Сучасні європейські містечка та логістичний хаб: що чекає на зруйновані росіянами села Миколаївщини

З початку повномасштабної війни росія знищила або пошкодила 115 сіл та міст Миколаївської області. До звільнення Херсона частина з них знаходилася на лінії фронту, ще частина – під щоденним ворожим обстрілом. Як наслідок – деякі села зруйновано на 70-100%. Тож тепер виникає питання їх майбутньої долі.

Чи варто розраховувати на відбудову цих сіл? Як скоро може розпочатися цей процес? Можливо, влада планує укрупнення більш перспективних сіл? Відповіді на ці та інші питання з'ясовували «НикВести».

«Ми відновимо все, але це питання часу»

За час великої війни руйнувань зазнали вже 27 громад Миколаївщини, повідомили в Миколаївській обласній військовий адміністрації у відповідь на інформаційний запит «НикВести». Це складає понад 50% громад усієї області. Найбільше постраждала Первомайська громада Миколаївського району. Значних пошкоджень зазнали також Шевченківська, Галицинівська, Баштанська та Березнегуватська громади.

Однак зносити навіть зруйновані на 100% села в області влада не планує, повідомив очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім. «Ми відновимо все, але це питання часу», запевнив він. 

Більше того, планується відновлення «кожного пошкодженого об’єкта», повідомив «НикВести» заступник голова ОВА з відновлення Валентин Гайдаржи: «Але на це потрібні дуже значний фінансовий ресурс та час».

Першочергово, сказав він, влада збирається відбудувати ті села, які постраждали найбільше. У планах – будівництво нових кварталів у вже існуючих межах населених пунктів. Першими з них стануть місто Снігурівка та село Полігон Шевченківської громади. Наразі вже виконано відповідні передпроєктні розробки, повідомив Валентин Гайдаржи.

Територію для будівництва нових осель, розповів він, обиратимуть на вільній від забудови землі, яка відповідно до генпланів передбачена під житлову забудову. Водночас серед мешканців, які втратили власне житло, вже проводять опитування щодо бажання обміну їх вщент зруйнованих будівель на нові домівки. 

Однак повноцінна відбудова зруйнованих громад можлива лише після завершення війни. Тому зараз там першочергово відновлюють дитсадки, школи та лікарні, повідомив Віталій Кім. 

«Ми не можемо в один рік відновити шість шкіл, але можемо відновити одну опорну. Цей підхід стосується усіх об’єктів. Спочатку треба зробити кістяк – структуру, яка працює, а потім відбудовувати менші об’єкти», – пояснив він.

Кошти на відновлення цих обʼєктів виділяє уряд з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. До прикладу, у червні цьогоріч звідти спрямували 626,8 мільйона гривень на відбудову Миколаївського обласного центру психічного здоров’я, Баштанської багатопрофільної лікарні, а також гімназії №2 ліцею № 60 у Миколаєві. Згодом ще 667,9 мільйона гривень уряд спрямував на відбудову пʼяти навчальних закладів: ліцею №51 у Миколаєві, ліцею Березнегуватому, дитсадка по вулиці Космонавтів у Миколаєві, а також гімназії №15 та дитсадка №75.

Сотні осель вже зараз відбудовуватимуть міжнародні донори 

До відбудови сіл долучаються й міжнародні партнери. Їм, зокрема пропонують закріпитися за певними населеними пунктами, щоб ті «мали певний патронаж», повідомив Віталій Кім. Готовність відновити будинки у трьох селах найбільш постраждалої Первомайської громади вже висловило Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Там збираються відбудувати понад 350 будинків у Партизанському, Киселівці та Максимівці. Відновлені будинки матимуть повністю закритий тепловий контур, відремонтований дах, вікна, двері та стіни. Для участі у цій програмі вже відібрано більше 120 осель в Киселівці та Максимівці, збір даних ще триває, повідомив заступник голови ОВА Валентин Гайдаржи. Цю допомогу можуть отримати мешканці, які збираються жити у своєму будинку, однак не мають фінансової змоги відремонтувати його самостійно. Пріоритет надають пенсіонерам, багатодітним сімʼям та особам з інвалідністю.

«Важливо зазначити, що мова йде саме про ремонт, повністю зруйновані або будинки зі значними пошкодженнями несучих стін не підпадають під цю програму», – зауважив Валентин Гайдаржи й додав, що будівельні роботи розпочнуться вже невдовзі, у серпні 2023 року.

Допомогти з відбудовою області готові й інші міжнародні донори. До прикладу, домовленості досягнуто ще з організаціями з Данії, Німеччини, Японії, повідомив Валентин Гайдаржи. Так, міжнародна організація з Нідерландів ZOA вже розпочинає процес відбору 500 домогосподарств для фінансування дрібних та середніх ремонтів. Йдеться про суму до 5 тисяч доларів США на кожне. 

