«Я лежав і чув, як орки добивають поранених», — боєць ТРО розповів про оборону Снігурівки у березні

Боєць Тероборони зі Снігурівки Максим Сокол отримав важке поранення під час оборони 1 березня Снігурівки на Миколаївщині від російських окупантів. Місто знаходиться в окупації з 19 березня.

Про це він розповів в інтервʼю «Наше Місто».

Перше березня Максим Сокол називає своїм другим днем народження, адже саме тоді він отримав серйозне поранення через що ледь не загинув.

— Був день, коли наші вертушки працювали по ворожих вантажівках, це було в сусідньому селі. Пацани туди поїхали, ми чекали зброю. Мій дід на «Волзі» притяг хлопцям на блок-пост зенітку. Розкладали шипи, укріплювали блок-пост і чекали, – каже він.

В день поранення ближче до вечора військові, ТРО та цивільні поїхали на виїзд з міста у Херсонський бік, розповідає він: «Ми сіли в засідках біля дороги, а мені один мужик каже: «Хто сміливий – пішли зі мною». І я пішов. З собою лише ніж і запальничка «Zippo» для коктейлів. І ось почали йти БМП і вантажівки російські, і ми почали їх закидувати коктейлями, аби підсвічувати, щоб наші військові їх «валили» з РПГ».

Хлопець розповідає, що раптово він відчув сильну вибухову хвилю та біль у потилиці: або ворог кинув у його бік гранату або це був осколок чогось іншого.

— Я відчув, що голова стікає кров’ю, трохи відбіг. А той чоловік, що на початку мене кликав, це місцевий – його звуть Віктор. Він мене відтяг подалі і заховав у камишах. Він на собі мене тяг і заховав. Там був ставок і старі такі жовті камиші, – згадує він та додає, що там він провів п'ять годин допоки за ним не повернулися.

Орки повилазили з палаючих машин і почали вбивати тих, хто вижив. Просто ходили і стріляли. Я не знаю, скільки загинуло, але нас було десь 15 людей, може і більше. Вони ходили і стріляли, але я пам’ятаю все – я не втрачав свідомість. Один з наших сказав орку: «Ну, все, пока, уйобки!». І його застрелили. Я тоді думав, що мій час настав. Або помру від поранення, або мене пристрелять. Далі я прокинувся на операційному столі, з мене витягали осколки. Потім привезли в Миколаїв, там теж були операції, – згадує Максим Сокол.

Він розповів, що а цей час лікарі зробити йому вже декілька операцій.

— Одна була необхідна, бо один осколок почав гноїтися. Це викликало багато проблем. Один осколок залишиться в моїй голові назавжди, які і дві титанові пластини. Чотири місяці я був як овоч – бачив галюцинації, дивився в одну точку. Я казав, що краще смерть, аніж бути інвалідом. В ЗСУ мене не взяли, бо я «сердєчнік» – є діагноз. Але зараз після реабілітації я б пішов знову, в ТРО, куди завгодно, якщо візьмуть, – розповів хлопець. 

Раніше голова Миколаївської ОВА Віталій Кім поділився інформацією, що з тимчасово захопленої Снігурівки тікають колаборанти та представники окупаційної влади.