Підняти з руїн: Як на Миколаївщині збираються позбуватися відходів руйнації?
-
13:39, 11 декабря, 2023
На кінець 2023 року Миколаївщина – серед шести областей, що найбільше засмічені відходами руйнації: вони займають територію в понад півмільйона метрів квадратних регіону. Зараз частина цих відходів зберігається на сміттєвих полігонах, ще частина – досі на місцях руйнації. Це завдає шкоди довкіллю області: відходи руйнації забруднюють воду, грунти, повітря. А тому постає питання їх професійної утилізації та повторної переробки для відбудови області
Як на Миколаївщині збираються позбуватися відходів від руйнувань та чи допоможе у цьому ресайклінг – зʼясовували «НикВести».
ПЕРЕРОБКА ВІДХОДІВ РУЙНАЦІЇ ТРИВАЄ ПОВІЛЬНО
Донедавна у Миколаївській області було офіційно визначено лише одне місце тимчасового зберігання відходів руйнації – міський полігон ТПВ. Однак з 10 листопада 2023 року такі місця визначили ще у трьох громадах регіону: Снігурівській міській, Інгульській сільській та Привільненській сільській. Загалом під зберігання відходів руйнації сьогодні в області виділили 5,6 гектарів. Кількість сміття від «прильотів», що зберігається на сміттєзвалищах або досі у місцях руйнації, вже завдало екології Миколаївської області 2,2 мільярда гривень збитків, повідомили «НикВести» в Державній екологічній інспекції Південно-Західного регіону.
Найдієвіший спосіб позбутися відходів руйнації – їх утилізація та повторне використання. Будівельне сміття, що утворились внаслідок масових руйнувань інфраструктури, має проходити декілька етапів поводження: збір на місці утворення, транспортування до місця зберігання, сортування та оброблення, знешкодження небезпечних відходів, повторне використання, утилізація та захоронення. За інших умов шкідливі матеріали, що містяться у будвідходах, можуть розчинятися і потрапляти у ґрунтові води. Тому так важливо проходити кожен з визначених етапів.
Однак сьогодні процес утилізації відходів руйнації у Миколаївській області «здійснюється повільно», повідомив «НикВести» перший заступник очільника Миколаївської ОВА Георгій Решетілов. Це, каже він, насамперед повʼязано з нестачею кількості важкої техніки у громадах та відсутністю подрібнювачів будівельних відходів.
Але все ж громади використовують відходи від руйнувань, хоча лише й частково, повідомив Георгій Решетілов. Йдеться про Мішково-Погорілівську сільську територіальну громаду та Костянтинівську сільську територіальну громаду, які використовують таке сміття повторно для відновлювальних будівельних робіт.
УСЯ НАДІЯ НА БУДІВНИЦТВО ЗАВОДУ?
Однак більш дієвим та масштабним способом утилізації в області вважають будівництво заводу з переробки відходів руйнації. Його будуватимуть міжнародні донори на території Шевченківської громади, запевнив у коментарі «НикВести» голова громади Олег Пилипенко. Для цього попереньо визначили дві локації й зараз громада займається питаннями зміни цільового призначення цієї землі. Цю роботу сподіваються завершити до кінця 2023 року, а наступного – сподіваються на укладення договору оренди цих ділянок та будівництво заводу, повідомив голова Шевченківської ТГ.
Передбачається, що завод працюватиме для переробки будівельних відходів двох областей: Миколаївської та Херсонської, додав він: «Ви ж розумієте, що ніхто не будуватиме завод, який пропрацює півроку і все. Тобто донори, інвестори вже оцінили, що це років на 10 роботи. А будують вони завод на нашій території чому? Тому що це і Миколаївська і Херсонська області. Ми ж як раз знаходимося по центру».
Ресайклінг відходів війни допоможе не тільки зберегти екологію Миколаївської області, але й дозволить використовувати перероблені руїни у будівельні матеріали для відновлення зруйнованих будинків та доріг регіону.
«Зараз у багатьох населених пунктах накопичилися залишки будівель. Або, наприклад, в селі Зелений Гай ми проводимо демонтаж школи, тому що там будуватиметься нова. У нас накопичується дуже велика кількість залишків будівництва. Їх треба переробляти. Спочатку працюватимуть більш примітивні машини у питаннях дроблення цих перших фракцій, які зараз є, а потім це вже буде більш на серйозному рівні», — пояснив Олег Пилипенко.
