Корпоративізація комунальних підприємств: чому досвід «Миколаївводоканалу» важливий для майбутнього Миколаєва

Миколаїв став одним із символів незламності українських міст під час повномасштабної війни. Після руйнування російськими військами магістрального водогону Дніпро - Миколаїв у квітні 2022 року місто залишилося без основного джерела питної води. Перед громадою постало безпрецедентне завдання - забезпечити водопостачання майже півмільйонного міста в умовах війни, постійних обстрілів та пошкодження критичної інфраструктури.

За цей час Миколаїв не лише знайшов альтернативні рішення для забезпечення населення водою, а й отримав унікальний досвід управління одним із найважливіших комунальних підприємств міста. Саме тому питання реформування МКП «Миколаївводоканал» сьогодні виходить далеко за межі роботи одного підприємства - воно стосується майбутньої моделі муніципального управління в післявоєнному Миколаєві.

Важливим кроком у цьому напрямку стало рішення Миколаївської міської ради про впровадження корпоративного управління на підприємстві. Йдеться не про приватизацію, як іноді помилково трактують, а про запровадження сучасної системи управління відповідно до міжнародних стандартів. Вона передбачає чіткий розподіл повноважень між власником, Наглядовою радою та виконавчим менеджментом, прозорість ухвалення рішень, професійний контроль і підзвітність громаді.

Для реалізації цієї моделі міська рада затвердила нормативну базу: положення про Наглядову раду, порядок конкурсного відбору незалежних членів, її склад та механізми взаємодії між міською радою, Наглядовою радою і керівництвом підприємства.

Практичне впровадження реформи проходило поетапно. У травні 2025 року було затверджено склад Наглядової ради, а вже у вересні, після підписання контрактів, вона розпочала роботу. Було обрано голову, створено профільні комітети, а за перші чотири місяці проведено дев'ять засідань, розглянуто 34 питання та ухвалено 28 рішень.

Одним із ключових принципів нової системи стала відкритість. У червні 2026 року голова Наглядової ради Ганна Монтавон представила перший публічний звіт перед депутатами міської ради. У ньому йшлося не лише про діяльність ради, а й про реальний стан підприємства, накопичені роками проблеми, результати перших змін та подальші плани реформування. Така практика стала новою для комунальних підприємств Миколаєва та відповідає європейським стандартам корпоративного управління.

Комплексний аналіз діяльності підприємства показав, що більшість проблем виникла не лише через нестачу фінансування, а й через недосконалість системи управління. Було виявлено відсутність регулярної управлінської звітності, системи ключових показників ефективності (KPI), внутрішнього аудиту, належного контролю за структурними підрозділами та ефективного використання міжнародної технічної допомоги.

Про масштаби проблем свідчать і конкретні показники. Втрати води в мережах перевищували 39%, що еквівалентно майже 500 млн грн потенційних щорічних втрат. Частина обладнання, переданого міжнародними партнерами, тривалий час не використовувалася, десятки кілометрів труб залишалися невстановленими, а дебіторська заборгованість підприємства досягла 258 млн грн.

Водночас корпоративне управління стало не лише інструментом виявлення проблем, а й механізмом їх вирішення. Було проведено відкритий конкурс на посаду генерального директора, сформовано нову управлінську команду, оновлено організаційну структуру підприємства, ліквідовано неефективні підрозділи, створено сучасну систему безпеки, розпочато формування служби внутрішнього аудиту та зроблено перші кроки щодо скорочення технічних втрат води й оптимізації витрат.

Звісно, остаточно оцінювати ефективність нової моделі поки що зарано. Корпоративне управління саме по собі не розв'язує всіх проблем, але створює зрозумілі правила, які дозволяють професійному менеджменту працювати ефективніше, а власнику оцінювати результати діяльності за конкретними показниками, а не політичними симпатіями.

Головна цінність цього досвіду полягає в тому, що Миколаїв після втрати централізованого водопостачання став не лише прикладом успішного забезпечення міста водою в екстремальних умовах, а й своєрідним майданчиком для впровадження нових підходів до управління критичною інфраструктурою. Наступним логічним кроком має стати поширення принципів корпоративного управління й на інші великі комунальні підприємства міста.

Це сприятиме підвищенню ефективності управління комунальним майном, забезпечить прозорість ухвалення рішень, посилить фінансову дисципліну, удосконалить систему внутрішнього контролю та зробить комунальні підприємства більш зрозумілими й прогнозованими для міжнародних партнерів, донорів та потенційних інвесторів.

У післявоєнний період саме якість муніципальних інституцій дедалі більше визначатиме конкурентоспроможність українських громад. Інвестори звертають увагу не лише на інфраструктуру, а й на ефективність управління, передбачуваність рішень, корпоративну культуру та здатність міста раціонально використовувати залучені ресурси.

Саме тому корпоративізацію комунальних підприємств варто розглядати не як окрему реформу, а як складову комплексної модернізації системи міського управління. Для Миколаєва, який уже здобув унікальний досвід роботи в умовах війни та відновлення критичної інфраструктури, це може стати одним із ключових стратегічних напрямків розвитку. Успішне впровадження сучасних принципів корпоративного управління означатиме не лише ефективніші комунальні підприємства, а й сильніші міські інституції, вищий рівень довіри міжнародних партнерів та кращі умови для залучення інвестицій і післявоєнної відбудови.