Одеса: спадок в руїнах. Чи ефективно місто рятує історичні будинки? (розслідування)

Одеса – це не просто один із найбільших українських морських портів і третє за чисельністю населення місто країни. Це, передусім, значний туристичний і культурний осередок. Проте з кожним роком Одеса дедалі більше «втрачає своє обличчя». Воно в буквальному сенсі руйнується і обвалюється на очах. Ідеться про тамтешні пам’ятки архітектури, яких у місті нараховують понад тисячу. Хто в цьому винен і наскільки ефективно використовуються кошти на реставрацію – досліджували учасники проєкту «Схеми в регіонах».

Одеса пережила кілька історичних, а разом з ними – архітектурних етапів, що відзначалися різними стилями у будівництві.

Багато будівель із різних епох збереглися до сьогодні: у місті нараховується аж 1016 пам’яток архітектури, з них – 8 національного і 1008 місцевого значення.

Водночас в Одесі триває руйнування цих пам’яток.

Місцеві мешканці скаржились учасникам проєкту «Схеми в регіонах» на тріщини в стінах, діряві дахи і викришування ліпнини в історичних будинках. І це не кажучи про таке явище, як «балконопад».

Про останнє нерідко можна почути і у випусках новин на національних каналах: «у житловому будинку номер 99 на вулиці Старопортофранківській обвалився балкон», «вийшла на балкон полити квіти і разом із його уламками впала з висоти третього поверху», «шматок балкону зірвався з будівлі і впав прямо на автомобіль» тощо – такі звучать моторошні подробиці.

Тож журналісти проєкту «Схеми в регіонах» вирішили провести власну інспекцію стану пам’яток архітектури в Одесі.

Зважаючи на їхню велику кількість, обмежили коло за місцем розташування і власниками. Обрали ті будинки, які, по-перше, розташовані у середмісті. І, по-друге, ті, значною частиною площ яких володіє громада в особі Одеської міської ради – цей критерій важливий у подальшій історії.

Екскурсію вулицею Пушкінська для журналістки Олени Мудрої погодився провести краєзнавець, співзасновник проєкту «Архітектура Одеси» Дмитро Шаматажи.

Там, на вулицях Пушкінській і Ніжинській, журналістів зацікавили три пам’ятки архітектури місцевого значення – значними частками яких володіє міська рада. Це будинок на Ніжинській і два будинки на Пушкінській.

Пункт № 1: будинок Футрана на Пушкінській, 54

Це – будинок Футрана, і, за словами Дмитра Шаматажи, «одна з найбільших окрас Пушкінської».

«Це – будинок Футрана, – краєзнавець показує на будинок під номером 54. – Він, по-перше, доволі значущий за своїми габаритами, за своїми естетичними якостями, за своїми, так би мовити, містобудівними якостями будинок, який є однією з головних окрас кварталу між Великою Арнаутською і вулицею Базарною, ось на вулиці Пушкінській. Він цікавий низкою деталей, які для Одеси більш практичні. Наприклад, балкони незвичних форм. Такі складні, барочні. Значна кількість елементів, доволі нетривіальних з точки зору еклектики кінця 19-го століття, тощо».

Наразі фасадна частина будинку Футрана обсипається на очах. Як балконні плити, так і оздоблювальні елементи, крізь які видніються дерев’яні перекриття.

Пункт № 2: будинок на Пушкінській, 45

Ще гірший стан – у будинку № 45 на Пушкінській – він стоїть за дві сотні метрів від будинку Футрана. І це – також пам’ятка архітектури місцевого значення.

«Історичні дані про нього доволі мізерні. Не виявлено навіть точної дати його зведення – найімовірніше, він належиться до кінця 1850–1860 років, коли, власне, ось такі глибокі пишні форми ренесансу», – розповідає про будинок Дмитро Шаматажи.

Пункт № 3: будинок на Ніжинській, 66

Третя адреса, яку відвідали журналіст і краєзнавець, – Ніжинська, 66.

Дмитро Шаматажи каже про нього:

«Ще один дуже цінний будинок, одна з трьох будівель із совами в нашому місті (Одесі – ред.). Зокрема, сова, як і інша численна ліпнина на фасаді будинку, прекрасно збереглася. Причому ось ця сова в центрі, під центральним фронтоном, – взагалі найбільш виразна зі схожих елементів у нашому місті».

