Викрадення, тиск і завгосп на посаді директора: як росія воює з освітою в Херсоні

“Дзвонив якийсь чоловік. Запитав, чи буду я співпрацювати. Сказала – ні. Цікавився, чи хочу я взагалі працювати. Відповіла, що хочу, але не з ним. Повідомив, що він тепер новий директор. А я сказала, що це не надовго. З його слів, у мене є три дні, щоб подумати і приїхати “обсудить дела”. Я їх не боюся”, – розповідає Тетяна, заступниця директора однієї з популярних херсонських шкіл.

Як і тисячі інших освітян на окупованій території, завучка постала перед доленосним вибором: як працювати далі? З ким? Як жити далі? Відповідь Тетяни була однозначною – жити в Україні, працювати тільки в рідній українській школі. Такий вибір зробила більшість освітян на Херсонщині. Хоча й не всі.

Окупанти з усіх сил намагаються створити ілюзію “нормального життя” в захоплених містах і селах. Освіта відіграє в цьому процесі одну з ключових ролей. За задумом загарбників, початок навчання під російською указкою має легітимізувати режим окупації. А молодих українців треба змалку піддати впливу кремлівської пропаганди.

ҐРУНТ поспілкувався з херсонськими вчителями, які досі живуть в окупації. Ступінь героїзму освітян, які не хочуть співпрацювати з руснею, вражає. Водночас посилюється і тиск з боку окупантів.

Імена героїв змінено.

Схиляння до колаборації

Два роки тому Тетяну Кузьміч запідозрили у державній зраді. Служба безпеки України інкримінувала їй співпрацю із ФСБ та здійснення підривної діяльності. Після великого вторгнення росії Кузьміч почала співпрацювати з агресором. Колишня викладачка Херсонської академії неперервної освіти отримала крісло голови “департамента образования и науки ВГА Херсонской области”. І тепер відповідає за тиск на вчителів і примушування до співпраці з ворогом.

Наразі основна завдання цього “департаменту” – запустити якомога більше освітніх закладів в області з 1 вересня. 

“Первого сентября все школы должны заработать, в детские садики должны так же пойти дети… Очень хочется, чтобы люди, которые работали долгие годы, профессионалы своего дела остались. И мы призываем вас к этому… Мы интегрируемся в образовательную систему РФ. Мы сохраняем в рабочих планах такие предметы как украинский язык, украинская литература с условием корректировки”, – заявляла Кузьміч всередині червня.

Відтоді росіяни та колаборанти почали масовий тиск на керівників закладів початкової, середньої і вищої освіти. Представникам навчальних закладів дзвонили особисто, або передавали листи, або навіть “привіти” через третіх осіб. 

Директорка однієї з херсонських шкіл розповідає медіа ҐРУНТ, що віч-на-віч із окупантами вона ще не перетиналася. “Ми працюємо повністю дистанційно, готуємося до нового навчального року. Жодних контактів з представниками окупантів не мали. Хоча на електронну адресу нам приходили від них листи. Потім якісь кур’єри приносили листи до школи. Але у школах тільки технічний персонал. Вони просять надати паспорт закладу: списки персоналу, їхні дані, кількість дітей, наші потреби. Ми на це не реагуємо”, – коментує Ольга. 

Зі слів директорки, багатьом херсонським учителям особисто телефонувала Олена Савіна – колишня заступниця директора 55-ої школи Херсона, а нині заступниця Кузьміч в окупаційному “департаменті”. Відгуки різні: в когось просто питала, чи є плани працювати далі, на когось тиснула і наполягала виходити на роботу. 

 

 

Також відомо, що вчителям херсонської школи №57 надсилають повідомлення від нової “директорки” з запрошенням виходити на роботу в новому навчальному році. За номером, з якого надсилалися ці повідомлення, ми знайшли Кравець (Семенюк) Анастасію Станіславівну – уродженку м. Херсон.

Ані в школі Тетяни, ані в школі Ольги немає охочих працювати на росіян. 

