Дерусифікувати – означає оздоровити українську ідентичність

Темою номер один провідних медіа світу цього тижня стали проголосовані Верховною Радою України три закони, що мають встановити суворі обмеження на російські книги та музику – це заборона розповсюдження російських книг, а також відтворення чи виконання російської музикипострадянської епохи. Дехто з аналітиків навіть зауважив, що цими документами, за які віддала голоси парламентська конституційна більшість, буде завершено 400-літній лінгвоцид росіян в Україні.

Нагадаю, що один із ухвалених законів забороняє звучання російськомовної музики на публіці, на телебаченні та радіо, збільшує національні квоти на українськомовну музику та мовлення на телебаченні та радіо.

Інший – забороняє друкувати книги, написані російськими громадянами, якщо автори не відмовляться від російських паспортів і не стануть громадянами України. Він також блокує в'їзд або розповсюдження книг, надрукованих у росії, Білорусі та на окупованій території України.

І, зрештою, закон про стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження сприятиме формуванню сильної і спільної для всієї держави української ідентичності, зростання культурного і освітнього рівня громадян та поширенню національного культурного продукту – зокрема українських книжок.

Імплементація ж ухвалених законів продовжить зміцнювати бастіон атрибуту української державності – мову титульної нації.

Звісно, і цього разу не обійшлось без істерики московії, яка, втім, триває століттями. Що чіткіше проглядаються контури України в процесі позиціонування себе у світі як незалежної держави, тим гучніше лунають «стинання» росії, тим провокативніші й нахабніші її постулати та дії.

І останні роки рф, без натяку на залишки совісті, звинувачує Україну в «смертному гріху» – упевненому утвердженні своєї рідної мови як державної.

Отже, прокремлівські ЗМІ захлинаються від люті, стверджуючи, що наша політика щодо закріплення української мови в повсякденному житті пригнічує велику кількість російськомовних в Україні, чиї права москва «відстоює» під час, як вона називає, своєї «спеціальної військової операції».

Хоча кривава агресія цієї ментально вбогої держави викликала в українців зворотні процеси – з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну чимало російськомовних перейшли на українську аби не ототожнювати себе з орками.

Газета The New York Times зазначає, що чимала кількість російськомовних в Україні є наслідком багатовікового домінування її потужнішого і нахабного сусіда. Американське видання називає ці закони «демонстрацією Києва лютого дистанціювання від російської культури».

Водночас, Guardian переконана в тому, що «процес, який раніше називали «декомунізацією», а тепер частіше називають «дерусифікацією», необхідний для скасування багатовікової політики, спрямованої на руйнування української ідентичності».

Для журналістів агентства Reuters нові правила є останньою главою на довгому шляху України до позбавлення спадщини сотень років правління Москви. CNBS зауважує: закони набудуть чинності за умови їхнього підписання президентом Володимиром Зеленським. “Немає жодних ознак того, що він проти”, – уточнили у виданні.

Росія боїться української мови, як надпотужної зброї у сьогоднішній війні. Вона боялась її завжди. І так само, як нині, протягом століть москва нищила українську мову, її носіїв і захисників. Сьогодні ми переписуємо сценарій невдач і програшів, котрих зазнавали в попередні століття. Переписуємо рішуче, твердо, впевнено, мужньо і остаточно, курсуючи до нових державницьких вимірів. А мовне питання в цьому сценарії провідне. Адже українська мова також є прикордонником рубежів нашої країни.

Тарас Кремінь, LB.ua