Статут комунального підприємства не може бути інструментом політичної дискримінації

На розгляді депутатських комісій Миколаївської міської ради перебуває проєкт нового Статуту КП ММР «Миколаївелектротранс».

Як зазначає розробник, нова редакція Статуту порівняно з чинною доповнюється передусім положеннями про наглядову раду.

Необхідність її запровадження обумовлена Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб». У перехідний період — з 28 серпня 2025 року до 28 серпня 2028 року — статути комунальних підприємств мають бути приведені у відповідність до нового корпоративного законодавства.

Водночас окремі положення запропонованої редакції Статуту потребують додаткового правового опрацювання.

Зокрема, пункт 8.3.1 визначає, що незалежним членом наглядової ради може бути лише особа, яка протягом останніх п’яти років не була:

• депутатом Миколаївської міської ради;
• радником міського голови;
• посадовою особою органів місцевого самоврядування;
• членом виконавчого комітету;
• державним службовцем Миколаївської ОДА (ОВА);
• народним депутатом України;
• помічником-консультантом депутата міської ради або народного депутата від Миколаївської області.

Формально така норма спрямована на забезпечення незалежності майбутньої наглядової ради. Однак запропонований механізм фактично встановлює додаткове обмеження для кандидатів за ознакою їхньої попередньої професійної або політичної діяльності.

Незалежність члена наглядової ради

Сучасне корпоративне управління виходить із того, що незалежність члена наглядової ради має визначатися насамперед через відсутність конфлікту інтересів, матеріальної чи іншої заінтересованості, а також через здатність ухвалювати об’єктивні рішення.

Саме така логіка закладена у новому корпоративному законодавстві України та Керівних принципах ОЕСР щодо державних підприємств.

Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» пов’язує незалежність із відсутністю матеріальної, трудової, управлінської та іншої заінтересованості щодо підприємства.

Тобто ключовим є не сам факт роботи людини в органах влади чи її участі у виборному процесі в минулому, а наявність обставин, які можуть впливати на її незалежність при здійсненні повноважень.

Аналогічний підхід застосовується і в корпоративному законодавстві щодо акціонерних товариств: незалежність члена наглядової ради оцінюється з урахуванням його ділових, фінансових, сімейних та інших зв’язків із товариством, його керівництвом і власниками.

Отже, питання має формулюватися не як «ким була людина раніше?», а як «чи існують сьогодні обставини, які можуть поставити під сумнів її незалежність?».

Антикорупційне законодавство

Такий підхід відповідає і логіці Закону України «Про запобігання корупції».

Українське антикорупційне законодавство оперує категоріями приватного інтересу, близьких осіб, потенційного та реального конфлікту інтересів. Саме ці обставини є юридично значущими для оцінки ризиків необ’єктивного прийняття рішень.

Водночас пункт 8.3.1 проєкту Статуту встановлює інший механізм: наявність потенційної залежності фактично презюмується лише через попередню роботу або політичну діяльність особи.

У результаті кандидат, який має необхідну професійну кваліфікацію, бездоганну ділову репутацію та не має жодного конфлікту інтересів із підприємством, може бути позбавлений можливості брати участь у конкурсі лише через те, що в минулому був депутатом або посадовцем.

Саме ця обставина створює ризик необґрунтованого звуження кола потенційних кандидатів.

Що передбачають міжнародні стандарти

Керівні принципи ОЕСР щодо державних підприємств 2024 року визначають, що незалежні члени ради мають бути вільними від матеріальної зацікавленості або відносин із підприємством, його керівництвом чи власником, які можуть поставити під сумнів їхнє об’єктивне судження.

Водночас ОЕСР передбачає можливість встановлення періоду «охолодження» для колишніх посадовців та наголошує на необхідності професійної кваліфікації, прозорого конкурсного відбору й належного врегулювання конфлікту інтересів.