Картинка для пропаганди

Днями окупаційна адміністрація влаштувала в Херсоні показову видачу російських атестатів школярам і заявила про “сертифікацію” кількох місцевих шкіл міністерством освіти рф. На цю подію завітав міністр просвіти росії Сергій Кравцов. Абітурієнтам, які погодяться на колаборацію, пообіцяли квоти у запоребрикових вишах. Щоправда, у пропагандистських сюжетах не показали нікого з випускників та їхніх батьків.

Загалом, сценка вийшла сюрреалістичною: окупанти видали атестати дітям, які закінчили українську школу і вчили інші предмети під іншим ракурсом. Зокрема, історію. Наприклад, ці діти знають те, чого не розповідають у рф: про сталінські репресії в Україні, штучні голодомори, про те, хто й коли почав Другу світову війну. Знають вони й те, хто сьогодні напав на їхню державу.

На візит Кравцова звернув увагу український освітній омбудсмен Сергій Горбачов. 

“Коли на окуповані території нещодавно приїжджав російський міністр просвіти Кравцов, він зібрав біля себе колаборантів, показав їхні підручники і почав заспокоювати, що в них немає нічого “негативного” про Україну. І він таки майже не збрехав: там нема негативного про незалежну Україну, бо там взагалі нічого немає про незалежну Україну. Вони не розглядають нас як окрему державу, як націю”, – зазначає Горбачов у коментарі ҐРУНТ.

Що вдалося росіянам

Плани росіян організувати навчальний процес за російськими методичками провалилися, заявив перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський. З його слів, більшість учителів залишаються на українських позиціях.

“Завдяки патріотичній позиції херсонських педагогів у окупаційної влади великі проблеми з підготовкою освітньої мережі до запуску навчального року. Переважна більшість керівників навчальних закладів відмовилася брати в цьому участь, така сама ситуація і з учителями. Аналогічна тенденція спостерігається і в настроях батьків, які не горять ентузіазмом віддавати своїх дітей до “російських шкіл”. Не спрацювала й ідея “кримського педагогічного десанту”. Кримчани не поспішають переїжджати на Херсонщину”, – коментує Соболевський.

Утім про випадки колаборації теж відомо.

Тетяна Кузьміч заявила, що з 1 вересня у Херсонській області планують відкрити 28 шкіл та 24 дитячі садочки. Відтак, невелику кількість пристосуванців та ідейних ватників в регіоні все ж зібрали. 

У порівнянні з довоєнною статистикою цифри від Кузьміч – мізерні. До окупації в самому Херсоні працювало 65 закладів загальної середньої освіти. В області їх налічувалося 457.

Кузьміч також розголосила інше число – 49 педагогів із усього регіону пройшли тижневу (!) “перепідготовку” в Євпаторії. Вона стверджує, що надалі плануються нові групи, до яких увійдуть учителі молодшої школи та фахівці з конкретних предметів. 

Голова контори “ВГА Херсонской области” видав указ про утворення бюджетних закладів освіти на базі українських шкіл і садочків. Копію цієї бомаги опублікував Юрій Соболевський.

У тексті згадуються школи №№5, 27, 31, 57, фізико-технічний ліцей, Херсонська академія неперервної освіти, а також садочки №№58, 64, 67, 37, 76. Цей перелік, імовірно, неповний. 

У телеграм-каналах росіяни повідомляють, що призначили керівників у школах №№1, 6, 12, 27, 30, 31, 35, 52, 57, а також у кількох освітніх закладах у Новій Каховці, Скадовську, Каховці, Олешках. 

Утім місцеві освітяни застерігають: публікація списків зовсім не означає, що всі керівники або колективи цих закладів вирішили співпрацювати з росіянами. Навіть публічна заява про підтримку ворога може бути сфабрикованою. 

Наприклад, на початку липня окупанти викрали директорку НВК №48 Олену Кірцхалію. Її тримали декілька днів у полоні, а потім змусили виступити перед російськими пропагандистами. Під тиском жінка повідомила, що в Херсоні панує спокій завдяки російським військовим, і що вона рекомендуватиме вчителям навчати дітей за новою програмою. 

