Невідомі сторінки життя письменника Миколи Вінграновського загадали у Первомайську до його 90-річчя

До 90-річчя відомого українського письменника, поета Миколи Вінграновського родом з Миколаївщини провели зустріч, присвячену його творчості та громадській діяльності. Вона відбулася у гімназії №10 міста Первомайськ, де навчався поет. Про його життєвий шлях, оточення та участь у створенні Українського ПЕН-клубу розповів науковець і громадський діяч Тарас Кремінь.

Про це повідомило видання «Гард.City».

У Первомайську літературні зустрічі на честь Миколи Вінграновського проводять майже 20 років. Цьогоріч зустріч відбулася 6 листопада. У ній взяли участь представники Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. До гімназії завітали професор кафедри української мови і літератури, кандидат наук Тарас Кремінь та директор науково-навчального інституту імені Василя Сухомлинського Олег Бабіна.

Микола Вінграновський навчався у колишній школі №17 — нині гімназії №10 у Первомайську. Під час заходу Тарас Кремінь розповів про маловідомі сторінки життя поета, його перші літературні кроки, роботу в кіно та громадську діяльність.

«Це неймовірна подія для кожного земляка, для кожного українця. Ювілей легендарного кінорежисера, учня Олександра Довженка, якому аплодували Лос-Анджелес і Канни, — це повернення до витоків і коренів. До видатних українців, які своєю працею, своїм іменем і через десятиліття продовжують бути з нами», — наголосив Тарас Кремінь.

Перші публікації та підтримка Павла Загребельного

Тарас Кремінь нагадав про початок творчого шляху Миколи Вінграновського. Зокрема, його перші публікації в «Літературній Україні» у 1961 році та вихід збірки «Атомні прелюди» у 1962 році.

Важливу роль у становленні поета відіграв письменник Павло Загребельний. Тарас Кремінь також згадав про його підтримку Миколи Вінграновського, а також творчі зв'язки з представниками українського шістдесятництва — Іваном Драчем, Дмитром Павличком, Ліною Костенко, Юрієм Щербаком, Євгеном Гуцалом, Василем Стусом, Іваном Світличним, Ігорем та Іриною Калинцями.

Окремо науковець розповів про присудження Шевченківської премії Миколі Вінграновському. За його словами, іноді можна почути думку, що відзнака в номінації «Дитяча література» нібито применшила значення творчості письменника. Однак Тарас Кремінь вважає таке трактування помилковим.

«Спеціально для Миколи Вінграновського у номінації «Дитяча література» його запропонував Шевченківський лауреат, голова комітету Павло Загребельний. Він не міг не відзначити й не підтримати українського поета, одного зі справжніх представників українського шістдесятництва, найвищою літературною відзнакою», — розповів Тарас Кремінь.

Цю історію він дослідив у книжці «Шевченківські лауреати Миколаївщини». У ній зібрані документи та маловідомі факти про присудження державної премії й творчі долі українських письменників і митців, зокрема Миколи Вінграновського, Андрія Антонюка, Дмитра Креміня та Левіта Вишеславського.

Перший президент Українського ПЕН-клубу

Український ПЕН-клуб – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських авторів – журналістів, письменників, драматургів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів, фотографів, ілюстраторів. Є одним зі 139 національних центрів Міжнародного ПЕН.

Тарас Кремінь розповів і про громадську діяльність Миколи Вінграновського наприкінці 1980-х років. Тоді він став першим президентом Українського ПЕН-клубу. Тарас Кремінь розповів про підготовку поета до цієї ролі, його виступ на міжнародному з’їзді світового ПЕН-клубу в Монреалі та значення його творчості для популяризації української літератури за кордоном.

Також згадували участь Вінграновського в Народному русі України, підтримку студентів під час Революції на граніті та внесок у розвиток українського мовного законодавства.

«Важливо, щоб земляки знали не лише про Миколу Вінграновського як поета. Він був людиною, яка підтримувала українські ініціативи, молодих студентів, утвердження української мови. Це частина його громадянської позиції», — зазначив Тарас Кремінь.

Науковець поділився і спогадом про поїздку 1989 року до Білого Бору. Тоді Микола Вінграновський разом із його батьком, поетом Станіславом Чернілевським, Леонідом Тендюком та іншими українськими діячами побував на відкритті української школи та пам’ятника Тарасові Шевченку.

Цю подію Тарас Кремінь навів як приклад того, як українські митці навіть за тоталітарних часів працювали задля збереження мови, розвитку українського шкільництва та поширення знань про історію України.

Раніше повідомлялося, що на Миколаївщині провели обласний молодіжний форум «Мова — код перемоги!», який об’єднав 17 тисяч учнів регіону. Захід став підсумком масштабної акції «Символічна декларація мови школи», під час якої учні, вчителі та шкільні лідери створювали власні правила та бачення розвитку української культури у своїх закладах.