Водночас благодійний фонд з Нідерландів «OpenDoorUkraine.NL» збирається зайнятися відбудовою багатоквартирних будинків у Шевченківській громаді.

«Наші проєкти, хоч і невеликі за масштабом, проте дозволяють людям залишатися у відносно безпечних районах та допомагають зменшити гостру нестачу житла через війну, сприяти місцевій економіці й заохочувати поверненню внутрішньо переміщених осіб до своїх домівок», – сказав голова фонду, колишній посол королівства Нідерландів в Україні Роберт Серрі.

«Укрупнення сіл не планується, але все залежатиме від громад»

Укрупнення сіл за рахунок тих, які повністю зруйновані, не планується, повідомив очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім. Однак потім він уточнив, що все ж «усе залежатиме від громад, від старост й від того, чого хочуть люди». «У більшості люди хочуть відновлення того, що в них є», додав він. 

До прикладу, про укрупнення говорить в коментарі «НикВести» й голова Шевченківської громади Олег Пилипенко: «Ідея така: в селах, в яких зруйновані магазини, школи, садочки і все інше, пропонувати людям варіанти переселення до великих населених пунктів громади. Тобто туди, де ця інфраструктура є або буде точно відновлена. Ми зараз говоримо про Шевченково, Полігон та Котляреве».  

«Є, наприклад, село Тернові Поди. Там до війни жила 61 людина. Частина з них або загинула або померла своєю смертю за цей час. Повернулося туди три родини. Немає куди повертатися і, в цілому, немає що там робити. Тому моя позиція: переселяти людей», – пояснив Олег Пилипенко.

Точну суму збитків, заподіяних росіянами селам Шевченківської громади, називати зарано. Проте наразі вона сягає приблизно більше двох мільярдів гривень, каже Олег Пилипенко. «Це надзвичайно величезна сума», додав він.

Однак у планах вже є декілька проєктів з залученням міжнародних донорів, каже Олег Пилипенко. Це будівництво 50 будинків з сендвіч-панелями як у Норвегії та будівництво нових багатоповерхівок у селі Луч. Пріоритетність в отриманні цих осель ще не визначили, однак попередньо перевагу отримуватимуть багатодітні сімʼї або маломобільні жителі, каже Олег Пилипенко. «Звичайно, що це будуть люди, які були зареєстровані у громаді до повномасштабного вторгнення і їх будинки повністю знищено», уточнює голова громади.

Громада ставить перед собою ціль – стати «найбільшим логістичним хабом Миколаївщини». Голова громади називає це «великою рожевою мрією», а реалізувати її допоможе будівництво обʼїзної дороги у порти Миколаєва, яке пролягатиме через Шевченківську громаду. Цей проєкт розпочали ще у 2021 році, проте наразі він перебуває на паузі.

Водночас у Первомайській громаді, яка зазнала 60% руйнувань, відкидають ідею укрупнення. Головна задача – зберегти усі 11 населених пунктів, повідомив «НикВести» очільник Первомайської військової адміністрації Максим Каравай. Там хочуть відбудувати села до рівня сучасних європейських містечок, каже він.

«Відбудовувати усе у такому ракурсі, як це було 40-50 років тому – не є правильним. Хотілося б, щоб люди дивилися прогресивніше, що треба модернізувати систему опалення, систему водовідведення, каналізаційну систему, альтернативні види енергії, ставити сонячні панелі, – уточнює він.

Загалом, скільки триватиме відбудова зруйнованих сіл області в Миколаївській ОВА сказати наразі не можуть. Все залежатиме від фінансових можливостей держави та допомоги міжнародних партнерів, уточнює Валентин Гайдаржи.

«Також дуже ускладнює процедури відновлення те, що багато громадян виїхали з рідних місць. Це значно затримує як роботу комісій, які фіксують всі пошкодження, складають акти комісійного огляду, так і надання допомоги на відновлення. До того ж, проблемою є відсутність у значної частини громадян, особливо в сільській місцевості, правовстановлюючих документів на будинки», – додає він. 

Про стратегію відбудови сіл Миколаївської області говорити зарано, оскільки точного розуміння, чи відбуватиметься у громадах процес укрупнення – наразі немає. Однак на відбудову зруйнованих населених пунктів розраховувати все ж можна. Й хоча повноцінно цей процес розпочнеться лише після документального завершення війни, міжнародні донори вже сьогодні відстежують ситуацію у громадах та поступово бронюють патронат над зруйнованими росією села.

Юлія Бойченко, «НикВести»