Людина поруч із сучасною технікою. Як водолази-сапери разом з дронами та роботами шукають міни у річках Миколаєва

Піротехніки ДСНС використовують різні методи обстеження акваторії Миколаївської області на наявність вибухонебезпечних предметів. Зараз в регіоні працюють два відділення підводного розмінування, знаходити небезпечні залишки від обстрілів на дні річок їм допомагають дрони та роботи.

Про те, як спеціальне обладнання допомагає знайти вибухонебезпечні предмети працівники ДСНС розповіли кореспонденту «НикВести».

Наприкінці травня піротехніки за допомогою автономного гідрографічного апарату Sonobot та підводного дрону Fifish обстежували дно річки Інгул в одному з мікрорайонів Миколаєва. Sonobot, який ДСНС отримали від німецьких партнерів, обстежує водойми за заздалегідь затвердженим маршрутом. Дані обстеження апарат передає піротехнікам у режимі реального часу.

— Sonobot може обстежувати дно максимальною глибиною 30 метрів. Працює він по принципу ехолокації. Sonobot сканує дно водойми і за допомогою радіохвиль інформація з нього передається на монітор, — пояснив старший водолаз-сапер групи підводного розмінування Олександр Рак, який працює з пристроєм близько року.

Координати вибухонебезпечного предмету, який знаходить Sonobot, позначається на карті червоним квадратом, каже водолаз-сапер. Крім цього, зустрічаються випадки, коли пристрій може одразу передати інформацію про те, що саме за предмет лежить на дні водойми. 

 — Якщо видимість хороша ми відправляємо по цими координатам наш підводний дрон Fifish, якщо погана – відправляємо водолаза з металошукачем і він сам перевіряє, що саме там знаходиться, — додав Олександр Рак.

Начальник відділення підводного розмінування Антон Івченко пояснює, що у другому випадку водолази-сапери часто працюють у парі, де один – працює під водою, а інший страхує і готовий доєднатися у разі екстреної ситуації. 

— Екстрена ситуація може бути яка завгодно: пропав кисень, може зачепитися або порватися шланга високого тиску, він може заплутатися в чомусь і не може вибратись. Якщо така ситуація сталась, водолаз може повідомити про це по сигнальному кільцю чи по аварійному бую, — сказав він. 

Водолаз-сапер Ігор Вакалюк, який обстежує акваторію на наявність вибухонебезпечних предметів розповідає, що за допомогою дрону та робота на території області знаходили артилерійські снаряди, касетні елементи, протипіхотні, протитанкові міни та безпечні залишки після обстрілів. Також біля берегу зустрічалися річкової міни, які течією приносить до берегів. 

Знешкодження вибухонебезпечних предметів відбувається різними способами. Якщо на дні знайшли предмети, які відносяться до безпечної категорії — їх піднімають на поверхню і транспортують для подальшої утилізації.  Якщо під час роботи під водою виявили боєприпас, який несе загрозу життю та здоров’ю водолаза, предмет маркують спеціальними буями. 

— Аварійний буй весь час зі мною, тому що знайти вибухонебезпечний предмет можна в будь-який момент, відстань від берега може бути велика. Плисти туди і назад – це витрата енергії водолаза та використання балону. Після цього передаємо керівнику водолазних спусків, що ми знайшли вибухонебезпечний предмет. Описуємо його, готуємо і спускаємо заряд для знищення. Водолаз виходить з води і проходить підрив, — пояснив Ігор Вакалюк.

За словами водолаза-сапера, обстеження річки та пошук вибухонебезпечні предметів ускладнюється сміттям, яке лежить на дні. 

— Дно дуже засмічене металоломом, сіткам, гачками, пластиковими пляшками. Також часто знаходимо колеса від машин, зустрічалися велосипеди та багато іншого. Але найцікавіше, що ми знаходили це квадрацикл, — сказав Ігор Вакалюк.

Загалом відділення підводного розмінування 174 разів виїжджали до різних водойм міста та області, під час яких вдалося обстежити 35 га акваторії та вилучити 150 вибухонебезпечних предметів.

Так, 28 травня за допомогою Sonobot водолази знайшли у річці Інгул залишки від РЗСВ «Ураган». Видимість у воді була погана, тому для обстеження предмету та його вилучення залучили водолаза-сапера. 

Начальник відділення підводного розмінування зазначив, що предмет знайшли під час планових робіт. 

— Загалом у цій річці обстежено близько 30% від запланованого. Завантаження на людей велике: 6 днів на тиждень ми виконуємо роботи тут. Але дати конкретний строк виконання всіх робіт неможливо, на жаль, — додав Антон Івченко.

Над матеріалом працювала Дар'я Рогалевич, «НикВести».

Як триває розмінування Миколаївщини? 

Нещодавно в Україні оновили план пріоритетного розмінування країни. Згідно ньому, в першочерговому розмінуванню підлягають понад 512 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення, я яких 44 тисячі гектарів — на Миколаївщині.

Станом на грудень 2023 року заміновано 30% території Миколаївської області. Загалом — це 754 тисячі гектарів землі. 

Водночас в області працюють над розмінуванням. До прикладу, станом на жовтень 2023 року на Миколаївщині розміновано 13 тисяч 40 гектарів, зокрема 9 тисяч 25 гектарів земель сільськогосподарського призначення.

Автор проєкту «Світ навиворіт.Україна» Дмитро Комаров побував на замінованих територіях Миколаївщини та показав роботу місцевих саперів. «НикВести» також розповідали про фермера з Киселівки, який намагається самотужки розмінувати свої поля.

У Баштанському районі Миколаївської області, частина якого знаходилася під окупацією, залишаються замінованими близько 30-35 тисяч гектарів земель. А у селі Максимівка Первомайської громади Миколаївської області місцеві живуть з нездетонованим снарядом під фундаментом будинку.

Загалом у Максимівці наразі критична ситуація з розмінуванням. Через рік після звільнення від російських окупантів село вдалося розмінувати усього на 40%.

Читайте також статтю «НикВести» «Потрібні десятиріччя: Як триває процес розмінування Миколаївської області».

Відомо, що компанія «Demining of Ukraine» розробила установку, яка спроможна впродовж трьох місяців розмінувати Миколаївську область.

Також підрозділи Корпусу демінерів вже працюють у Миколаївській, Херсонській та Харківській областях.

Також читайте статтю «НикВести» «Як машини механізованого розмінування очищують поля від мін на деокупованій Миколаївщині».