Окремо зазначається, що політичні діячі, які мають можливість впливати на діяльність підприємства, не повинні входити до складу його ради.

Тобто міжнародний підхід розмежовує дві різні ситуації: чинний політичний вплив та попереднє виконання публічних функцій.

Автоматична заборона для всіх осіб, які в минулому працювали в органах влади або були депутатами, не є універсальним принципом формування незалежних наглядових рад.

Що передбачає українське законодавство

Закон України «Про запобігання корупції» також не встановлює загального п’ятирічного періоду «охолодження» для членів наглядових рад.

Натомість стаття 26 цього Закону визначає конкретні обмеження для осіб після припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, протягом одного року після припинення відповідної діяльності особа не може:

• укладати трудові чи цивільно-правові договори з юридичними особами, щодо яких вона здійснювала контроль, нагляд або приймала рішення;
• використовувати службову інформацію чи свої повноваження у приватних інтересах;
• представляти інтереси третіх осіб у справах проти органу, в якому працювала.

Таким чином, законодавство встановлює конкретний механізм запобігання конфлікту інтересів та використанню колишніх службових повноважень.

Це не тотожне загальній п’ятирічній забороні на участь у корпоративному управлінні для широкого кола колишніх депутатів, посадовців та інших представників публічної сфери.

Юридичні ризики запропонованої норми

Органи місцевого самоврядування, приймаючи нормативні акти, мають діяти в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Статут комунального підприємства, відповідно, не повинен встановлювати додаткові обмеження для кандидатів на посади в органах управління підприємством без належного законодавчого обґрунтування.

Запропонована редакція пункту 8.3.1 може створити правові ризики вже на етапі формування наглядової ради, зокрема поставити під сумнів результати конкурсного відбору кандидатів, які відповідають встановленим законом критеріям незалежності, але не відповідають додатковому п’ятирічному обмеженню, встановленому Статутом.

Оптимальним підходом є приведення цього положення у відповідність до законодавчих критеріїв незалежності та антикорупційних обмежень.

Зокрема, пункт 8.3.1 може бути викладений у такій редакції:

«Є незалежним членом наглядової ради особа, яка відповідає критеріям незалежності, визначеним законодавством України, має бездоганну ділову репутацію, не перебуває у реальному чи потенційному конфлікті інтересів щодо Підприємства та здатна здійснювати свої повноваження незалежно від будь-якого неправомірного впливу.

Особи, які виконували функції держави або місцевого самоврядування, можуть бути незалежними членами наглядової ради після спливу одного року з дня припинення таких повноважень за умови дотримання вимог статті 26 Закону України «Про запобігання корупції» та відсутності обставин, що ставлять під сумнів їхню незалежність».

Такий підхід дозволяє поєднати необхідні антикорупційні запобіжники з принципом професійного та відкритого формування наглядової ради.

Незалежність має визначатися критеріями, а не політичною біографією

Реформа корпоративного управління комунальних підприємств має бути спрямована на створення ефективної системи контролю, прозорого прийняття рішень та персональної відповідальності членів органів управління.

Незалежність члена наглядової ради повинна підтверджуватися конкретними критеріями: відсутністю конфлікту інтересів, належною діловою репутацією, професійною компетентністю та здатністю діяти незалежно від неправомірного впливу.

Попередня робота в органах державної влади чи місцевого самоврядування сама по собі не повинна перетворюватися на довічний або багаторічний бар’єр для участі у корпоративному управлінні.

Тому під час доопрацювання Статуту КП ММР «Миколаївелектротранс» важливо забезпечити відповідність його положень як українському законодавству, так і сучасним принципам корпоративного управління.

Мета реформи — не виключити з процесу людей із певним професійним чи політичним минулим, а сформувати наглядову раду, члени якої мають необхідну компетентність, доброчесність і реальну незалежність у прийнятті рішень.

Саме це має бути основним критерієм при формуванні нового органу управління КП «Миколаївелектротранс».