Передбачається, що на заводі працюватимуть як лінії з переробки зруйнованих об’єктів, так й лінії з виробництва сировини та будівельних матеріалів, ділиться голова громади: «Демонтовані об’єкти потрібно буде відновлювати, будувати. Зараз в Україні з будівельними матеріалами набагато складніша ситуація, ніж до повномасштабного вторгнення. Для того, щоб їх здешевити, будуть застосовані ці технології. Можна буде з відходів отримувати щебінь, пісок, цемент. Ми прораховували, це значно знижує вартість відбудови. Це основна задача».
МИКОЛАЇВ В ОЧІКУВАННІ МАШИНИ ДЛЯ РЕСАЙКЛІНГУ
До кінця року Миколаїв очікує отримати машину для ресайклінгу – установку, яка подрібнюватиме відходи від руйнації. Цієї установки буде достатньо для того, щоб подрібнити все утворене на сьогодні будівельне сміття у Миколаєві, повідомив заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Ігор Набатов.
«Зараз ми працюємо з донорськими організаціями. Їх на сьогодні дві: ПРООН та USAID готові надати нам техніку для подрібнення відходів від руйнувань. Протягом місяця, судячи з усього, ми все ж отримаємо цю установку для повторної переробки таких відходів», – сказав він.
Перероблені відходи руйнації збираються використовувати для підсипання ям на дорогах або відновлення пошкоджених об'єктів, повідомив директор Департаменту житлово-комунального господарства Дмитро Бездольний: «Якщо зараз звозити це все сміття є великий ризик, що воно там буде дуже довго лежати. Ми хочемо отримати або придбати установки з перероблення відходів, щоб їх відразу вивозити переробляти, а потім використовувати на підсипку ям або на роботи по відновленню постраждалих об'єктів, щоб воно одразу йшло у діло».
А ЯК БУТИ З ВІДХОДАМИ З АЗБЕСТУ?
Не менш важливим у процесі ресайклінгу є питання азбесту, що належить до небезпечних відходів. Раніше азбестовий шифер часто використовували для обладнання даху, а тому зараз це є чи не найбільшою загрозою для екології, повідомила у коментарі «НикВести» заступниця голови Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування, представниця Координаційного центру з оцінки екологічної шкоди Олена Криворучкіна
«Багато проблем дісталося нам у спадок. Наприклад, споруди, які будувалися з допомогою азбесту. Майже у всіх країнах світу, цивілізованих, азбест заборонений. Ми також до цього йдемо. Але усе зруйноване зараз лежить – воно було побудоване з азбесту. Це все потрапляє у грунтові води, ладі розноситься, – сказала Олена Криворучкіна.
Питання азбесту збираються вирішити ще до моменту будівництва заводу у Миколаївській області, сказав голова Шевченківської громади Олег Пилипенко. У громаді, каже він, хочуть зайнятися професійним утилізацією відходів руйнації, що містять азбест. Наразі триває етап обговорення відповідної технології з потенційними донорами, які мають ресурс для реалізації такого екологічного проєкту.
«У сільських населених пунктах більшість дахів були перекриті шифером, що був зроблений зокрема з використанням азбесту. Це дуже забруднююча і шкідлива штука. Зараз шифер, який видається через гуманітарні фонди, без азбесту. Частково питання на майбутнє вирішують: нові дахи вже не міститимуть азбесту. Але щодо таких відходів, які утворилися внаслідок руйнування дахів, то вони накопичуються або у населених пунктах, або на місцях зберігання. Наразі мало громад, які витримали процедуру зберігання будівельних відходів. Найбільша проблема – зберігання матеріалів, які містять азбест. До них, скажімо так, величезна увага. Через те, що цей процес важко контролювати, він (азбест, – прим.) потраплятиме на стихійні сміттєзвалища або централізовані місця. А треба займатися професійною утилізацією. Один з таких проєктів, який планується реалізувати – це місце під утилізацію таких відходів. Зараз ми на етапі обговорення технології», – розповів Олег Пилипенко.
Небезпечні відходи будуть збирати спеціалісти у відповідному екіпіруванні, а потім доставляти у спеціально відведене місце для утилізації, пояснив він: «Спеціальне місце матиме гумову поверхню і саме туди звозитимуть відходи з азбестом для утилізації. Сама технологія зараз обговорюється і погоджується».
Бойченко Юлія, «НикВести»