Битва за південь: коли та як можуть наступати росіяни

Російська армія за останні дні перекинула десятки своїх батальйонно-тактичних груп з Донбасу на південь України - це тисячі бійців та сотні одиниць техніки.

Такі маневри могли б означати бажання росіян убезпечити захоплений ще в лютому Херсон і навколишні райони від оголошеного контрнаступу української армії.

Якби не кількість та склад цього нового південного угруповання - надто вже воно велике й включає таку кількість десантних підрозділів, яку не дуже раціонально використовувати в обороні замість звичайної мотопіхоти.

Це може бути ознакою того, що невдовзі головний театр бойових дій війни Росії проти України переміститься із просторів Донбасу у південні степи, на обидва береги Дніпра в його нижній течії.

Активні бої на цьому напрямку можуть початися вже найближчими днями та мати серйозний вплив на всю війну.

Бойові дії на Донбасі при цьому не припиняються, і українська піхота залишається під масованими обстрілами російської артилерії.

Наступальне угруповання?

Одним із перших про перекидання російських військ з-під Харкова та Донбасу на південь ще 28 липня писав військовий оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець.

За його словами, наприкінці липня росіяни перекинули у Херсонську та Запорізьку області підрозділи Східного військового округу РФ.

Зокрема, йдеться про частини 35-ї загальновійськової армії, яка на початку війни проривалася до Києва: саме її 64-а мотострілецька бригада окупувала Бучу в березні та саме її звинувачують у причетності до воєнних злочинів там.

Пізніше ця ж 35-а армія воювала під Ізюмом на Харківщині.

"Особисто для мене, наприклад, переміщення та застосування 35-ї загальновійськової армії Східного військового округу ЗС РФ у цьому сенсі є своєрідним маркером - показником того, куди саме прикута в даний момент увага їхнього генштабу", - писав Костянтин Машовець.

Окрім "далекосхідних" бригад, росіяни зосереджують на українському півдні також більшість своїх повітрянодесантних підрозділів, загальною чисельністю близько 10 тис бійців.

Присутність угруповання російських десантників на правому березі Дніпра у Херсонщині (тобто, на тому ж березі, що й Херсон) 1 серпня підтвердив і радник голови Офісу президента України Олексій Арестович в ефірі каналу "Фейгін Live".

"Очевидно, що командування військ противника розгортає у Південній операційній зоні (тобто на Миколаївському, Криворізькому та Запорізькому напрямках) оперативне наступальне угрупування військ, основу якого складуть війська Східного військового округу… та головні сили повітряно-десантних військ ЗС РФ, плюс окремі частини та з'єднання 49-ї та 58-ї загальновійськових армій Південного військового округу", - вважає Костянтин Машовець.

Зрештою, певні висновки про плани росіян можна робити і на основі техніки, яку вони перекидають на південь.

30 липня у мережі з'явилося відео ешелону, що йшов, ймовірно, з Криму на материкову Україну.

Крым pic.twitter.com/MibKdFKKQL

— IgorGirkin (@GirkinGirkin) July 30, 2022

На ньому видно техніку з маркуванням "V" (яка означає приналежність до Східного військового округу Росії).

Серед цієї техніки: ІМР-2 (інженерна машина розгородження), кілька ЕОВ-4421 (військових екскаваторів), кілька ТММ-3 (важких механізованих мостів, які використовують в армії для подолання перешкод завширшки до 40 метрів), а також БАТ-2 (військовий бульдозер на шасі артилерійського тягача).

Якщо екскаватори та цивільні трактори, які також були в ешелоні, теоретично ще можна використовувати для побудови окопів та інших оборонних фортифікацій, то основне завдання ІМРів, БАТів і механізованих мостів - забезпечення просування вперед колон через завали та перешкоди на зразок невеликих річок.

Десантники та "вагнерівці"

"Треба розуміти, що у ворога нестача добре підготовлених сил, а повітряно-десантні підрозділи належать до найбільш боєготових. І навіть ті, що знекровлені, мають достатній бойовий потенціал, щоб виконувати й оборонні, й наступальні задачі на найважливіших напрямках", - каже про концентрацію російських десантників Павло Лакійчук, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія XXI" у розмові з BBC News Україна.