Але попри це, будинок проблемний і небезпечний – карниз величезними шматками обвалюється на тротуар.

«Карниз майже повністю з часом осипався саме з причини, по-перше, свого дуже великого виносу і, знову ж таки, впливу сили тяжіння. Сніг, дощі, все це протікає, дім роками не ремонтується. Природно, це призводить до таких ось не найбільш приємних наслідків і для вигляду будинку, і для долі його конструкцій», – пояснює Шаматажи.

Отже, три з трьох обраних і проінспектованих журналістами пам’яток архітектури на Пушкінській перебувають у занедбаному і навіть небезпечному для одеситів стані.

Іще дві одеські пам’ятки архітектури проінспектували гід-краєзнавиця Ганна Купрій разом із журналістом Кирилом Овсяним: будинки на Рішельєвській, 55 і Канатній, 28.

У цих об’єктах частиною площі так само володіє Одеська міська рада.

Пункт № 4: будинок на Канатній, 28

Особливості будинку на Канатній краєзнавиця описує так:

«Тут, по-перше, присутній такий архітектурний стиль, як орієнталізм – не зовсім притаманний одеським будинкам. По-друге, це дуже красивий будинок. По-третє, це будинок, побудований наприкінці 19-го сторіччя, і на сьогодні він ще не виведений із переліку пам’яток архітектури. Це важливо, тому що в нас деякі будинки виявляються такими, що були у переліку пам’яток, але потім виявилось, що вони вже не там», – відзначає вона.

 

Зовнішній вигляд цього будинку і стан фасаду – уже звичний: із тріщинами і втраченими окремими елементами оздоблення.

Крім того, Ганна Купрій звертає увагу, що схожа історія трапилася з більшістю тамтешніх історичних будівель.

«У нас в Одесі дві третини спадщини збереглося з цього періоду – друга половина 19-го сторіччя. І тому він потребує лише якісної реставрації. І це потрібно зробити», – відзначає вона.

 
Пункт № 5: будинок на Рішельєвській, 55

Таку ж ситуацію журналісти спостерігали і з будівлею на Рішельєвській, 55.

«Ось дивіться, – показує фахівчиня, – у нас під дахами будинків дуже часто така картина: обвалюється цей шар декору, а просто під ним у нас те, що називають «дранка».

У таких будинках-пам’ятках архітектури десятиліттями живуть одесити. І жити у них проблемно не лише через те, що в будь-який момент може обвалитися балкон чи відпасти частина оздоблення, а й через внутрішній стан будинків.

Журналістка Альона Щербакова поспілкувалася з мешканцями будинків-пам’яток архітектури місцевого значення на Рішельєвській, 67 і Катерининській, 18.

Пункт № 6: будинок на Рішельєвській, 67

Вулиця Рішельєвська простяглася просто від самого серця Одеси – Оперного театру.

Це – шлях до залізничного вокзалу, а посеред нього – один із прибуткових будинків, зведений наприкінці 19-го сторіччя.

На фігурній ліпнині подекуди не вистачає шматків, а з-під даху відвалилися шматки стін, оголивши внутрішні шари будівлі. З першого погляду помітно, що ремонтних робіт будівля не бачила досить давно.

Місцева мешканка розповідає журналістам:

«Тут ніхто нічого не робив. 36 років тому якийсь ремонт робився – і все. Більше нічого. Я тут нічого не зміню, у нас тут треба вирішувати питання, а ми нікому не потрібні. Ми все робимо самі. Я тут 40 років живу і прибираю, і мию, і все решта тут – аж до вікон. Тому чекати ні від кого, ми очікуємо тільки від своїх дітей».

Пункт № 7: будинок Распопова на Катерининській, 18

Прибутковий будинок Распопова на Катерининській, 18 має форму подвійного колодязя, прохід у двір – через дві арки, за другою ховається колись затишне подвір’я.

Долею будинку ніхто не переймається, розповідає місцева мешканка, яка представляється Анжелою.

