«В серцях, у пам’яті, в думках»: У Миколаєві відкрили виставку, присвячену Революції Гідності

До дня єднання, 16 лютого, у Миколаєві відкрили виставку фотографій «В серцях, у пам’яті, в думках», яка присвячена подіям Революції Гідності та пам’яті Героїв Небесної сотні. 

Про це повідомляє кореспондент «НикВести».

На виставці були представлені роботи Ігоря Єрмолаєва, Олександра Сайковського, Юрія Кашковського та Ярослава Індикова. Кожен з авторів був свідком подій на Майдані у Києві, або мітингів у Миколаєві у 2013-2014 роках. 

Захід також відвідала мати загиблого учасника Революції Гідності та Героя України Сергія Кемського — Тамара. Жінка пригадує, що Сергій читав багато книжок і в нього завжди була активна громадська позиція.

—  Погляди на життя були у нього дуже правильні, бо він мав вищу освіту у сфері політології, все розумів, що відбувається в країні, що нам чекати в майбутньому, все абсолютно він розумів. Він тоді сказав мені: «Мамо, все тільки починається». Він наперед багато чого бачив і знав: хто така росія і що може відбутися. 21 числа (21 листопада 2013 року, — прим.) Мустафа Найєм написав: «беріть печиво, чай та виходимо всі на Майдан». На наступний день вранці син поїхав на Майдан, — сказала Тамара Кемська.

Під час Революції Гідності родина проживала у Коростені, що на Житомирщині. Сергій їхав на Майдан до Києва на два або три тижні і потім на декілька днів повертався додому. 

— Останній раз він приїхав додому 15 лютого (2014 року, — прим.) і я дуже зраділа. А 17 лютого я пішла на роботу, і коли прийшла додому — Сергія вже не було. Тоді він залишив свою шапку. Він простояв в ній весь Майдан, і це був єдиний день коли він її не знайшов. Так вона і залишилась в пам'ять», — сказала Тамара Кемська. 

В коментарі кореспонденту «НикВести» Тамара зізналась, що жалкує, що не поїхала на протест на Майдані. 

—  Я жодного разу не була у Києві під час Революції, я бачила те, що там відбувалося тільки по телебаченню. Це 150 кілометрів від Коростеня, буквально дві години маршруткою. Подзвоню Сергію, питаю: «Все в порядку?», каже «так, ми тут розберемося, чого ти сюди поїдеш». І я жодного разу не поїхала, може так треба було — я не знаю. Я дуже про це жалкую, найбільше за все, — сказала Тамара Кемська. 

Останні сім років мати Сергія живе у Миколаєві. За словами жінки, речі, в яких загинув її син, вона отримала лише позавчора. 

Фотограф і автор частини представлених робіт Юрій Кашковський, пригадуючи події 2014 року, сказав що усвідомлення, що твоє життя і майбутнє країни залежить від тебе — дуже важливе для кожного українця.

Розповів молоді про події 2013-2014 років активний учасник Майдану з Миколаєва Олег Гілякін. Чоловік прибув до столиці 11 грудня і залишався у Києві до закінчення Революції.

—  Багато людей наїхало, близько трьох тисяч вже були там, за парканом біля Верховної Ради, загони самооборони, а також громадськість міста Києва, вона прийшла у Маріїнський парк і почалися страшні події. Тітушки почали кидати гранатами. Спочатку я допомагав виводити поранених, а потім і сам був поранений, — згадує Олег Гілякін.

Від час свого виступу, Гілякін призвав людей допомагати Збройним силам України, а також виконав авторську пісню.

Зазначимо, що виставка повинна була відкритись ще 21 лютого 2022 року, але з технічних причин була перенесена на більш пізній час. Згодом почалось повномасштабне вторгнення і захід скасували. 

Жителі та гості міста зможуть відвідати виставку до першого березня на базі Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки з 10:00 до 17:00.

Фоторепортаж