Що замінить МСЕК?

Президент України підписав Указ і ввів в дію рішення РНБО яке передбачає подання на розгляд Верховної Ради України законопроєкт щодо реформи медико-соціальної експертизи в Україні, яка передбачатиме зокрема ліквідацію закладів що проводять медико-соціальну експертизу та доручає проведення перевірок їх рішень щодо встановлення інвалідності посадовцям.

Ні у кого не виникає сумніву у необхідності термінової реалізації цих рішень, але виникає три питання:

Перше-чому на третій рік війни всім раптом стало зрозуміло що МСЕКІ це — «лавки по продажу» медичних довідок?

Друге- чи не замінимо ми МСЕКІ новими органами у які перейдуть ті самі лікарі яки повернуть стару корупційну практику, або «нові» представники що замінять «старих» не відновлять ті самі схеми?

І трете-чи вирішить проблему корупції впровадження цифровізації на яку покладають надії, адже рішення про встановлення діагнозу все одно встановлює конкретна посадова особа?

Для того, щоб зрозуміти чому виникають корупційні ризики при визначенні ступені обмеження життєдіяльності людини проаналізуємо схему яка існує багато часів в Україні.

Для одержання інвалідності ви звертаєтесь за направленням лікаря з відповідними медичними документами до територіальної МСЕК, де на підставі медичного огляду вам можуть або підтвердити або не підтвердити інвалідність. І Наказ МОЗ України яким затверджена інструкція про встановлення груп інвалідності передбачає безліч нечітких та загальних формулювань. У зв'язку з чим ви потрапляєте у повну залежність від лікаря комісії який може підтвердити або спростувати діагноз хвороби.

Це і є перший та основний елемент що створює сприятливі умови для корупції. У подальшому, щоб оскаржити рішення ви можете звернутися повторно до тієї ж комісії, обласного МСЕК, центральної МСЕК ,Українських державних науко-дослідних інститутів, але принцип огляду на підставі ті ж самих інструкцій ні чим не відрізняється від тих же підходів що передбачає загальна система.

Звернення до адміністративних судів з оскарження висновків МСЕК у більшості випадків не вирішує проблему оскарження у зв'язку з тим що суд досліджує додержання процедурних моментів прийняття рішень не заглиблюючись у суть медичної специфіки діагнозу.І таким чином «коло замкнулося».

Недосконалість процедур прийняття рішень при визначенню діагнозів, відсутність дієвого контролю за об'єктивністю прийняття рішення ставить у повну залежність заявників від членів медико-соціальних експертиз, які у період війни стали самими дохідними сферами що підтверджується безліччю корупційних скандалів в Україні.

Але які основні принципи необхідно змінити, щоб реформа медико-соціальної експертизи не призвела до тих невтішних результатів які ми маємо при реалізації окремих попередніх реформ в Україні?

По-перше необхідно переглянути порядки, правила та інструкції на підставі яких готуються висновки ступені обмеженості життєдіяльності людини, максимально виключивши ті формулювання що створюють корупційні ризики.

По -друге змінити систему оскарження рішень забезпечивши повну незалежність та прозорість інструменту апеляції та передбачити суттєві фінансові санкції за встановлення помилкових діагнозів.

По - трете слід признати що величезна армія «контрольно-наглядових, антикорупційних органів» не змогла ефективно протистояти корупційні системи що «розквітала» у системі охорони здоров'я у регіонах Україні. Тому слід також розглянути питання посилення контролю за рахунок створення наглядових рад з представників незалежних медичних експертів та населення з проведенням постійних ротацій (по аналогії з інститутом присяжних) під прискіпливим спостереженням з боку ЗМІ.

При цьому винесення питання медико-соціальної експертизи на засідання Ради національної безпеки та оборони України всиляє надію на розуміння у суспільстві того, що це питання під час довгорічної війни напряму впливає на обороноздатність та цілісність держави.