Через кілька днів директорку відпустили і вона виїхала на вільну від окупації територію України. Кірцхалія повідомила колектив та батьків, що заклад працює і працюватиме лише за українськими програмами.

Замість директора – завгосп

Для декотрих закладів окупанти розшукують лояльних працівників або будь-кого, хто хоч якось причетний до шкіл.

У школі №32 функції керівника на себе поклав завгосп – Костянтин Недєлков. Учителі розповідають, що він відкрито протистоїть патріотично налаштованій частині колективу.

“Був випадок, коли вчителька прийшла забрати ноутбуки, що були надані за одним міжнародним проєктом. Після цього завгосп написав на неї заяву до новоствореної “поліції” і змусив повернути техніку. Згодом він розпорядився не пускати вчителів до своїх кабінетів. Чинний директор вирішив не втручатися у конфлікт і сказав, щоб самі розбиралися”, – розповідає нам вчителька 32-ої школи Херсона Валентина. 

Пані Валентина нарікає на директора через те, що він зайняв “не чітку позицію”. “Відомо, що він двічі був у Криму навесні. Наприкінці червня він зібрав нас, роздав пусті листочки і попросив поставити позначки “+” або “-”. Малося на увазі, чи готові ми працювати за новими правилами. Ми сказали, що будемо писати “так” або “ні”, бо з “мінусів” можна зробити “плюси”, – переказує співрозмовниця.

Валентина стверджує, що серед учителів молодшої школи майже всі відмовилися співпрацювати з росіянами. “Однак знаю, що в молодшій школі зараз проводять запис у 1-ий клас”, – додає жінка.

Оборона онлайн

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов закликає ставитися до педагогів на окупованих територіях із розумінням. “Наші вчителі там тримаються, намагаються зберегти контакт із дітьми і проводять дистанційні заняття, викладають українську мову, історію. Я шалено вдячний їм за самовідданість. Але також прошу їх бути надзвичайно обережними”, – звертається він.

Відповідаючи на питання про те, що можна порадити тамтешнім вчителям, Горбачов каже: “Я не маю морального права щось радити цим людям, бо я не там, я не можу відчути повністю те, що вони відчувають, думають. Єдине – в жодному разі не йти на добровільну співпрацю з окупантами та не підтримувати їх. Якщо ж ідеться про примус під дулами автоматів, то ми не маємо ніякого права вимагати від них героїзму”.

Методом порятунку для українських освітян стала дистанційна освіта. За два роки пандемії ковіду педагоги навчилися працювати онлайн. Так, цей формат не замінить повноцінного освітнього процесу і живого спілкування, але в нинішніх умовах – це єдиний вихід і для вчителів, і для дітей.

Багато вчителів та учнів покинули Херсон. Вчителі називають нам різні дані на основі спілкування з колегами, батьками та учнями. Орієнтовно, виїхало 30-40% учнів. 

Педагоги теж покидають окуповані території. Наші джерела в середовищі людей, які допомагають освітянам виїхати, говорять про 20% по області. У самому Херсоні цей відсоток може бути вищим, адже в обласному центрі більше освітніх закладів.

“У нас було 900 учнів. На 1 вересня в онлайн-форматі ми очікуємо до 600 осіб. В людей дуже різна ситуація. Ті, хто виїхав за кордон, підуть у місцеві школи, їм доведеться обирати або якось встигати ще вчитися онлайн. Хтось піде в інші школи в Україні, інші лишаються в Херсоні і будуть вчитися дистанційно, якщо це буде можливо. А якісь батьки поведуть дітей у школи, що погодилися співпрацювати… Це якщо ситуація не зміниться. Але ми все-таки віримо, що вона зміниться на нашу користь”, – розповідає Тетяна. Нині вона займається підготовкою до навчального року на спеціальній онлайн-платформі.

Важливим фактором, який підтримує українських учителів з окупованих територій, є збереження заробітних плат та інших соціальних виплат. Цей жест дуже допікає окупантам.

