Рівень безпеки енергоблока №1 Південноукраїнської АЕС суттєво вищий, ніж на початку його експлуатації

Отримано ліцензію на безпечну експлуатацію енергоблока № 1 Південноукраїнської АЕС на визначених у проєкті рівнях потужності до 2 грудня 2033 року. Цій події передував тривалий і непростий шлях.

Чергова періодична переоцінка безпеки (ППБ) на енергоблоці №1, щоб підтвердити можливість його безпечної експлуатації на визначених у проєкті рівнях потужності до 2 грудня 2033 року, була особливою. Перш за все – складний час, на який припало виконання більшості запланованих завдань з ППБ. Спочатку пандемія суттєво обмежила ефективність і швидкість роботи. Потім військова агресія росії, яка призвела до евакуації певної частини задіяного в ППБ як власного персоналу, так і підрядного, а також представників Держатомрегулювання та експертів Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки. Ситуацію ускладнювали численні повітряні тривоги через ракетні обстріли, тривалі відключення світла, втрата комунікації та можливості забезпечення нормального робочого процесу. Стало зрозуміло, що дотриматися встановлених термінів виконання ППБ буде неможливо, якщо не вжити превентивних дій. Такі дії були визначені і впроваджені на всіх рівнях управління – це й перехід компанії на електронний документообіг та листування, постійний посилений моніторинг стану справ, оперативне вирішення питань на аудіо- відео- нарадах із застосуванням електронних засобів зв’язку, зміни в організації робіт тощо. Завдяки цьому вдалося стабілізувати ситуацію та врешті-решт не лише надолужити відставання від графіка, а й отримати певний запас. 

Розуміння надважливості подовження дозволеного терміну експлуатації енергоблока в умовах дефіциту потужностей і надзвичайного стану в електроенергетиці в умовах військового часу з боку всіх учасників процесу стало запорукою вчасного завершення ППБ. Цього неможливо було б досягти, якби не готовність Держатомрегулювання до оперативного вирішення поточних завдань, експертів ДНТЦ ЯРБ - до підвищеного навантаження в умовах дефіциту часу, партнерів-підрядників - до виконання зобов’язань, а всіх разом - до надійної роботи в непридатних на те умовах нестачі світла, обмежень, а часто й відсутності зв’язку й інтернету, необхідності переховуватися під час постійних повітряних тривог тощо.

Саме спільна робота на досягнення поставленої мети стала запорукою успіху.
Серед підрядників, які в надскладних умовах все ж зуміли забезпечити вчасну розробку звіту з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ), хочеться відзначити: ТОВ «Енергобезпека груп», «Енергоризик», Бюро аналітичних досліджень безпеки АЕС, Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування, Київського інституту «Енергопроект» та ТОВ експертно-технічний центр «Енергоресурс», а також спеціалістів ВП «Науково-технічний центр», які надали важливу підтримку та науковий експертний аналіз, інститут ядерних досліджень міста Ржеж, ІПП «Центр», ІТЦ «КОРО» та інші. Від Південноукраїнської АЕС у підготовці звіту було задіяно 15 підрозділів. Усім причетним щира подяка та шана.

Серед пересічних громадян поширена думка, що обладнання енергоблоків АЕС з кожним роком старішає, а тому їх експлуатація стає все більш небезпечною. Це хибне міркування. Складний процес контролю та забезпечення прийнятного технічного стану обладнання перебуває під достатнім контролем як з боку експлуатуючої організації, так і Держатомрегулювання. Варто зазначити, що в рамках довгострокової експлуатації було замінено обладнання майже на 1,9 млрд грн. Тобто, треба розуміти, що наразі на енергоблоці №1 більшість обладнання, важливого для безпеки ядерної установки - сучасне та відповідає всім світовим стандартам і вимогам. З метою підвищення безпеки реалізовано понад 63 заходи Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки, а також інші заходи з модернізації, спрямовані на підвищення надійної та безпечної експлуатації першого «мільйонника». Енергоблок №1 став першим, де в повному обсязі вдалося реалізувати всі 15 постфукусімських заходів, передбачених Національним планом дій, який було введено 2011 року за результатами стрес-тестів після аварії на японській АЕС «Фукусіма-Даічі».

