Сім-картка за паспортом: що ми готові розповісти про себе «Великому Брату»?

Державна служба спеціального зв’язку хоче запровадити обов’язкову реєстрацію всіх власників сім-карток в Україні та мобільних телефонів. Відповідний законопроект «для захисту національної безпеки» вона оприлюднила на своєму сайті у липні, зазначивши, що до 19 серпня триває його громадське обговорення. Ініціативу по-різному сприйняли як в експертному середовищі, так і серед самих мобільних операторів. Між тим, вони сходяться на думці, що і без згаданого закону українці вже розповідають про себе досить багато.

Держспецв’язку сподівається, що продаж сім-карток та гаджетів за паспортом допоможе правоохоронцям розкривати злочини, а спецслужбам – протистояти кібернетичним загрозам.

Між тим, серед постачальників послуг – мобільних операторів – думки щодо доцільності впровадження таких змін розділились.

Зокрема, начальник департаменту регуляторних відносин Lifecell Наталія Давиденко зазначає, що їхня компанія до законопроекту ставиться схвально.

«Переважна більшість країн європейських мають таку практику – реєстрації абонентів. І це абсолютно нормально і не сприймається як щось особливе чи якась перепона. Ми дивимось на це тільки у позитивному ракурсі. Тим більше, що так, як пропонує це зробити законопроект, це не створить якихось додаткових проблем для абонентів, це така ж проста процедура, як і коли ти приходиш укладати будь-яку угоду – і просто пред’являєш свій паспорт. Так само і в магазині при купівлі картки ти укладаєш угоду і показуєш свій паспорт. Як і в банку, чи при замовленні будь-яких сервісів. При користуванні послугами «Київенерго» теж укладається договір і надається паспорт. Абсолютно нормальна практика», – вважає вона.

Водночас, представники компанії «Київстар» написали у відповідь на запит Радіо Свобода, що вони – проти згаданих нововведень і надіслали свої пропозиції щодо внесення змін до згаданого законопроекту. За словами радника із регуляторних питань оператора Максима Савченка, ця законодавча ініціатива не враховує прав уже існуючих абонентів і не встановлює термін «перехідного періоду» для операторів зв’язку.

«Київстар вважає, що реєстрація абонентів має бути добровільною. Попри те, що реєстрація дає абонентам переваги – зокрема, вони можуть убезпечити свій номер телефону від викрадання зловмисниками – треба зважати на те, що 90% абонентів мобільного зв’язку поки що надають перевагу анонімному обслуговуванню», – зазначає він.

Окрім того, Савченко вказує на те, що не всі абоненти фізично можуть прийти в офіс оператора з паспортом і зареєструватись.

Кожен із нас себе вже ідентифікував – Козлов

Реєстрація мобільних абонентів дійсно могла б допомогти поліції на місцевому рівні і пришвидшити її роботу, вважає Микола Козлов, експерт з електронного урядування Інституту суспільно-економічних досліджень. Однак якихось радикальних змін він не прогнозує.

«Насправді ми зараз і так доволі сильно себе ідентифікували. Ми в мережі постійно в різноманітних електронних послугах вказуємо якісь свої контактні дані, і завжди присутній мобільний телефон. І ви вказуєте своє прізвище, ім’я, по батькові. Відповідно вся ця інформація вже є в мережі в різних базах даних. Так чи інакше кожен з нас уже себе ідентифікував. Цей законопроект, по суті, дасть можливість ввести ці дані в єдину базу даних і за необхідності операторам використовувати їх і покладатися на ці дані», – переконаний Козлов.

За словами експерта, сьогодні мобільні оператори знають про українських абонентів досить багато: код сім-карти, маршрут її переміщення, можуть, за потреби, вирахувати з ким спілкується абонент.

«Якщо я не надав своїх даних, можна подивитись, з ким я спілкуюсь, і, якщо ті люди ідентифіковані, далі можна визначити абонента за колом спілкування, соцмережами. Так працює один з методів спецслужби нашої для ідентифікації», – каже Козлов.

Окрім того, зауважує він, у операторів є можливість зафіксувати номери всіх абонентів, які перебувають на певній ділянці, але те саме дозволяє зробити і спецобладнання. Така схема, зокрема, могла використовуватись під час подій Майдану, коли протестувальники отримували «попереджувальні» смс-ки від силовиків, або коли військових на передовій так «інформували» про нібито дезертирство побратимів і командирів.