Вона живе тут уже понад два десятки років:

«Усі якісь ремонтні роботи, що потрібні, необхідно проводити власними коштами. Ніякі комунальні служби нічого не виділяють. Все. Хоча гроші ми платимо за комунальні послуги. Куди вони йдуть – неясно».

 

Фасад і ліпнина, колись охайні балкони – відтепер проблемні місця історичної споруди. Уламки бетону час від часу падають згори.

«Сиплються карнизи усюди, ось видно. Бачите, відвалюється все, – показує пані Анжела на будинок. – Наскільки я знаю, зверталися до комунальних служб: он, бачите, відвалений балкон? Те ж саме, ходили в ЖЕК, у сусіда на 3-му поверсі немає зайвих коштів, щоб його зробити. Він неодноразово звертався, але йому ніхто в цьому питанні допомогти не може».

Не краща ситуація всередині будинку на Ніжинській, 66 – про який згадували раніше. Хоча ремонт тут, кажуть, робили відносно недавно – дах знову протікає.

«Фактично мешканці третього поверху міняли кожен над собою. Частково там поміняли, частково – там. При цьому знову були течі під час останніх дощів», – показує наслідки мешканка будинку Оксана.

Таким чином, побіжний аналіз журналістами стану пам’яток архітектури у середмісті Одеси показав: старовинні будинки перебувають не в найкращому стані. Фасади руйнуються і обсипаються просто під ноги, а мешканці скаржаться ще й на внутрішній стан будівель.

Можна припустити, що мешканці могли б примушувати ЖЕКи ремонтувати будинки чи інші організації, які їх утримують. Або ж власними силами рятувати будинки, в яких мешкають чи ведуть бізнес. Дехто додасть: у місцевих бюджетах може просто не бути грошей на ці всі реставрації і реконструкції.

Та журналісти, по-перше, не дарма від початку відібрали ті об’єкти, які частково перебувають у власності міської ради. По-друге, виявляється, гроші в бюджеті Одеси на реставрацію є.

Питання в тому, чи справедливо і ефективно їх використовують. Особливо зважаючи на історію реконструкції будинку Руссова.

Ремонт будинку Руссова: чиїм коштом?

Обвалена покрівля і обгорілий під час щонайменше п’яти пожеж фасад.

Такий вигляд іще донедавна мав будинок мільйонера і мецената часів Російської імперії Олександра Руссова. Ця будівля пережила громадянську і Другу світову війни.

У радянські часи в ній були комунальні квартири, а за української незалежності була визнана аварійною і десятиліттями потребувала ремонту. Тому минулорічне оголошення міської влади про те, що реконструкція будинку, яка зі значними перервами проводилась іще з кінця 2016 року, підходить до завершення, стало святом для містян.

На роботи витратили понад 100 мільйонів гривень із Одеського міського бюджету – тобто з податків самих одеситів.

Чинний мер Одеси Геннадій Труханов так коментував цю подію:

«Я думаю, що радість від цієї новини… будуть радіти всі одесити, розсіяні по світу».

Із одного боку, бажання мерії реконструювати власним коштом один з найвідоміших будинків Одеси виглядає шляхетно. З іншого боку, мерії належить у будинку площа всього в 13 квадратних метрів. А левова частка – юридичним особам, пов’язаним із одним впливовим одеським бізнесменом. І реконструкція коштом одеситів може здатися непоганим подарунком останньому.

Відповідно до даних реєстру речових прав, 13 квадратних метрів у цьому будинку належить Одеській міській раді, 216 квадратів – фірмі «Мрія-ОС», 98 – фізичній особі Бляхеру, є частка у фізичної особи Зуєвої. Приміщення площами 450 і 98 квадратних метрів належать ТОВ «Петрекс плюс», 882 квадрати – ТОВ «Мрія», 48 квадратів – ТОВ «Реставратор-1946», ще 450 – Євгенові Побережнюку. Всі ці юридичні й фізичні особи пов’язані із одеським бізнесменом Русланом Тарпаном, засновником будівельно-інвестиційної групи компаній «Інкор».

А закон України «Про охорону культурної спадщини» покладає обов’язки утримання пам’ятки в належному стані і захищати від ушкоджень саме власників, уповноважений ним орган або користувача. 27 стаття цього ж закону передбачає, що коли пам’ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник зобов’язаний привести її до належного стану.