Законодавством України не визначено максимальну кількість рішень щодо дозволів на продовження експлуатації енергоблока, проте норми й правила з ядерної та радіаційної безпеки встановлюють, що періодична переоцінка безпеки має здійснюватись на ядерних установках щонайменше один раз на 10 років. Існують процедури та критерії, які за результатами оцінки технічного стану елементів і систем підтверджують відповідність остаточного ресурсу критеріям ядерної та радіаційної безпеки. У разі відповідності обладнання допускається до подальшої експлуатації.

Було реалізовано повний комплекс робіт капітального та інжинірингового характеру, технічне обслуговування та ремонт. Виконано оцінку технічного стану на продовження строку експлуатації систем, конструкцій і елементів, заходи з підтвердження сейсмостійкості та кваліфікації обладнання, підвищення безпеки, усунення відхилень від нормативної документації. Результати цієї роботи узагальнено в звіті з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ), який у вересні 2023 року погоджено Держатомрегулювання.

Згідно з оновленими рішеннями про подальшу експлуатацію елементів першого контуру енергоблока №1, що ґрунтуються на додаткових розрахунках, прогнозним терміном ресурсу є кінець 2033 року, а строк експлуатації трубопроводів, будівель і споруд за потребою може бути продовженим і на період  після 2033 року.

Єдиний з основних елементів, що не підлягає заміні, стан якого є визначальним чинником для продовження виробничого життя енергоблока, - корпус реактора. Прогнози свідчать про наявність значних ресурсних запасів для елементів корпусу реактора – на період понад 10 років. 

Важливо, що вартість заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки разом з послугами інжинірингового характеру (некапітальних) з обґрунтування можливості подальшої експлуатації енергоблока № 1 Південноукраїнської АЕС у період довгострокової експлуатації ще на 10 років, щонайменше в 300 разів менша за побудову одного атомного блока. Для країни, яка перебуває в стані війни, коли особливо гостро відчувається нестача ресурсів, така економія – потужний внесок у Перемогу над ворогом. 

За результатами державної експертизи ЗППБ цільові показники безпеки енергоблока №1 відповідають критеріям, які встановлені для діючих енергоблоків. Заплановані ПАЕС технічні та організаційні заходи на наступні роки дозволять забезпечити надалі поліпшення показників безпеки.

За час після попередньої переоцінки безпеки вдалося значно покращити показники безпеки, наприклад, частота важкого пошкодження активної зони енергоблока №1 зменшилася більше ніж в 2 рази. Отже, рівень безпеки енергоблока №1 не лише відповідає встановленим чинними нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки критеріям, а й суттєво вищий за той, що був на початку його експлуатації. 

У висновку комплексного аналізу оцінених факторів безпеки встановлено, що проєкт енергоблока, технічні засоби та адміністративні заходи щодо захисту споруд, систем і елементів забезпечують безпечну, надійну та ефективну експлуатацію енергоблока. Безпека експлуатації енергоблока №1 у термін до наступної періодичної переоцінки безпеки забезпечується реалізованими та запланованими до реалізації технічними й організаційними заходами, спрямованими на запобігання порушенням нормальної експлуатації, аварійним ситуаціям та аваріям, а також обмеження їх наслідків.

Політика експлуатуючої організації та ВП ПАЕС, в основу якої покладено принцип постійного підвищення безпеки АЕС, включає постійний контроль і аналіз стану безпеки енергоблока №1. 

Усі фактори безпеки відповідають вимогам чинних нормативних документів з ядерної та радіаційної безпеки без погіршення їх проєктного стану, чим підтверджується можливість безпечної експлуатації першого «мільйонника» щонайменше до завершення наступної переоцінки безпеки – 2.12.2033 року.

Павло Малік, начальник служби аналізу безпеки ВП ПАЕС