Чеський оглядач: Росія змогла відповісти на HIMARS тільки варварським бомбардуванням Миколаєва

У росіян немає відповіді на точні удари американськими системами залпового вогню HIMARS по їх тилових складах, тому вони наносять безсистемні удари по мирних містах України типу Миколаєва або Вінниці.

На цю тему у колонці для чеського видання пише оглядач Алекс Швамберк.

Військовий експерт акцентує, що як тільки окупанти зіткнулися з сучасними РСЗО HIMARS, то вони не змогли їх дістати та знищити, а тому одразу перейшли до ракетного терору.

— Перший російський удар був найруйнівнішим, ракета повністю зрівняла з землею п'ятиповерхівку в Часовому Яру. Вибух був настільки потужним, що від будинку, в якому було 48 постраждалих, у тому числі дев'ятирічний хлопчик, залишилися лише десятки тонн уламків. Проте відповідь була не такою потужною, як при удару по центру Вінниці, адже Часів Яр, на відміну від нього, лежить біля лінії фронту, одразу біля Бахмута, який росіяни намагаються завоювати. Ракети «Калібр» влучили у глибокий тил Вінниці після знищення великого російського складу боєприпасів у Новій Качовці. Загинули 24 людини, серед яких чотирирічна дівчинка та двоє хлопчиків семи та восьми років. А коли вдруге вдарили по складу боєприпасів у Кадіївці, колишньому Стаханові, пішов ракетний обстріл Миколаєва, де влучили у корпуси двох університетів, — підмічає він зв'язки.

Швамберк додає, що подібними методами ще нікому не вдалося зламати супротив нації, лише підвищити супротив варварам зі Сходу.

— Такі атаки не приносять ні тактичної, ні стратегічної переваги. Друга світова війна та подальші війни в Кореї та В’єтнамі дали зрозуміти, що бомбардування не зламає бажання захищатися чи продовжувати боротьбу, і точно не переконає українців вітати росіян. Агресор стає жорстоким варваром, про що розумів Захід, тому в Іраку та Афганістані намагався уникнути авіаударів, які несли високий ризик жертв серед мирного населення, хоча це не завжди вдавалося. Подібні атаки проводяться тільки в тому випадку, коли мова йде про повне знищення противника, тобто про абсолютну війну. Британський військовий історик Макс Гастінгс використовував цей термін для опису Великої Вітчизняної війни, коли обидві сторони, радянська та німецька, хотіли знищити ворога або бути знищеними самими, знищивши всю інфраструктуру та вбивши мирних жителів. Так вести війну в Україні немає сенсу, хоча російському командуванню неприємно, що українці знайшли спосіб позбутися російських складів боєприпасів. Можливо, що ще важливіше, вони запускають більше ракет, щоб подолати російську протиповітряну оборону, ніж просто використовуючи систему HIMARS <...> Це схоже на прояв ображеного марнославства зневаженого залицяльника, якого розбили. Бажана партнерка відмовилася відновлювати союз, з якого вже колись йшла, що й не дивно - нікому не хочеться повертатися в клітку, особливо коли вона навіть не золота. Немає нічого гіршого, ніж бути відкинутим маленьким могутнім старіючим чоловіком, тому він мстить. Тож можна очікувати, що подібні атаки триватимуть. Зрештою, відмова України стає справді загрозливою для Росії, оскільки показує, що можна протистояти Кремлю. І його супутники це точно відчувають, — підсумував оглядач Novinky.

Нагадаємо, норвезький підполковник попереджав, що російські обстріли Миколаєва, Дніпра та Вінниці в останній тиждень переслідували єдину ціль — знищити якомога більше цивільних, щоб досягти ефекту паніки в українському тилу.