«Якщо вони передані в приватну власність, відповідно, обов’язок покладається на власника стосовно збереження цієї пам’ятки, проведення відповідного ремонту, реставрації тощо, – пояснює правові тонкощі процедури юристка Тетяна Чернишенко. – Всі ці дії він має проводити виключно за дозволом».

Але чи брали участь у реставрації будинку Руссова фірми, пов’язані з Русланом Тарпаном? Виявилося, що ні: на реконструкцію були використані лише кошти міського бюджету.

Чому не були використані у реконструкції кошти інших співвласників будівлі? Про це журналісти запитали в мера Одеси Геннадія Труханова. Той каже: з Тарпаном домовитися не вдалося.

«Ось він як, не знаю в якій ролі, каже: ось у мене є проєкт, як врятувати будинок Руссова. Я кажу – показуйте. Він мені показав проєкт, який передбачав надбудову над верхнім поверхом, ще там якогось великого цілого комплексу у вигляді новобудови. Доволі цікаво з точки зору новітньої архітектури, але яке цілковито змінює вигляд будинку Руссова, його архітектурну привабливість. Я сказав, що ніколи в житті ми тобі не дозволимо це зробити», – розповів Труханов журналістам.

А щодо можливості через суд вплинути на власників приміщень – мерія лише зараз над цим розмірковує.

– Ось ці власники частини приміщень – чому вони на це не дали грошей і чому вони не покарані?

– Тепер послухайте мене. Якщо є можливість виправити гроші – це питання не завершене. Юридичний департамент якраз цим займається. Там, по-моєму, 41 квартира – я можу помилятися. Так ось, 41 позов потрібно подавати до власників квартир. І, звісно, якщо ми зможемо це зробити, якщо суд ухвалить таке рішення і ми зможемо все це організувати, то ми будемо раді повернути ці гроші. Але на той час, дім ось-ось мав зруйнуватися – ви бачили, що його палили, пожежі…

Та крім того, що фірми Руслана Тарпана отримали відновлені коштом міста квадратні метри в будинку Руссова, журналісти виявили, що і управляти будинком будуть власники приміщень, а не мерія – відповідно до реєстру судових справ.

У 2017 році з ініціативи співвласників приміщень-квартир у будинку Русова створили ОСББ «Реставратор 21», яке, відповідно до чинного законодавства, має право перебрати на себе функції управління будинком Руссова. Керівником ОСББ стала людина, близька до Тарпана, – Євген Побережнюк. Не маючи реального впливу на діяльність новоствореного ОСББ, рада намагалася в суді визнати недійсним сам факт створення об’єднання. Зрештою, суд вирішив скасувати його реєстрацію. Але у жовтні 2018 року Велика палата Верховного суду відмовила міськраді у задоволені позову і таким чином легітимізувала ОСББ. Хоча Труханов чомусь переконаний, що створення ОСББ мерія скасувала.

– ОСББ? А ви почитали рішення, яким ми скасували створення цього ОСББ?

– Розкажіть.

– Ви знаєте, що ось це ОСББ, яке було створено, по-перше, з порушеннями, по-друге, воно робило все, щоб дім розвалився, і щоб побудувати там щось нове. А ми не дали їм змогу – і не дамо їй це зробити.

Наразі Руслан Тарпан, відповідно до даних бази МВС, перебуває у розшуку.

«Схеми в регіонах» сконтактували із його прес-службою і надіслали інформаційний запит. На момент публікації журналістам так і не відповіли.

Так, Одеса – унікальне місто в Україні. З багатою історією і великою кількістю архітектурних пам’яток, які, втім, треба рятувати вже зараз.

Сам факт реконструкції багатостраждального будинку Руссова – безумовно, гарний приклад того, що об’єкти, які пережили пожежі і десятиліття руйнування, можна рятувати. Але це не найкращий приклад ефективного використання міських коштів для такого порятунку – коли приватному власникові безплатно відновлюють стіни і перекриття коштом одеситів.

Максим Савчук, Альона Щербакова, Кирило Овсяний, Олена Мудра, Павло Лісниченко, Радіо Свобода

Смотреть полную версию