Два роки на службі, зарплата 500 грн і відсутність відпусток: строкова служба під час воєнного стану
-
14:56, 12 июня, 2023
Після запровадження воєнного стану понад 40 тисяч строковиків опинились у підвішеному стані. Навіть відслуживши свій термін, вони не можуть звільнитися зі служби — таке право отримають лише після завершення війни та оголошення демобілізації. Тож зараз за кілька сотень гривень (така в них зарплата) солдати забезпечують життєдіяльність своїх військових частин.
Скільки ще часу вони проведуть у невизначеності ті, хто «переслужив» кілька місяців, і дізналося,
«Безкоштовна робоча сила»
Навесні 2020 року Максим отримав повістку: він закинув навчання в університеті, повернувся на роботу та відповідно втратив відстрочку від строкової служби. Через епідемію коронавірусу тоді призов відтермінували, і в армію Максим потрапив восени 2020-го.
З тих пір він несе строкову службу, й наразі служить 2 роки і 7 місяців. За перший місяць Максим пройшов КМБ (курс молодого бійця – ред.), а весь наступний час він та інші строковики «працювали різноробочими та заступали в добові наряди».
«Усього декілька разів за цей час ми їздили на полігон, але відстрілювали лише по 12–20 патронів. Це аж ніяк не навчання», — відзначає Максим, який просив не називати його прізвища, аби не наразитися на санкції від командування.
Строковик розповідає, що в перший місяць вторгнення рф їх тимчасово залучали до оборони бойових позицій, поки мобілізація лише розгорталася. Тепер же вони переважно прибирають територію військової частини, розвантажують машини, охороняють об'єкти.
«До нас знову ставляться, як до безкоштовної робочої сили, а статут використовують лише у своїх інтересах. Якщо елементарно порівняти права полоненого та права строковика, відмінностей ви знайдете мінімум, деколи — на користь полоненого…» —обурюється 21-річний військовий.
Утім, зазначає, що його командири не знущаються зі строковиків так, як це було в Житомирі чи Івано-Франківську, коли офіцери побили підлеглих. Найбільше нарікань — на заробітну плату та проблеми з відпустками.
«Наскільки я можу судити зі своєї частини, мобілізованих більш ніж достатньо, щоб демобілізувати строковиків чи хоч мобілізувати нас, щоб урівняти наші права та зарплату. У нас немає відпусток, дехто не бачив рідних один-два роки, зарплата в нас на рівні 350–720 гривень на місяць: цього елементарно не вистачає на мильно-брильне, а основний аргумент проти цього — “ви на повному державному забезпеченні”. Але це далеко не так», — пояснює Максим.
Тетяна, матір іншого строковика, розповідає, що її син отримує зарплату 560 гривень, і що вона двічі на місяць відправляє йому посилки — «усе: від шкарпеток і трусів до цигарок та смаколиків». І витрачає на це дві-чотири тисячі гривень.
Відпустка, зарплата й мобілізація
Торік президент підписав закон, який унеможливлює звільнення зі служби до закінчення воєнного стану й оголошення демобілізації. Тому Максим, як і решта строковиків, призваних після 2020 року, «переслужують» свої 12–18 місяців. Єдина опція — перейти на контрактну службу. Найкоротший контракт можна підписати на три роки.
«Таке багатьох не влаштовує. Наприклад, я не обирав військову службу. Думав, відслужу півтора року і буду мати спокій. Разом із контрактом у мене вийде вже п’ять із половиною років. Крім того, я не місцевий: служу за 1000 км від дому», — каже Максим.
На початку вторгнення він та інші військовослужбовці бачили два варіанти: після закінчення терміну строкової служби мобілізуватися до частин, у яких вони служили, або звільнитись із відтермінуванням, щоб потім призватись і зробити ротацію військових на фронті.