До думки, що росіяни готують наступ, а не оборону від наступальних дій ЗСУ на Херсон, схиляється й український офіцер, який служить на південному напрямку та спілкувався з BBC News Україна на умовах анонімності.

"Будь-який підрозділ апріорі повинен вміти працювати як в наступі, так і в обороні, це питання тактики. Але використовувати десант в обороні - дивно, особливо з точки зору стратегічної перспективи. Хіба що мова йде про маневрову оборону", - каже військовий.

"Схоже, що буде класична загальновійськова операція. Тягнуть "Піони" (203-мм самохідні гармати - Ред.) і купу всього іншого", - додає офіцер.

Агресивності діям кадрових російських військових, за його словами, може додати їхня конкуренція з "вагнерівцями" - членами так званих приватних військових компаній "Вагнер" і "Ліга", що, за даними української розвідки, від початку вторгнення воюють на стороні росіян і виконують функції штурмової піхоти.

Вважається, що саме "вагнерівці" зіграли ключову роль в успішному штурмі росіянами Попасної у травні, а нещодавно - у захопленні Вуглегірської ТЕС.

"Вагнерівці" демонструють ефективність, і за це їм йде нагорода. Російські армійці теж хочуть показати успіх - тут може йти боротьба за гроші", - припускає український офіцер.

Потенційні напрямки наступу

"Можливий наступ на трьох напрямках: на Запоріжжя, на Миколаїв та на Кривий Ріг і Нікополь. Третій напрямок виглядає найбільш імовірним", - оцінює Павло Лакійчук.

Про "створення ударного угруповання на Криворізькому напрямку" вперше офіційно повідомило Оперативне командування ЗСУ "Південь" 3 липня.

"Замисел у росіян такий: піти на Кривий Ріг та піти на Миколаїв, охоплюючи його з півночі і намагаючись прорватися зі Снігурівки на Вознесенськ біля Миколаєва. Це те, що вони вже робили", - розповідав раніше Олексій Арестович.

А Костянтин Машовець вважає, що перегрупування росіян у перспективі загрожує Запоріжжю.

"Особисто на мою думку, противник збирається наступати по обох берегах Дніпра на північ. Тобто на Нікополь-Запоріжжя (по правому берегу) та майже одночасно з іншого боку (вздовж лівого берега) теж на Запоріжжя. Але не одразу, і навіть не завтра, а лише після "вирішення нагальних проблемних питань" у Південній операційній зоні", - пише Костянтин Машовець.

Ще один військовий оглядач, ексофіцер головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олег Жданов, в ефірі телемарафону припустив, що головні зусилля росіяни зосередять в напрямку Вознесенська на північ від Миколаєва.

"Вознесенськ - це їхнє політичне завдання від початку війни. Вони наступали Херсон-Миколаїв-Вознесенськ і далі намагалися переправитися на Одесу та Придністров'я. Так зараз вони хочуть показати, що на щось здатні в контексті виконання тих політичних завдань, які стоять перед цією війною", - розповів Олег Жданов.

Про "коридор" до Придністров'я навесні заявляли в російській армії як одну з цілей "спеціальної воєнної операції".

"Що стосується прориву аж до Придністров'я - повністю виключати цього не слід. Але тоді ця операція повинна мати більш широкий характер. Тоді, крім наступу на Миколаїв і далі вздовж українського узбережжя в бік Одеси, можливе проведення морської десантної операції, а також якісь тактичні удари з самого Придністров'я", - відзначає Павло Лакійчук.

"До десантної операції та провокацій з придністровського напрямку ЗСУ готувалися, і навряд чи вони увінчаються успіхом", - додає він.

"Готові та готуємося"

За оцінками Олексія Арестовича, загалом на південному театрі Росія зосередила близько 30 батальйонно-тактичних груп (БТГр).

Це понад 20 тисяч бійців за повним штатом.

За словами того ж Арестовича, ці БТГр "биті і дуті, і не можуть похвалитися повним штатом".