«Один варіант, коли є, скажімо так, сприяння – незаконне, безумовно – оператора мобільного зв’язку. Або є обладнання, яке дозволяє перехопити й отримати інформацію про абонентів у певному радіусі. Далі відбувається вирахування мобільних номерів і розсилка таких повідомлень. Щодо розсилки повідомлень воїнам АТО, я думаю, скоріше за все, відбувається та сама схема – це спецобладнання, яке реєструє, перехоплює зареєстровані в мережах номери мобільних телефонів. Тобто таке обладнання існує, воно коштує немало грошей – декілька десятків тисяч доларів, але тим не менш, підозрюю, що, на жаль, з того боку можуть дозволити собі такі інвестиції і таке обладнання», – зауважує представник ІСЕД.

Як запевнила Радіо Свобода Наталія Давиденко із Lifecell, є два випадки, коли оператор може надавати дані абонента правоохоронцям: «Сьогодні ми надаємо персональну інформацію про абонентів лише за рішенням суду, якщо звертаються відповідні органи. Або якщо абонент у рамках перевірки чи якоїсь іншої діяльності державних органів сам надає згоду про поширення його персональних даних».

Цей законопроект – тільки початок, бо громадськість схвалює обмеження своїх свобод – Бабинська

Тим часом, експерка ініціативи «Лабораторія відкритих даних України» Надія Бабинська говорить про певний тренд «закручування гайок» з боку української влади, якому поклало початок блокування російських соцмереж.

«Це одна з ланок великого ланцюжка, який вже тягнеться з травня, коли був виданий указ про блокування інтернет-ресурсів, потім була реєстрація законопроектів, які обмежують свободу вираження поглядів та дозволяють блокування сайтів без рішення суду та встановлення спеціального обладнання інтернет-провайдерами, щоб збирати інформацію про користувачів та їхній трафік. І ось це ніби логічно – щоб можна було контролювати дзвінки користувачів. Зважаючи на те, що у нас правоохоронці можуть дуже легко «зробити» рішення суду про прослуховування чи про отримання інформації про абонента – тепер це зробити буде ще легше. Насправді це – тільки початок. Чому? Тому що громадськість дуже легко і дуже навіть схвально сприйняла перші блокування інтернету, які відбулися у травні 2017-го», – говорить вона.

Із тим, що доступ до даних користувачів стане простішим, не погоджується Микола Козлов, зазначаючи, що сам алгоритм отримання такого доступу змінюватись не буде – дозвіл надаватиме суд. Але до ідеї блокування ресурсів без дозволу суду він ставиться несхвально.

«Ті процедури, які були, треба залишати, оптимізувати, але точно не скасовувати», – каже він.

Де вже сьогодні діє реєстрація абонентів?

Нині ідентифікація користувачів мобільного зв’язку діє в різних країнах, зауважує Микола Козлов.

«До прикладу, Індія: у них, для того, щоб купити сім-картку, треба витратити близько 5-7 днів. Тобто ви приходите до магазину не просто з паспортом, а даєте заявку, вона оброблюється, і тільки потім за тиждень чи днів за десять ви забираєте цю сім-картку. Я не можу сказати, що вони вирішують якісь свої проблеми цим, безумно, Індія – багатомільярдна країна. Але є різні приклади. Важлива мета, заради якої це все робиться», – каже він.

Інший яскравий приклад – Росія. Там, однак, хочуть піти ще далі: 21 липня російська Держдума ухвалила закони про регулювання роботи месенджерів і про заборону засобів обходу блокування сайтів. Закон про месенджери зобов’язує адміністрацію сервісів встановлювати особу користувачів за номером телефону, а також обмежувати передачу повідомлень за процедурою, яку визначить уряд.

Закон про заборону засобів обходу блокувань передбачає блокування так званих «анонімайзерів» і VPN-сервісів, які не обмежують доступ до сторінок з реєстру заборонених сайтів «Роскомнагляду». Виявляти такі анонімайзери будуть ФСБ і поліція Росії. В разі схвалення Радою федерації і президентом Росії закон має набрати чинності з 1 листопада 2017 року.

Анастасія Москвичова, Радіо Свобода