Самопроголошена “ректорка” Херсонського державного університету Тетяна Томіліна жалілася російським пропагандистам: “Подумать только, украинская власть хочет платить учителям за то, чтобы они не выходили работать и учить детей… и Владимиру Васильевичу Сальдо (очільник контори “ВГА Херсонской области”, – Ред.) очень тяжело в этом вопросе. Как объяснить человеку, что надо выходить, если он сидит дома и получает зарплату”. У Томіліної теж халепа: переважна більшість викладачів відмовилася від колаборації. 

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявляє, що український уряд мусить зберегти шанобливе ставлення до вчителів, які відмовилися виїжджати на вільні території, і продовжувати соціальні виплати.

“Ці люди опинилися в окупації не з власної волі, вони стали заручниками. І, на жаль, я спостерігаю в наших чиновників рецидив “совка”. Деякі начальники департаментів освіти звільняють педагогів через те, що вони не змогли виїхати через лінію фронту. Це треба припинити. Далі – підтримувати їх матеріально, щоб людям було за що жити, опираючись цьому примусу окупантів до співпраці. Дуже не вистачає на рівні держави чіткої артикульованої позиції, що ми підтримуємо цих людей”, – апелює Горбачов.

Найвідповідальніший момент 

Саме зараз, наприкінці липня і в серпні для українських учителів, які залишаються в окупації і з різних причин не можуть виїхати, настає вкрай важливий етап. Традиційно у цей період підготовчі роботи до 1 вересня перебували в розпалі. Тож тиск з боку окупантів посилюватиметься, інформаційна блокада породжуватиме сумніви, навала російської пропаганди підштовхуватиме перейти на сторону ворога. 

Сергій Горбачов пояснює: активна увага окупантів до системи освіти є підтвердженням геноцидних намірів росіян. “Це частина російської загальної політики геноциду проти українського народу. Адже геноцид – це не тільки про фізичне вбивство людей певної національності, релігії, раси. Це й ментальне знищення, яке реалізується через культуру та освіту. З перших днів повномасштабного вторгнення росіяни судомно намагаються отруїти наших громадян, зокрема дітей пропагандою і зробити вчителів співучасниками злочину”, – каже омбудсмен.

Горбачов нагадує, що в статті “Що Росія має зробити з Україною” (так званій доктрині геноциду), оприлюдненій державною російською агенцією “РІА Новості”, зазначалося, що Москва планує перевиховати населення шляхом впровадження цензури, репресій та придушення проукраїнських державницьких позицій в освіті та культурі. Передбачалося вилучити навчальні матеріали і заборонити усі навчальні програми українського змісту.

“Саме це зараз і відбувається на тимчасово окупованих територіях, і тому освітяни одними з перших відчули на собі “русскій мір”. Окупанти примушують працівників та керівників закладів освіти перейти до навчання дітей за російськими стандартами та російською мовою. Намагаються знищити український народ, нашу самобутніcть та позбавити нас права на самостійний розвиток. Це освітній геноцид, який руйнує заклади освіти, забороняє спілкуватися та навчати українською мовою, навчатися за українськими освітніми програмами, вивчати історію, яка не спотворена російською пропагандою, читати українські книжки”, – резюмує Горбачов.

Колаборанти, які свідомо пішли на співпрацю, мають розуміти, що вони стають причетними до виховання нових солдат агресивної імперії. Якщо проросійським педагогам після приходу рф хотілося спокою й “миру”, то вони помиляються: покоління цих учнів хочуть кинути у бій “гарматним м’ясом” так само, як це зробили з мешканцями окупованих районів Донецької та Луганської областей. Цих учнів робитимуть частиною системи, котра виростила убивць, які прийшли знищувати Україну.

Вчителям на окупованих територіях в міру можливостей важливо зберігати згуртованість і стійкість. Непохитна позиція педагога – потужна зброя проти загарбників. І сигнал для набагато ширшого кола земляків – батьків, учнів, цілого українського суспільства. 

Укінці розмови з ҐРУНТом Сергій Горбачов каже: “Я вірю, що наші Збройні Сили звільнять окуповані території. Ми будемо відновлювати нашу освіту. І в новій українській школі роль росії буде відображена точно не так, як було до цього”.

Іван Антипенко, Ґрунт