"Ступінь боєготовності цих військ викликає скепсис. Їм не вистачає людей, морально-психологічний та технічний стан залишає бажати кращого", - говорив у своїй звичній манері радник голови Офісу президента в одному з ефірів з Марком Фейгіним.

Утім, насправді це угруповання є достатньо потужним для наступальних дій (не кажучи вже про оборону). Особливо, якщо брати до уваги значну перевагу росіян у артилерії та боєкомплекті до неї, яка нікуди не зникла.

Зі схожою кількістю БТГр росіяни успішно атакували Ізюм. Пізніше ці ж сили брали участь у битві за залишки Луганської області (щоправда, на Луганщині кількість батальйонно-тактичних груп у росіян була більшою і наближалася до 50).

"До нас потроху підходить арта. Руки ростуть, є нові можливості по глибині і всьому іншому. Але перевага у вогні все ж у росіян", - визнає український офіцер з південного напрямку.

Водночас, яким би не був основний напрямок наступу росіян (або ж просування по всіх трьох), українській армії, яка останні місяці зосереджувала тут свої сили для контрнаступу, явно є чим зустріти російських військових.

"Готовність росіян до наступу - 6-8 серпня. Це не означає, що вони саме цього дня підуть, чи наступного. Можуть відкласти на кілька днів, а можуть не відкласти. Ми готові й готуємося. Тому будемо зустрічати", - анонсував Олексій Арестович.

Підготовка ЗСУ проявляється в артилерійських ударах по логістиці росіян.

За останні дні українська армія успішно обстріляла Антонівський залізничний міст, склади росіян в районі Олешок, Чорнобаївки, Нової Каховки, Берислава і навіть Скадовська, який розташований за понад 80 км від лінії фронту.

Та найбільш помітним було знищення 40-вагонного російського залізничного ешелону з особовим складом та боєкомплектом у Брилівці, за 40 км від Херсона.

Росія офіційно не коментувала ці обстріли та українські заяви про них. Водночас російські воєнні пабліки перепубліковували відео мешканців цих регіонів з кадрами пожеж та звуками вибухів.

Крім того, українська армія продовжує утримувати невеликий плацдарм на південь від Давидового Броду на лівому березі річки Інгулець.

Донбас і Харківщина

Паралельно з перегрупуванням росіян на південь бойові дії не припиняються на інших ділянках фронту - під Харковом та на Донбасі.

Найгарячішими точками там на початок серпня були і залишаються села Кодема, Гладосове і Травневе на південь від Бахмута, а також Піски - легендарний з 2014 року пункт оборони української армії в районі Донецького аеропорту.

Український медіапростір сколихнув пост бійця 21-й окремого мотопіхотного батальйону "Сармат" (56-а бригада) Сергія Гнезділова про важке становище оборонців Пісків без підтримки артилерії.

"Ви навіть не уявляєте кількості та відсотку втрат. Це … м'ясорубка, де батальйон просто своїми тілами стримує навалу", - написав він.

Утім, пізніше стало відомо, що підмога таки підійшла, а супротивнику вдалося просунутися лише на кілька сотень метрів.

Водночас українська армія продовжує завдавати втрат супротивнику і на Донбасі - під Верхньоторецьким, що неподалік Горлівки, від артилерійського удару ЗСУ загинула командир дивізіону реактивної артилерії "ДНР" Ольга Качура, більш відома за позивним "Корса".

До війни вона працювала у донецькій міліції й дослужилася до звання підполковника, але з 2014 року приєдналася до проросійських сепаратистів й стала "єдиною жінкою-командиром РСЗВ" у так званій "республіці". Російська пропаганда зробила з неї медійного персонажа рівня "Гіві" та "Мотороли".

Загалом же, як прогнозують воєнні оглядачі, фронт на Харківщині та Донбасі не затихне навіть з перенесенням основних боїв на південь - росіяни продовжуватимуть зберігати тиск на позиції ЗСУ, щоб українська армія не могла перекидати свої резерви на головний театр бойових дій у південних степах.

Сергій Морфінов для BBC News Україна