Водолази-сапери показали, як розміновують акваторії Миколаївщини
- Олена Козубовська
-
•
-
13:34, 05 квітня, 2024
Миколаївська область з початку повномасштабного вторгнення й ось вже понад два роки входить до переліку зон бойових дій. Регіон вважається одним з найзамінованіших в Україні. Багато небезпек у вигляді різного роду боєприпасів сьогодні приховують водойми області.
«НикВести» розпитали саперів ДСНС у Миколаївській області про особливості розмінування акваторій.
Володимир Бузун працює водолазом-сапером, саме він виконує найнебезпечнішішу серед своєї команди роботу — шукає міни під водою. Чоловік працює зі спеціальним підводним металошукачем. Під водою від може знаходитися до трьох годин.
— Коли я йду під воду, я беру з собою підводний металошукач. Робота під водою може тривати 2-3 години, поки в балоні є повітря, — розповідає сапер.
Коли сапери виїжджають на розмінування, у човні з основним водолазом-сапером знаходиться страхуючий.
— У разі чого, якщо водолазу стане погано, другий водолаз йде йому допомагати. В човні знаходиться також моторист, водолаз забезпечення, який забезпечує інших, — розповів Володимир Бузун.
За даними ДСНС, з початку повномасштабного вторгнення, піротехнічні та водолазні бригади вилучили з водойм Миколаївської області 149 вибухонебезпечних предметів. З початку 2024 року сапери-водолази обстежили 3,11 гектари акваторій і знищили 8 боєприпасів.
— Найчастіше під водою ми знаходити ТМ-62 — це протитанкова міна, її дуже багато було у Снігурівці. Траплялися касетні боєприпаси, їх дуже тяжко витягувати з води, доводилося підривати під водою. Найтяжче ліквідувати саме касетні боєприпаси, вони дуже небезпечні і можуть здетонувати у будь-який момент, — сказав Володимир Бузун.
Начальник відділення з підводного розмінування Володимир Козирєв розповів, чим відрізняється робота водолазів-саперів від роботи піротехнічних розрахунків, що працюють «на землі».
— Обстеження акваторії відбувається тоді, коли люди знайшли у воді ВНП або бачили, що колись туди щось впало. Нам приходить заявка або запит на розмінування, — сказав він.
Якщо дозволяє погода, першочергово піротехніки обстежують територію за допомогою дронів, після чого до роботи приступають водолази.
Після того, як сапери знайшли ВНП, йому надають класифікацію. Боєприпас або знищують у воді, або, якщо це можливо, транспортують до місця зберігання вибухонебезпечних предметів.
— Також ми залучаємося до обстеження пляжів в тих місцях, де не було обстрілів та територія не була окупованою, для того, щоб люди могли відпочивати в теплу пору року, — розповів Володимир Козирєв.
Роботу водолазів-саперів на Миколаївщині ускладнив підрив росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.
— Під час підриву Каховської ГЕС ми якраз проводили обстеження акваторії. Ми майже закінчили територію, яку планували розмінувати. Після підриву нам довелося розпочати повторне обстеження, тому що піднявся рівень води і велика течія прибила до берега нові ВНП, — пригадав начальник відділення водного розмінування.
Він також нагадав жителям Миколаївської області, як правильно поводитися у разі, якщо вони натрапили на вибухонебезпечний предмет біля або у воді.
— Якщо ви знаходитеся біля акваторії і знайшли, або побачили щось схоже на вибухонебезпечний предмет, ні в якому разі не намагайтеся його витягнути власноруч. Відразу відійдіть на безпечну дистанцію, зателефонуйте до 101 та попередьте людей, які знаходяться поруч з вами біля акваторії, — наголосив Володимир Козирєв.
За даними ДСНС, сьогодні на Миколаївщині працює 10 піротехнічних розрахунків, які займаються розмінуванням «на землі» та один водолазний. З початку повномасштабної війни водолази-сапери обстежили та розмінували 28,4 гектарів акваторій регіону.
Мінна небезпека на Миколаївщині
Нагадаємо, з початку 2024 року у Миколаївські області на мінах підірвалися 17 людей, 4 з них загинули. У минулому 2023 році на Миколаївщині через детонацію боєприпасів загинуло 17 осіб, у тому числі одна дитина. За підрахунками Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) загалом минулого року було 57 випадків підриву цивільного населення на мінах.
«НикВести» зібрали усю необхідну інформацію про види вибухонебезпечних пристроїв та розповіли про правила поведінки в мінами у матеріалі «Які бувають міни та як діяти, якщо ви знайшли підозрілий предмет? Пояснюємо».
Найбільша кількість нещасних випадків внаслідок підривів на вибухонебезпечних предметів у Миколаївській області сталося саме на території Снігурівської громади.
Раніше «НикВести» навідалися до села Євгенівка де поспілкувалися з братами Ігорем та Олександром Вірьовкіним, які підірвалися на мінах під час окупації села російськими військовими.
Також в деокупованій Снігурівській громаді 24 листопада 2022 року зафіксували випадок підриву на мінах. Внаслідок чого є загиблий та поранений серед працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Згодом, 15 грудня 2022 року в одному з сіл громади чоловік знайшов дві протипіхотні міни, які залишили після себе російські військові. Снаряди здетонували. 26-річний чоловік помер на місці.
22 квітня 2022 року в місті Снігурівка, поблизу колишнього заводу мінеральних вод, на протипіхотній міні підірвалися двоє жителів громади. Пізніше, 20 вересня 2023 року у місті на міні підірвався автомобіль, в якому їхали двоє чоловіків. Один з них загинув на місці, другого чоловіка госпіталізували.
У полі біля міста Снігурівка 11-го жовтня 2023 року на міні підірвався комбайн. Водій отримав поранення внаслідок вибуху та перебуває в лікарні. Також 1 лютого 2024 року у Миколаївській області біля села Євгенівка на міні підірвалося четверо людей.
5 березня 2024 року у селі Безіменне Снігурівської громади Баштанського району підірвався 38-річний чоловік. Крім того, на Снігурівщині піротехнічна група ДСНС розмінувала ділянку, де на вибухонебезпечному предметі підірвалася корова.