на святкування чергової річниці Чорноморського флоту.
Благо нова влада продовжує здавати українські цінності на всіх напрямках, а принижувати українців стало прикладом хорошого тону. Так, святкувальників із плакатами "Севастополь - русский город" "українська" міліція не чіпає, а тим, хто виступає проти приїзду московського патріарха Кирила, "українські" суди забороняють протести, а правоохоронці в`яжуть і везуть до буцегарні. Ось такі нині українські реалії. Кирилл (в миру Гундяєв) уже котрий день колесить просторами України, зустрічаючись із прихожанами церкви та розказуючи про якийсь "руській мір".
І ці так звані проповіді, в яких зовсім відсутнє духовне начало, транслюють по декілька годин провідні українські канали, в тому числі і Перший національний, що утримується за рахунок платників податків, які в більшості не підтримують думки московського попа про його "мір". "Геть московського попа!" - такими гаслами зустрічали у далекому 1990 році патріарха московського Алексія делегати ІІ з`їзду Народного Руху України та багатотисячний мітинг киян та гостей столиці. Після того довгі 18 років, після смерті патріарха Романюка, в святій Софії Київській згідно з міжконфесійними домовленостями відправи не відбувались. Нова влада наплювала на всі домовленості, і Кирило спільно з представниками Московської церкви відправили богослужіння.
Президент напередодні отримав від московського попа в Криму нагороду і сподіватись на його протест виглядало б не щиро. Бо для зустрічі з “Репортерами без кордонів” у Президента часу зась, як і для власних громадян, які опинилися перед вибором після підвищення цін, і не тільки на газ, і вважають себе обдуреними, а для Кирила “чєго ізволітє”. Адже він домовлявся з владою Кремля про дешевий газ для олігархів Партії регіонів. Тому Кирилу (Гундяєву) дозволено, хоча російським можновладцям нині українська влада не указ, чого варті висловлювання Лужкова, топтатись по вірі і вибору прихожан Київського патріархату (14 млн.), Української автокефальної церкви (2 млн.) і принижувати їх закликами покаятися (перед КИМ?) чи пропозиціями зняти з реєстрації ці конфесії для об`єднання в Московській церкві. Не брезгував він і тим, щоб навчати добру і розуму і український політикум.
Влада регіоналів продовжує зневажати почуття національної гідності більшості українців, і політичний візит Кирила тому підтвердження. На жаль, опозиційні сили поки що не можуть дати гідну відсіч через свою роздрібненість та дискредитацію позитивних реформ попередньою владою. Російська влада в нашій країні веде себе так, наче взяла вже "цапа за бороду", але таке враження дуже оманливе. І дуже скоро повернеться до них новим розчаруванням, у яку б розкаряку не ставили б українців регіонали. Дані обіцянки необхідно виконувати, а нині маємо з боку регіональної влади одні розводи, починаючи з обіцянок покращати життя вже сьогодні. Але отримуємо підвищення ціни на газ на 50% вже з серпня цього року, а з 15 жовтня подорожчає тепло умовно від 20% до 30% і це в кращому разі.
Нині можна чути з боку регіоналів, що економіка у важкому стані. А коли давали обіцянки, що, цього не знали? Чи, можливо, є обіцянки необхідності повернути борги та і за газ своєму подільнику Фірташу 11 млрд. доларів віддати, а потім роздеребанити і поділити між своїми? Влада хоче, щоб громадяни вчергове терпіли і переносили всі прорахунки і некомпетентність власного керівництва країною, змінюючи цінову політику не на користь громадян. А щоб відвернутити увагу від насущного, приїздять проповідники не українських цінностей. Але коли бачимо кортеж патріарха Кирила вартістю на десятки мільйонів доларів, то стає зрозуміло, що не тільки для духовності і віри їм потрібні українські церкви та приходи. Бо наскільки близьким для українців є патріарх Кирило в золоті та брильянтах та із своїми повчаннями? Скоріше він виконує політичне завдання присутносі російських цінностей на українських теренах. Саме тому Росія зробила все, щоб недопустити у 2008 році об`єднання українського православ`я найчисленнішого в світі.
Влада замість того, щоб недопустити протистояння, підспівує Московській церкві, в якій вистачає яструбів у рясах, і нині вони намагаються максимально розсварити українські конфесії, несучи розбрат та непорозуміння. Зміни і реформи в країні потрібні особливо перед викликами, що все більше встають перед Україною, але не такими методами, як їх хоче зробити Партія регіонів, коли багатші стануть ще багатшими, а бідні - ще біднішими. Партія регіонів хоче повирішувати проблеми країни не за рахунок тих, хто має мільярдні статки, може купувати футболістів по 15 млн. євро - бюджет не одного районного центру, а за рахунок тих, хто живуть від зарплати до зарплати.
Тому в хід іде залякування, підкуп, в українському політикумі з`являються все нові і нові "тушки" Павліки Морозови, які готові служити за “шмат ковбаси” у декілька мільйонів доларів. І для більшості з них українські цінності, перспективи України нічого не варті, їх не лякає російська експансія, бо вчора вони ходили з помаранчевими шаликами, а нині зі синіми. І поки більшість буде їх підтримувати, годі й сподіватися змін на краще. Україна знову потрапила у вир російських експериментів через свій вибір і завдячуючи старій хворобі - неєдності українських демократичних патріотичних сил.
І поки, незважаючи на всі небезпеки, панівна каста в українській політиці намагається розв`язувати свої проблеми шляхом залучення зовнішніх чинників. Цей "руській мір", куди намагаються нас втягнути, був, є, і буде чужим для більшості українців.
Юрій Діденко,
кандидат історичних наук,
голова Миколаївської обласної
організації Народного Руху України
www.mukola.net