«Але цього не сталося. Після 24-го про нас ніби забули, — каже Максим. — Хоча ми на рівні з мобілізованими й контрактниками виконуємо завдання із забезпечення підрозділів у зоні бойових дій. Але контрактники й мобілізовані отримують заробітну плату на рівні понад 20 тисяч гривень ставки і 30 тисяч гривень бойових, також мають право на отримання “відпускних” та “оздоровчих” (одноразові грошові виплати), чого не мають строковики».
Координаторка волонтерського руху «Адвокати ЗСУ» Євгенія Рябека, яка консультує військових, згадує про ще одну проблему строковиків — відпустку.
«Два основні питання на сьогодні — це питання відпусток і грошового забезпечення. І найболючіше для них — неможливість звільнитися з військової служби, продовження її саме строковиком. Людина сьогодні позбавлена можливості розірвати цей строковий контракт і піти служити за призовом», — каже адвокатка.
Строковики можуть мати відпустку тривалістю 10 днів без урахування дороги один раз за період проходження служби.
«А як бути, якщо строковик переслужує рік і більше? Це вже проблеми строковика»,— каже Максим.
За словами Тетяни, її син жодного разу за 17 місяців у відпустці не був. Натомість мобілізовані, завдяки нещодавнім змінам до законодавства, можуть мати відпустку щорічно, а також відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
Мобілізувати чи підвищити зарплату?
Законопроєктів, які стосуються проблеми строковиків, у парламенті кілька. Один із них — №9140 — передбачає надати право строковикам, які відслужили, звільнитися та протягом п'яти днів стати на облік у центрі комплектування, аби звільнитись у запас, піти у відставку чи мобілізуватися.
«Це ідея, з якою звернулися до нас військові — не лише строковики, а й хлопці на фронті, в кого друзі несли службу поруч. Коли були скасовані доплати у 30 тисяч, то строковики почали отримувати від 400 до 750 гривень. Наш законопроєкт дає можливість перейти до служби безпосередньо у Збройних силах і піти воювати на фронт. Це дасть змогу долучитися до ЗСУ повною мірою, як це роблять інші, тобто бути мобілізованим. А також отримувати більше забезпечення та наближати нашу перемогу», — пояснює автор законопроєкту Дмитро Разумков.
Нардеп додає, що повне звільнення строковиків зі служби не підтримує, бо вони виконують важливі функції в тилу і мають більше подготовки, ніж ті, хто в армії не служив, тому замінити їх буде складно.
Цей законопроєкт розкритикувало Головне науково-експертне управління Верховної Ради, яке запропонувало не звільняти зі служби строковиків, а запропонувати їм одразу ж мобілізуватися.
Усе через побоювання, що частина строковиків після звільнення просто не дійде до територіальних центрів, щоб стати на облік. Заступниця голови оборонного комітету ВР, нардепка від «Слуги народу» Мар’яна Безугла каже, що законопроєкт №9140, імовірно, не виноситимуть на розгляд, бо він популістичний.
Натомість адвокатка Євгенія Рябека, яка захищає права військовослужбовців, вважає, що строковики проявлять свідомість і розумітимуть необхідність обороняти країну.
«Будемо розраховувати на свідомість наших громадян і те, що все ж таки на них будуть розповсюджуватися законодавчі норми про ухилення від мобілізації. Якщо вони переховуватимуться, то підпадатимуть під адміністративну та кримінальну відповідальність. Їм дійсно треба відновити сили, побути з близькими, а далі вже держава повинна забезпечувати якийсь промоушн того, що будь-яка особа повинна захищати нашу країну», — пояснює адвокатка.
Замість законопроєкту №9140, за словами народної депутатки Мар’яни Безуглої, в комітеті розробляють варіант підвищення заробітної плати строковикам і курсантам. І справді, 30 травня Верховна Рада проголосувала за збільшення зарплат строковикам до 6 тисяч гривень, але лише в першому читанні. Далі має бути ще одне голосування і підпис президента.
Автор: Діана Буцко
Джерело: Hromadske